Їстівний
Потребує обробки
У сирому вигляді отруйний
Установіть місцезнаходження, щоб побачити дані для свого регіону.










Suillellus mendax — червонопоровий болет, який нагадує дубовик оливково-бурий або сатанинський гриб, звідки й походить видова назва «обманливий». Шапинка оксамитова, від червонувато-коричневої до оливково-сірої. Пори трубчастого шару яскраво-червоні, а ніжка вкрита тонким сітчастим візерунком, що переходить у крапчастість. М'якоть швидко інтенсивно синіє при пошкодженні. Поширений у південній та помірній частинах Європи.
Розпізнавання, оселище та найважливіші відмінності.
Грибар
Будова плодового тіла
- Тип будови плодового тіла
- Тип будови плодового тіла: Шапинка, ніжка.
Шапинка
- Форма шапинки
- у молодих плодових тіл: Форма шапинки: напівкулястий.
у зрілих плодових тіл: Форма шапинки: опуклий.
у старих плодових тіл: Форма шапинки: плоский. - Покрив шапинки
- у молодих плодових тіл: Покрив шапинки: замшева.
у зрілих плодових тіл: Покрив шапинки: повстиста. - Колір шапинки
- Колір шапинки: коричневий.
Колір шапинки: червоний.
Колір шапинки: жовтуватий.
Колір шапинки: карміновий.
Колір шапинки: оливковою.
Колір шапинки: оливково-коричневий.
Колір шапинки: рожевий.
у мокрому стані: Колір шапинки: винний. - Контур краю шапинки
- Контур краю шапинки: хвилястий.
Контур краю шапинки: лопатевий. - Профіль краю шапинки
- Профіль краю шапинки: тупий.
- Колір реакції шапинки
- Колір реакції шапинки: синій.
- Діаметр шапинки
- Діаметр шапинки становить до 200 mm.
Низ шапинки
- Тип гіменофора
- Тип гіменофора: трубочки.
Трубочки біля ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки: прирослий до ніжки (трубочки).
- Ширина приростання гіменофора
- Ширина приростання гіменофора: вузько прирослий (трубочки).
- Форма пор
- Форма пор: округлий.
- Колір пор після пошкодження
- Колір пор після пошкодження: синій (початок реакції).
- Колір трубочок після пошкодження
- Колір трубочок після пошкодження: синій (початок реакції).
- Природний колір пор
- у молодих плодових тіл: Природний колір пор: жовтий.
- Розмір пор
- Розмір пор: малий.
- Природний колір трубочок
- у молодих плодових тіл: Природний колір трубочок: жовтий.
у зрілих плодових тіл: Природний колір трубочок: оливковий.
Ніжка та основа
- Форма ніжки
- Форма ніжки: циліндричний.
- Основа ніжки
- Основа ніжки: звужується.
- Колір ніжки
- Колір ніжки: жовтий.
у верхній частині ніжки: Колір ніжки: оранжево-жовта. - Рельєф поверхні ніжки
- Рельєф поверхні ніжки: сітчаста.
- Покрив поверхні ніжки
- Покрив поверхні ніжки: луската.
Покрив поверхні ніжки: зерниста. - Довжина ніжки
- Довжина ніжки: до 120 mm.
- Діаметр ніжки
- Діаметр ніжки: до 50 mm.
- Вигин ніжки
- Вигин ніжки: зігнутий.
- Колір сіточки ніжки
- Колір сіточки ніжки: кармазинова.
М'якуш
- Колір м’якуша
- Колір м’якуша: жовтий.
Колір м’якуша: кармазинова (м’якуш біля основи ніжки).
Колір м’якуша: кремово-рожевий (м’якуш шапинки).
Колір м’якуша: винного кольору (м’якуш біля основи ніжки). - Смак м’якуша
- Смак м’якуша: слабкий.
- Стійкість м’якуша до перелому або розриву
- Стійкість м’якуша до перелому або розриву: стійкий до перелому або розриву.
- Пружність м’якуша
- Пружність м’якуша: пружний.
- Колір м’якуша після пошкодження
- Колір м’якуша після пошкодження: синій.
Колір м’якуша після пошкодження: синій. - Запах м’якуша
- Запах м’якуша: приємний (м’якуш).
Запах м’якуша: невиразний (м’якуш).
Запах м’якуша: слабкий. - Оцінка приємності смаку м'якоті
- Оцінка приємності смаку м'якоті: приємний.
Де і коли росте
- Оселище
- Оселище: листяний ліс.
Оселище: мішаний ліс.
Оселище: парк. - Субстрат
- Субстрат: ґрунт.
Субстрат: підстилка. - Характер росту плодових тіл
- Характер росту плодових тіл: поодинці.
Характер росту плодових тіл: групами. - Частота трапляння
- Період плодоношення
- Територія поширення
- Територія поширення: підтверджено.
Їстівність і кулінарія
- Їстівність
- Їстівний
- Необхідна обробка
- Потребує обробки
- Споживання в сирому вигляді
- У сирому вигляді отруйний
Право
- Охорона
- У Польщі вид не підлягає видовій охороні.
- Торгівля
- У Польщі вид не дозволено для торгівлі чи виробництва грибної продукції.
З чим можна сплутати
FAQ
Чому вид отримав назву «mendax»?
Слово означає «обманливий», оскільки гриб надзвичайно схожий на інші червонопорові болітові види.
Чи є цей гриб отруйним у сирому вигляді?
Так, у сирому стані він викликає токсичні шлунково-кишкові розлади та потребує проварювання.
Скільки часу потрібно відварювати Suillellus mendax?
Його необхідно варити щонайменше 25 хвилин, обов'язково зливаючи весь відвар перед їжею.
Чи можна вживати гриб з алкоголем?
Ні, сумісне вживання з алкоголем категорично не рекомендується через ризик токсичної реакції.
Які дерева є основними партнерами цього виду?
Він утворює мікоризу переважно з дубом, буком і їстівним каштаном у світлих теплих лісах.
Які кольори ниток можна отримати з цього гриба?
З його допомогою шерсть фарбують у стійкі оливкові, тютюнові та коричнево-охристі тони.
В яких регіонах Європи він найбільше поширений?
Вид трапляється здебільшого в теплих регіонах Південної, Західної та Середньої Європи.
Як поводиться м'якоть гриба на зрізі?
М'якоть під час контакту з повітрям дуже швидко забарвлюється в темно-синій колір.
Коли триває сезон збору цього гриба?
Плодові тіла з'являються з червня по жовтень, наймасовіше — під час літнього тепла в липні.
Чи має гриб виражений специфічний запах?
Свіжий гриб має слабкий, типовий приємний грибний аромат без неприємних нот.
Любитель
Низ шапинки
- Довжина трубочок
- Довжина трубочок: 5–18 mm.
Назви та історія
- Obowiązująca nazwa krajowa
- modroborowik półosiatkowany
- Obowiązująca nazwa taksonomiczna
- Suillellus mendax
- Inne nazwy krajowe
- modroborowik pośredni
Спостереження вдома
Споровий відбиток
- Необхідні матеріали
- свіжа, зріла шапинка, аркуш паперу, склянка або чашка, вода
- Час
- 2–24 h
- Виконання
- Покладіть шапинку нижньою стороною на папір.
- Додайте краплю води зверху та накрийте.
- Через 2–24 годин підніміть шапинку й огляньте осад.
Що шукати
- Колір спорового відбитка
- Колір спорового відбитка: коричневий.
- Відтінок спорового відбитка
- Відтінок спорового відбитка: оливково-коричневий.
Під мікроскопом
- Необхідні матеріали
- світловий мікроскоп, предметне й покривне скельця, голка, вода, спори зі спорового відбитка
- Виконання
- Перенесіть голкою трохи спорового відбитка на скельце.
- Додайте краплю води, накрийте покривним скельцем і розгляньте спори.
Що шукати
- Форма спори
- Форма спори: веретеноподібний (майже). Форма спори: веретеноподібний (майже). Форма спори: еліпсоїдний.
- Розміри спори
- Довжина 11,7–15,7 µm, ширина 4,7–6,3 µm.
- Розміри спори
- Довжина 12,4–15,5 µm, ширина 4,5–5,7 µm.
Розміри порівнюйте після калібрування шкали мікроскопа.
Екологія та поширення
- Реакція ґрунту
- Реакція ґрунту: нейтральна.
Реакція ґрунту: лужний.
Реакція ґрунту: кислий. - Листяні дерева в оточенні
- Листяні дерева в оточенні: дуб.
Листяні дерева в оточенні: липа.
Листяні дерева в оточенні: бук.
Листяні дерева в оточенні: граб.
Листяні дерева в оточенні: Fagus sylvatica.
Листяні дерева в оточенні: Castanea sativa.
Листяні дерева в оточенні: Quercus cerris.
Листяні дерева в оточенні: Quercus suber.
Листяні дерева в оточенні: Quercus ilex. - Мікоризні партнери
- Загальний зв’язок виду: Мікоризні партнери: Quercus (загальний перелік партнерів).
- Тип живлення
- Тип живлення: ектомікоризний.
Некулінарні застосування
У сфері традиційних нехарчових ремесел Suillellus mendax здавна знаходив застосування як натуральний барвний агент для фарбування текстилю, хутра та грубої пряжі. Ткалі та фарбувальники в гірських селах Середземномор'я застосовували насичені водні настої і відвари старих плодових тіл для фарбування вовняних ниток. Використання мінеральних протрав дозволяє витягти гаму коричневих, тютюнових, оливкових та темно-охристих відтінків, які володіють високою світлостійкістю й не вигоряють на сонці.
Крім ремісничого фарбування, щільні висушені тканини старих шапинок і ніжок у народній практиці використовувалися як складова для виготовлення повільно тліючих сумішей для відлякування комах і диких тварин від лісових стоянок або пасік. Також у народній ритуальній практиці деяких південноєвропейських громад сухі порошки з синіючих грибів застосовували в обрядах захисту оселі від негоди, вірячи, що їхня незвичайна здатність темніти здатна «поглинати» злі наміри ворогів чи пристріт.
Історія та культура
Назва виду «mendax» у перекладі з латини означає «брехливий» або «обманливий», що відображає його мікологічну та культурну історію: гриб довгий час вводив в оману як збирачів, так і вчених, маскуючись під інші види болетових. У традиційному фольклорі європейських лісорубів і селян гриби такого забарвлення — з криваво-червоними порами та посинінням — отримали назви на кшталт «відьомський гриб» чи «обманка». За народними повір'ями, ці гриби росли там, де підземні духи або лісові феї заплутували мандрівників, відводячи їх від справжніх шляхетних білих грибів.
У літературі з природознавства Центральної та Південної Європи XIX–XX століть образ «обманливого гриба» часто використовувався як повчальна метафора зовнішньої привабливості, що приховує небезпеку, застерігаючи людей від самовпевненості в лісі. Символічно Suillellus mendax втілює двоїстість живої природи, в якій корисні властивості межують із небезпекою, а істина відкривається лише тим, хто виявляє пильність і володіє глибокими знаннями про ліс.
Їстівність і безпека
Suillellus mendax класифікується як умовно-їстівний гриб, який у сирому вигляді становить значну небезпеку через вміст термолабільних гастроентеротропних токсинів. Недостатньо проварені плодові тіла здатні викликати тяжкий шлунково-кишковий синдром: різі в животі, нудоту, спазми та зневоднення організму. Для усунення небезпеки обов'язковою умовою є ретельна попередня кулінарна обробка — тривале відварювання (не менше двадцяти п'яти хвилин) зі зливанням відвару. Також категорично не рекомендується поєднувати вживання цього виду з алкоголем.
Правильно оброблений гриб має щільну хрящувату консистенцію та приємний ніжний грибний смак без гіркоти, хоча через різке посиніння та подальше потемніння м'якоть набуває темного кольору. Традиції його споживання суттєво відрізняються залежно від регіону: якщо в Італії, Іспанії та південній Франції його традиційно вживають обізнані місцеві збирачі після відварювання, то в Німеччині, Польщі та Великобританії гриб зазвичай зараховують до неїстівних через ризик сплутати його з отруйними родичами або порушити технологію обробки.
Оселище та поширення
Suillellus mendax є мікоризним грибом, екологічно тісно прив'язаним до широколистяних дерев родини букових. Основними симбіотичними партнерами виступають різні види дуба (зокрема пухнастий, скельний і черешчатий), європейський бук, а також каштан посівний. Гриб трапляється у світлих дібровах, бучинах, мішаних лісах субсередземноморського типу та старих парках. Він воліє оселятися на відкритих сонячних галявинах, узліссях і пологих південних схилах, де верхній шар ґрунту активно прогрівається сонцем.
Субстратом для нього слугують сухі або помірно зволожені ґрунти, переважно кислі, з достатньою кількістю мінеральних речовин і листового гумусу. Ареал зосереджений у Південній, Західній та Центральній Європі; поодинокі знахідки зафіксовані в Середземномор'ї та на півдні України. Сезон плодоношення розпочинається на початку літа — у червні, досягає максимуму в липні й серпні після помірних грозових дощів і спадає наприкінці вересня або в жовтні. У південних субтропічних областях пік вегетації може тривати довше й припадати на осінні місяці за умови настання сезонних опадів.
Джерела
- retained-cd9bc44843b40f08
- Matthias Dondl, Boletaceae 2022 Nr2
- Jarling 2015 — porównanie S. mendax i S. luridus
- L.Opat/V.Sojka ČMS Suillellus mendax
- Machiel Noordeloos 2022/2025 NDFF
- Grzyby.pl / GRej — dwa polskie wpisy
- Vizzini, Simonini, Ercole i Voyron 2013/2014 — Boletus mendax, Mycological Progress13:95–109
- Jihočeské muzeum v Českých Budějovicích, Houby českobudějovických parků a trávníků: Suillellus mendax
Дослідник
Їстівність і кулінарія
Ustalenia źródłowe: jadalność, spożycie i wykorzystanie
- Їстівність
- Їстівний — źródło oznaczenia
Materiał: po obróbce
Kraj źródła: CZ
myko · Kuchyňské využití: Je to jedlá houba průměrné kvality, za syrova mírně jedovatá. Оцінка атласу авторства L.Opata/V.Sojki; не власне дослідження безпеки, умову обробки записано окремо.
- Споживання в сирому вигляді
- Отруйний
Materiał: surowy
Kraj źródła: CZ
Stopień wskazany w źródle: łagodnie trujący
myko · myko.cz, Kuchyňské využití: za syrova mírně jedovatá. Оцінка авторів атласу Opat/Sojka, без цитованого первинного токсикологічного експерименту для цього твердження.
- Необхідна обробка
- Потребує варіння
myko · Kuchyňské využití: рекомендоване варіння, текст першоджерела min.20min залишається в Badacz як рекомендація автора, а не верифікований універсальний поріг інактивації конкретного токсину.
Наукові назви та таксономія
- Чинна наукова назва
Suillellus mendax
Наукові назви та таксономія
Suillellus mendax належить до родини боровикових, Boletaceae. Index Fungorum і Species Fungorum вказують цю назву як поточну; колишньою комбінацією є Boletus mendax. У збереженому результаті зіставлення GBIF від 30 вересня 2026 р. авторство поточної комбінації записано як (Simonini & Vizzini) Vizzini, Simonini & Gelardi. Запис Index Fungorum пов'язує комбінацію в роді Suillellus із 2014 роком.
Наукові назви та таксономія
Біля назви Boletus mendax Index Fungorum наводить Simonini & Vizzini та 2013 рік, натомість у чеському атласі та записі NCBI фігурує 2014 рік. Метадані праці Vizzini, Simonini, Ercole та Voyron вказують том 13 журналу Mycological Progress за 2014 р., сторінки 95–109. Номенклатурну дату й дату тому слід зберігати окремо; розбіжні записи року не вирішує саме лише ототожнення їх із роком виходу журналу.
Межі таксона та обмеження визначення
Jarling у праці 2015 р. порівняв близько 30 колекцій із Берліна та Бранденбурга. У доступному фрагменті анотації середнє співвідношення довжини до ширини спор вказано як найкращу ознаку для розділення Suillellus mendax та Suillellus luridus у дослідженій вибірці; добре розвинені колекції полегшували розділення на основі макроознак. Це результат регіонального порівняння двох таксонів. Доступ до фрагмента анотації не дозволяє відтворити повний ключ або всі методи роботи.
Екологія та поширення
- Частота трапляння
- Чехія: Частота трапляння: нечастий. [39]
Лабораторна діагностика
Dane ustrukturyzowane
Базидії
- Пряжки
- Пряжки: не спостерігали. [43]
Гіменіальні цистиди
- Наявність гіменіальних псевдоцистид
- Наявність гіменіальних псевдоцистид: наявний. [43]
- Видимість септ псевдоцистиди
- Видимість септ псевдоцистиди: нечіткі (часто, при основі ніжки). [43]
- Форма гіменіальних псевдоцистид
- Форма гіменіальних псевдоцистид: червоподібна (переважно). [43]
- Забарвлення гіменіальної цистиди
- Забарвлення гіменіальної цистиди: жовтий (бліда). [43]
Забарвлення гіменіальної цистиди: жовтий (бліда). [43] - Вигляд вмісту гіменіальної цистиди
- Вигляд вмісту гіменіальної цистиди: аморфна. [43]
- Забарвлення вмісту гіменіальної цистиди
- Забарвлення вмісту гіменіальної цистиди: жовтий (темна). [43]
- Довжина гіменіальної цистиди
- Довжина гіменіальної цистиди: 40,2–62,4 µm. [43]
Довжина гіменіальної цистиди: 60–69,1 µm. [43] - Оптичний вигляд гіменіальної цистиди
- Оптичний вигляд гіменіальної цистиди: гіаліновий. [43]
Оптичний вигляд гіменіальної цистиди: гіаліновий. [43] - Форма гіменіальної цистиди
- Форма гіменіальної цистиди: веретеноподібний. [43]
Форма гіменіальної цистиди: веретеноподібний. [43] - Ширина гіменіальної цистиди
- Ширина гіменіальної цистиди: 11,1–12,9 µm. [43]
Ширина гіменіальної цистиди: 10,2–13,3 µm. [43] - Ширина гіменіальних псевдоцистид
- Ширина гіменіальних псевдоцистид: 4,8–6,2 µm. [43]
- Наявність плевроцистид
- Наявність плевроцистид: наявний. [43]
Шкірка шапинки
- Довжина елементів шкірки шапинки
- Довжина елементів шкірки шапинки: 26,4–46,1 µm. [43]
- Форма елементів шкірки шапинки
- Форма елементів шкірки шапинки: циліндричний. [43]
- Ширина елементів шкірки шапинки
- Ширина елементів шкірки шапинки: 5,5–7,9 µm. [43]
- Інкрустація гіф шкірки
- Інкрустація гіф шкірки: не спостерігали (виражене). [43]
- Колір пігменту шкірки
- Колір пігменту шкірки: блідо-коричневий. [43]
- Будова шкірки шапинки
- Будова шкірки шапинки: триходерм. [43]
- Форма верхівки кінцевої клітини шкірки шапинки
- Форма верхівки кінцевої клітини шкірки шапинки: звужується. [43]
Реакції з реактивами
- Амілоїдна реакція
- Амілоїдна реакція: позитивний. [43]
Спори
- Середнє відношення довжини спори до її ширини
- Середнє відношення довжини спори до її ширини: 2,68 (стандартне відхилення: 0,11, середнє значення). [41]
- Колір спор під мікроскопом
- Колір спор під мікроскопом: золотисто-жовта. [43]
- Довжина спори
- Довжина спори: 11,7–15,7 µm. [8]
Довжина спори: 12,4–15,5 µm (діапазон середніх значень для зборів). [43]
Довжина спори: 11,9–15,6 µm. [8]
Довжина спори: 13–15 µm. [15] - Відношення довжини спори до її ширини
- Відношення довжини спори до її ширини: 2,5–2,9 (діапазон середніх значень для зборів). [43]
Відношення довжини спори до її ширини: 1,98–2,91. [8]
Відношення довжини спори до її ширини: 2,25–2,77. [8]
Відношення довжини спори до її ширини: 2,4–3. [17] - Форма спори
- Форма спори: веретеноподібний (майже). [15]
Форма спори: веретеноподібний (майже). [43]
Форма спори: еліпсоїдний. [43] - Заглиблення над рубчиком базидіоспори
- Заглиблення над рубчиком базидіоспори: наявний. [43]
- Об'єм спори
- Об'єм спори: 156–255 µm³ (діапазон середніх значень для зборів). [43]
Матеріал і методи досліджень
Опис ознак — джерело та обсяг
Матеріал: Свіжі плодові тіла B.mendax з італійського матеріалу першоопису; первинна оцінка запаху.
Обсяг зчитування: Повний текст.
Обмеження: Сенсорна оцінка автора; не клінічна панель і не рекомендація щодо смакових проб.
Мікроскопічні дані — джерело та обмеження
Матеріал: Зведений результат 23 італійських колекцій із первинної праці; Qm походить із парних вимірювань автора.
Обсяг зчитування: Повний текст.
Обмеження: SDне є діапазономmin–max ані невизначеністю приладу.
Дослідження складу та активності — Martins та ін. (2023)
Матеріал: Плодові тіла, визначені як Suillellus mendax, Сабугал, Португалія, липень 2021. Матеріал сушили за 40°C і подрібнювали; екстракцію проводили 40% етанолом (v/v), використовуючи 75 мл на 1 г сухого матеріалу та ультразвук протягом 20 хвилин. Окремі сполуки визначали методом HPLC-DAD. Робота також охоплює окремі колориметричні визначення й тести активності екстракту.
Обсяг вивчення: Повний текст.
Обмеження: Не вказано ідентифікатора ексикату чи послідовності ДНК дослідженого матеріалу S. mendax. У таблиці HPLC-DAD наведено середні та стандартні відхилення з трьох визначень. Повтори визначення не є незалежними популяціями гриба. Вихідні кількості з таблиці 3 виражено в мікрограмах на 100 грамів сухої маси. У кількісних рядках наведено еквівалентні значення в міліграмах; один міліграм відповідає тисячі мікрограмів. Середні та відхилення перераховано за тим самим коефіцієнтом. Досліджували певний матеріал та екстракт у лабораторних умовах. Результати не встановлюють безпеки споживання чи ефективності лікування. Концентрації 0,1, 1 і 10 міліграмів екстракту на мілілітр стосуються окремих варіантів тесту тирозинази. Саме застосування концентрації не означає ефективного інгібування ферменту; числовий ефект та оцінка авторів залишаються окремими результатами дослідження.
- Результати, наведені в джерелах — Кількість спор на базидії
- Materiał badania: Materiał włoski B.mendax z opisu23kolekcji Vizziniego i in.; holotyp AMB12633 i izotyp GS10009, Rifugio Zamboni,27.08.2010. Opis zbiorczy nie jest pomiarem wyłącznie holotypu. Liczba zarodników na jednej podstawce wynosi 2. [43]
Materiał badania: Materiał włoski B.mendax z opisu23kolekcji Vizziniego i in.; holotyp AMB12633 i izotyp GS10009, Rifugio Zamboni,27.08.2010. Opis zbiorczy nie jest pomiarem wyłącznie holotypu. Liczba zarodników na jednej podstawce wynosi 4. [43] - Результати, наведені в джерелах — Довжина спори
- Materiał badania: Materiał włoski B.mendax z opisu23kolekcji Vizziniego i in.; holotyp AMB12633 i izotyp GS10009, Rifugio Zamboni,27.08.2010. Opis zbiorczy nie jest pomiarem wyłącznie holotypu. Średnie długości zarodników z badanych kolekcji mogą wynosić od 12,4 do 15,5 mikrometra. [43]
11,7–15,7 µm [8]
13–15 µm [15]
11,9–15,6 µm [8] - Результати, наведені в джерелах — Відношення довжини спори до її ширини
- 2,4–3 [17]
Materiał badania: Materiał włoski B.mendax z opisu23kolekcji Vizziniego i in.; holotyp AMB12633 i izotyp GS10009, Rifugio Zamboni,27.08.2010. Opis zbiorczy nie jest pomiarem wyłącznie holotypu. Średnie ilorazy długości i szerokości zarodników z badanych kolekcji mogą wynosić od 2,5 do 2,9. [43]
1,98–2,91 [8]
2,25–2,77 [8] - Результати, наведені в джерелах — Ширина спори
- 4,9–6,3 µm [8]
5,1–6,3 µm [8]
4,7–5,6 µm [15]
Materiał badania: Materiał włoski B.mendax z opisu23kolekcji Vizziniego i in.; holotyp AMB12633 i izotyp GS10009, Rifugio Zamboni,27.08.2010. Opis zbiorczy nie jest pomiarem wyłącznie holotypu. Średnie szerokości zarodników z badanych kolekcji mogą wynosić od 4,5 do 5,7 mikrometra. [43]
Metody i zapisy źródłowe — Materiał włoski B.mendax z opisu23kolekcji Vizziniego i in.; holotyp AMB12633 i izotyp GS10009, Rifugio Zamboni,27.08.2010. Opis zbiorczy nie jest pomiarem wyłącznie holotypu.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Suszony materiał rehydratowany w L4, odczynniku Melzera lub amoniakalnej czerwieni Kongo; mikroskop Jenamed Variant, pomiary1000× okularem mikrometrycznym. Dla poszczególnych zakresów nie ustalono jednego wyłącznego medium.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Widok boczny zarodnika w opisie źródłowym; nie alternatywne stadium rozwoju. Materiał suszony i rehydratowany, bez dowodu określenia jednego medium dla całego opisu kształtu.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Widok z przodu zarodnika w opisie źródłowym; odrębna projekcja tego samego typu komórki.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Medium: woda lub L4. Opis metody w źródle: Barwa złocistożółta podana wspólnie dla wody lub L4; nie reakcja w Melzerze.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Medium: amoniakalna czerwień Kongo. Opis metody w źródle: Źródłowe metodyPDF3 wskazują amoniakalną czerwień Kongo dla hymenium; podpisryc.4PDF8 potwierdza to medium dla cystyd. Nie dopisano niepodanego stężenia.
Wygląd optyczny podstawki — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: hyaline, rarely yellowish; brak reguły częstości nie zamienia rarely w zawsze.” [43]
Obecność pseudocystyd hymenialnych — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: PSEUDOCYSTIDIA also present.” [43]
Kształt pseudocystyd hymenialnych — zapis źródłowy: „Vizzini PDF7: PSEUDOCYSTIDIA ... mostly worm shaped.” [43]
Szerokość pseudocystyd hymenialnych — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: 4.8–6.2µm broad.” [43]
Liczba zarodników na jednej podstawce — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: usually4-spored; rarely2-spored. Częstości pozostają w source_expression; są dwiema odrębnymi możliwościami liczbowymi.” [43]
Liczba zarodników na jednej podstawce — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: rarely2-spored; nie zakres ciągły2–4.” [43]
Długość podstawki — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: 24.9–30.5µm, c=23kolekcje.” [43]
Szerokość podstawki — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: 9.5–12.7µm, c=23kolekcje.” [43]
Barwa cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: hyaline to pale yellow; źródłowo blada żółć, odrębna od bezbarwności.” [43]
Wygląd zawartości cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Vizzini PDF7: PSEUDOCYSTIDIA ... dark yellow amorphous content.” [43]
Barwa zawartości cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Vizzini PDF7: dark yellow ... content; medium not assigned to this individual colour result.” [43]
Długość cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: FACIAL cystidia, dokładne położenie zachowane rodzicem celu.” [43]
Długość cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: MARGINAL cystidia, dokładne położenie zachowane rodzicem celu.” [43]
Wygląd optyczny cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: hyaline to pale yellow; optical appearance separate from the colour.” [43]
Kształt cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: fusiform; marginal similar, shorter.” [43]
Szerokość cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: Dla dokładnego celu face-cell, bez sumowania ściennych i brzeżnych.” [43]
Szerokość cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: Dla dokładnego celu marginal-cell, bez sumowania ściennych i brzeżnych.” [43]
Widoczność przegród pseudocystydy — zapis źródłowy: „Vizzini PDF7: often with no evident septa at the base; visibility result, not absence of septa.” [43]
Długość elementów skórki kapelusza — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: 26.4–46.1µm.” [43]
Kształt elementów skórki kapelusza — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: cylindrical hyphae with tapered end cells; zwężenie wierzchołka jest osobną cechą.” [43]
Szerokość elementów skórki — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: 5.5–7.9µm.” [43]
Inkrustacja strzępek skórki — zapis źródłowy: „Vizzini PDF7: no relevant incrustations; significant/relevant qualification retained.” [43]
Barwa pigmentu skórki — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: intracellular pale brown pigment.” [43]
Organizacja skórki kapelusza — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: regular trichodermium; strzępki wyprostowane, później bardziej przeplecione.” [43]
Kształt wierzchołka komórki końcowej skórki kapelusza — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: tapered end cells.” [43]
Obecność pleurocystyd — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: FACIAL CYSTIDIA: wyraźnie opisane i zilustrowane.” [43]
Barwa zarodnika w mikroskopie — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: golden yellow in water or L4.” [43]
Długość zarodnika — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: (12.4–)13.3–14.7(–15.5)µm, c=23kolekcje.” [43]
Iloraz długości i szerokości zarodnika — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: Q=(2.5–)2.6–2.8(–2.9); oryginalny iloraz z badania.” [43]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: subfusiform in side view.” [43]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: ellipsoid in front view.” [43]
Zagłębienie nad wnęką bazydiospory — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: weak but always present suprahilar depression, side view; słaby stopień zachowano w źródle, nie rozciągnięto na inne wyniki.” [43]
Objętość zarodnika — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: V=(156–)173–231(–255)µm³; źródłowa objętość konwencjonalna modelowana z osi, nie własne przeliczenie.” [43]
Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Vizzini2013/2014 PDF7: (4.5–)4.9–5.5(–5.7)µm, c=23kolekcje.” [43]
Metody i zapisy źródłowe — Exact source material and scope: [{"collection_id": null, "sample_material": null, "sample_n": null, "taxon": "Suillellus mendax"}, {}, null, null]
Długość zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Zarodniki 13–15 × 4,7–5,6 µm. Atlas nie określa metody, preparatu, odczynnika ani liczebności pomiaru.” [15]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Zarodniki prawie wrzecionowate, z depresją suprahilarną. Nie podano preparatu ani metody atlasowego pomiaru.” [15]
Metody i zapisy źródłowe — Exact source material and scope: [{"collection_id": "DE-Dondl-2022-2", "sample_material": "spore_print", "sample_n": 30, "taxon": "Suillellus mendax"}, {}, null, 30]
Długość zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Z wysypu tej samej kolekcji: 11,7–15,7 × 5,1–6,3 µm, średnio 13,7 × 5,7 µm, n = 30.” [8]
Iloraz długości i szerokości zarodnika — zapis źródłowy: „Q 1,98–2,91, średnio 2,38, z wysypu; 30 zarodników tej kolekcji.” [8]
Metody i zapisy źródłowe — Exact source material and scope: [{"collection_id": "DE-Dondl-2022-2", "sample_material": "tubes", "sample_n": 30, "taxon": "Suillellus mendax"}, {}, null, 30]
Długość zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Z rurek tej samej kolekcji: 11,9–15,6 × 4,9–6,3 µm, średnio 13,9 × 5,6 µm, n = 30.” [8]
Iloraz długości i szerokości zarodnika — zapis źródłowy: „Q 2,25–2,77, średnio 2,49, z rurek; 30 zarodników tej samej kolekcji.” [8]
Metody i zapisy źródłowe — Exact source material and scope: [{"collection_id": null, "sample_material": null, "sample_n": null, "taxon": "Suillellus mendax"}, {}, null, null]
Iloraz długości i szerokości zarodnika — zapis źródłowy: „NDFF: Q 2,4–3 dla S. mendax oraz 1,9–2,5 dla porównywanego S. luridus. Zakresy częściowo się nakładają.” [17]
Назви та ідентичність виду
Польська назва: Поточна основна назва — modroborowik półosiatkowany: рекомендація № 3/2024 Комісії з питань польських назв грибів PTMyk, 21.03.2024. Старіша сторінка PTMyk досі наводить modroborowik pośredni з посиланням на KPNG 1/2021; цей задокументований варіант залишається альтернативною назвою. Старіші продуктові назви krasnoborowik oszukańczy та borowik oszukańczy не отримали незалежного підтвердження і не підвищуються до підтверджених назв.
Опис і тип: Suillellus mendax (Simonini & Vizzini) Vizzini, Simonini & Gelardi є комбінацією для виду, описаного як Boletus mendax Simonini & Vizzini. Стаття має DOI 10.1007/s 11557-013-0896-4, онлайн-публікацію 2013 та том 13 від 2014, с. 95–109. Голотип AMB12633, ізотип GS10009: Rifugio Zamboni, Італія, 27.08.2010, під Fagus sylvatica на висоті 1150 м н.р.м.; послідовність ITS KC734548. Зведений опис 23 колекцій не ототожнено з вимірюванням лише голотипу.
Відокремленість і межі: У дослідженні ITS шість італійських послідовностей B. mendax мали 99,6% взаємної відповідності. Португальську послідовність HM347662, визначену раніше як B. luridus і відмінну від B. mendax, автори не зарахували беззастережно до нового виду; вони розглядали окремий, неописаний таксон. Давні дані всього комплексу S. luridus не переносилися на S. mendax. Лінія Батая та поширення сіточки мінливі й самі по собі не дають надійного визначення.
Морфологія — джерельні умови та результати
Польові варіації: В італійському описі наведено шапинку 40–120(–200) мм і ніжку 40–120 × 8–30(–50) мм. Поверхня оксамитова, потім повстяна, описана як ніколи не слизька. Сіточка буває слабо помітною та обмеженою верхівкою, але в деяких колекціях доходить до основи; зернистість може частково накладатися на сіточку. Для всього виду не зафіксовано сталого охоплення половини ніжки. У старих плодових тіл біля основи може з'являтися коричнева повсть.
М'якуш і реакція: М'якуш лимонно-жовтий або хромово-жовтий, біля основи буряковий. Після оголення негайно стає індигово-синім, найсильніше в нижній частині ніжки, потім блідне до брудно-білого. Шар над трубочками зазвичай має колір пор, але у понад 20% колекцій був жовтим. В одній свіжій колекції GS10047 з вологих умов лінію Батая мала приблизно половина плодових тіл; вологість не пояснює всіх випадків.
Запах і смак: Автори описали запах і смак як слабкі, приємні, невиразні. Теза про слабку інтенсивність не стає відсутністю запаху чи смаку. Опис смаку є джерельним повідомленням, а не рекомендацією куштувати сирий матеріал.
Мікроскопія — матеріал, методи та обмеження
Матеріал і вимірювання: Первинна робота охоплює 23 колекції для описів мікроознак. Препарати із висушеного матеріалу регідратували в L4, реактиві Мельцера або аміачному конго червоному. Застосовували Jenamed Variant і збільшення 1000×, з мікрометричним окуляром. Метод вимагав щонайменше 31 спор із колекції; c=23 позначає колекції, а не кількість клітин. Не задекларовано ідентичного реактиву для всіх вимірювань. Автори чітко вказали, що стандартне відхилення, мінімум і максимум стосуються середніх значень із колекцій. Зовнішні межі підсумку не слід зчитувати як крайні розміри всіх окремих спор.
Спори та проєкція: Зовнішні межі вихідного підсумку становлять 12,4–15,5 × 4,5–5,7 µm, за оригінального запису(12,4–)13,3–14,7(–15,5)×(4,5–)4,9–5,5(–5,7) µm. Q=2,5–2,9, Qm=2,68±0,11. Умовний об'єм V=156–255 µm³, Vm=202±29 µm³, виведений авторами з еліпсоїдної моделі. Спора майже веретеноподібна збоку та еліпсоїдна спереду; має слабке, постійно спостережуване заглиблення над рубчиком у бічному вигляді. Q не обчислювали з незалежних крайніх осей.
Кольори та реактив: У воді або L4 спори описані як золотисто-жовті; у реактиві Мельцера як коричневі з ліловим відтінком. Це окремі контексти препарату, а не безумовні альтернативи забарвлення. Сильно позитивна амілоїдна реакція стосується тканини в основі ніжки: колір фіолетово-синьо-чорний, метод Імлера. Цю реакцію не приписано самим спорам.
Базидії та цистиди: Базидії мають 24,9–30,5 × 9,5–12,7 µm, зазвичай чотири, рідко дві спори; вони гіалінові, рідко жовтуваті. Стінкові цистиди мають 60–69,1 × 11,1–12,9 µm, крайові 40,2–62,4 × 10,2–13,3 µm; обидві групи описані як веретеноподібні, але вимірювання залишаються роздільними. Псевдоцистиди мають 4,8–6,2 µm завширшки, зазвичай червоподібну форму та темно-жовтий аморфний вміст. Їх не названо хризоцистидами.
Шкірка та результат неспостереження: Шкірка утворює регулярну триходерму з випростаних паралельних циліндричних гіф, пізніше більш переплетену; елементи 26,4–46,1 × 5,5–7,9 µm, кінці звужені. Пігмент внутрішньоклітинний, світло-коричневий. Формулювання no relevant incrustations не встановлює цілковитої відсутності відкладень. Пряжок не спостерігали; результат не було перетворено на доказ їхньої видової відсутності.
Поширення та плодоношення в Польщі
Два повідомлення: GRej показує № 354673: Bydlin, 1.08.2020, грабова монокультура з поодинокими дубами на вапняковому пагорбі, два плодові тіла на землі; leg. Sławomir Magier, det. Błażej Gierczyk, ексикат BGF0008644. № 370394: Krukówka, 11.08.2023, дубовий ліс, поодиноко в кількохнадцяти місцях біля дороги; leg. det. Robert Kozak, задекларована відправка ексикату. Номери записів не є номерами лабораторного зразка.
Рівень підтвердження: Рекомендація PTMyk від 2024 відсилає до тих самих записів та інформує про відсутність опублікованих місцезнаходжень. Її цитування не створює третього незалежного підтвердження. Перегляд сторінки не встановлює заднім числом ДНК чи статус куратора для обох повідомлень. Збережено рівень задокументованих спостережень із сильнішим підтвердженням ексикату в Bydlin. Це не є твердженням про відсутність виду в Польщі.
Сезон: Два серпневі повідомлення є датами подій, а не доказом національного сезону серпень–серпень. Чеський атлас наводить червень–вересень для своєї території; італійський опис — літо і ранню осінь, пізню осінь на Сардинії. Ці терміни не приписано автоматично Польщі. Для Польщі не знайдено достатньо задокументованого загального діапазону місяців.
Екологія — окремі території та умови
Преференції та оточення: Італійські колекції походили переважно з кислих ґрунтів під буком лісовим і каштаном їстівним, рідше Quercus cerris, Q. suber, Q. ilex;500–1200 м н.р.м. Тоді його не було зафіксовано в чистих хвойних деревостанах. Це діапазон авторів з 2013, а не доказ відсутності виду під хвойними повсюди. Спостереження дерева в оточенні не є автоматично підтвердженою мікоризою певної пари.
Уявна суперечність ґрунту: Чеський атлас зазвичай пов'язує вид із лужними та нейтральними ґрунтами, тоді як оригінальний італійський опис — із кислими. Польський Bydlin описано як вапняковий пагорб, без вимірювання pH ґрунту. pH не виводили з самої породи і не об'єднували відмінні діапазони у повідомлення про відсутність уподобань. Інформація про кислий субстрат стосується італійського матеріалу і не визначає вподобань польських популяцій.
Законодавство Польщі — основа результату
Охорона: Перевірено актуальний офіційний статус і повні додатки 1–4 розпорядження Dz.U.2014 поз. 1408. S. mendax та його базіонім B. mendax не зазначені; немає збірного запису, що охороняє весь рід Suillellus. Результат: не підлягає національній видовій охороні. Це не категорія червоного списку і не дозвіл на збирання в будь-якому місці.
Обіг: Перевірено чинний єдиний текст, оголошений у березні 2026, Dz.U.2026 поз. 258, §2 абз. 1 і весь додаток 1, позиції 1–72. Відсутні S. mendax і B. mendax, а також збірний перелік, що охоплює цей вид. Результат: не допущений до торговельного обігу чи виробництва грибних продуктів у Польщі. Позиція білого гриба не охоплює цей окремий вид.
Джерельна документація
Висновки джерела: Музейний опис Suillellus mendax порівнює його з S. luridus як вид зі стрункішими плодовими тілами. Це якісне порівняння силуету, без виведення числового співвідношення довжини та ширини ніжки. Джерело наводить мікоризний зв'язок із дубами й не приписує йому переваги вапнякових субстратів.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Odczytane polskie wpisy GRej 354673 i 370394; Bydlin z oznaczeniem B.Gierczyka i voucherem BGF0008644; Krukówka z deklaracją eksykatu.
Обсяг зчитування: Задокументоване спостереження.
Дата перегляду: 18.10.2026.
Обмеження: Рівень реєстру спостережень, а не власне визначення ДНК чи повторне вимірювання ексикатів.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Potwierdzony zbiór z Bydlina w województwie małopolskim;1 sierpnia 2020 to data zbioru.
Обсяг опрацювання: Фрагменти джерел.
Опрацьовано фрагмент джерела; повний текст і методи не були верифіковані.
Дата перегляду: 21.10.2026.
Обмеження: Не встановлено регулярного польського сезону. Дати конкретних польських зборів не визначають календар усієї країни. Не перенесено сезонів з інших країн чи збірних видів. Опрацьовано національний атлас і збережені джерела, специфічні для цього таксона; деталі перевірених джерел і межі опрацювання записано у звіті з огляду P0. Вимога TARGET_SEASON_REQUIRED залишається активною. Вихідне визначення та обсяг поняття збережено. Не задекларовано нового дослідження зразків чи опрацювання всіх публікацій, цитованих джерелом.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Osobny zapis obserwacyjny z województwa lubelskiego; nie utożsamiono statusu formalnie przyjęty ze zweryfikowanym przez kustosza.
Обсяг опрацювання: Фрагменти джерел.
Опрацьовано фрагмент джерела; повний текст і методи не були верифіковані.
Дата перегляду: 21.10.2026.
Обмеження: Не встановлено регулярного польського сезону. Дати конкретних польських зборів не визначають календар усієї країни. Не перенесено сезонів з інших країн чи збірних видів. Опрацьовано національний атлас і збережені джерела, специфічні для цього таксона; деталі перевірених джерел і межі опрацювання записано у звіті з огляду P0. Вимога TARGET_SEASON_REQUIRED залишається активною. Вихідне визначення та обсяг поняття збережено. Не задекларовано нового дослідження зразків чи опрацювання всіх публікацій, цитованих джерелом.
Обсяг опрацювання
Перед завершенням запис потребує доповнення або врегулювання.
- Для підтвердженої країни потрібно встановити сезон або мінімальний діапазон підтверджених спостережень.
- Пошук регіонів поширення вимагає розрахунку.
Правова основа та межі оцінки
Аналітичні результати
Склад і лабораторна активність
- Виявлені фенольні сполуки
- Виявлені фенольні сполуки: галова кислота. [41]
Виявлені фенольні сполуки: 4-гідроксибензойна кислота. [41]
Виявлені фенольні сполуки: галова кислота (позначення в джерелі: I, ізомер, зазначений у джерелі). [41]
Виявлені фенольні сполуки: гомогентизинова кислота (позначення в джерелі: I, похідна, зазначена в джерелі). [41]
Виявлені фенольні сполуки: морин. [41]
Виявлені фенольні сполуки: рутин. [41]
Виявлені фенольні сполуки: діосметин. [41] - Активність дослідженого екстракту
- Активність дослідженого екстракту: антиоксидантна активність (DPPH). [41]
Активність дослідженого екстракту: інгібування ферменту (гіалуронідаза). [41]
Активність дослідженого екстракту: інгібування ферменту (тирозиназа, не відповідало критерію активності, прийнятому авторами). [41] - Кількісний вміст компонента в матеріалі
- Кількісний вміст компонента в матеріалі: 9,93 µg/100g (рутин, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 0,76, середнє значення). [41]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 4,1 µg/100g (діосметин, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 0,53, середнє значення). [41]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,04103 mg/100g (4-гідроксибензойна кислота, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 0,00849, середнє значення). [41]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,03496 mg/100g (галова кислота, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 0,00738, середнє значення). [41]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 13,3 µg/100g (гомогентизинова кислота, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, позначення в джерелі: I, похідна, зазначена в джерелі, стандартне відхилення: 1,18, середнє значення). [41]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 35,39 µg/100g (морин, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 3,1, середнє значення). [41]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 32,67 µg/100g (галова кислота, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, позначення в джерелі: I, ізомер, зазначений у джерелі, стандартне відхилення: 5,64, середнє значення). [41] - Відновна здатність у визначенні Фоліна–Чокальтеу
- Відновна здатність у визначенні Фоліна–Чокальтеу: 13,95 mgGAE/g (метод Фоліна–Чокальтеу, у перерахунку на масу вихідного матеріалу, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 1,76, калібрувальний стандарт: галова кислота, середнє значення). [41]
- Концентрація експозиції досліджуваного матеріалу
- Концентрація експозиції досліджуваного матеріалу: 10 mg/ml (тирозиназа, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Концентрація експозиції досліджуваного матеріалу: 1 mg/ml (тирозиназа, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Концентрація експозиції досліджуваного матеріалу: 0,1 mg/ml (тирозиназа, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Концентрація експозиції досліджуваного матеріалу: 1 mg/ml (гіалуронідаза, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Концентрація експозиції досліджуваного матеріалу: 0,1 mg/ml (гіалуронідаза, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Концентрація експозиції досліджуваного матеріалу: 10 mg/ml (гіалуронідаза, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41] - Антиоксидантна активність, віднесена до маси
- Антиоксидантна активність, віднесена до маси: 113,7 µM Trolox/g (тест ABTS, екстракт, у перерахунку на масу вихідного матеріалу, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 36,59, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), Trolox, у публікації різні одиниці; в описі методу зазначено µmol Trolox/g, середнє значення). [41]
Антиоксидантна активність, віднесена до маси: 156,6 µM Trolox/g (тест FRAP, екстракт, у перерахунку на масу вихідного матеріалу, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 7,65, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), Trolox, у публікації різні одиниці; в описі методу зазначено µmol Trolox/g, середнє значення). [41]
Антиоксидантна активність, віднесена до маси: 718 µM Trolox/g (тест DPPH, екстракт, у перерахунку на масу вихідного матеріалу, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 187, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), Trolox, у публікації різні одиниці; в описі методу зазначено µmol Trolox/g, середнє значення). [41] - Вміст флавоноїдів у сумарному визначенні
- Вміст флавоноїдів у сумарному визначенні: 6 mgCE/g (тест із хлоридом алюмінію, у перерахунку на масу вихідного матеріалу, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 0,36, катехін, середнє значення). [41]
- Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC
- Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: > 20 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 109, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: 10 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 525, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: 20 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 534-A, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: 20 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJH 540, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: 10 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJH 513, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: 10 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 565-A, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: 5 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 534-B, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: > 20 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 531-B, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: 5 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам ATCC 25923, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна бактерицидна концентрація — MBC: 10 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам ATCC 25922, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41] - Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC
- Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 5 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам ATCC 25923, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 10 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 525, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 10 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам ATCC 25922, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 20 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 531-B, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 5 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 565-A, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 5 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 534-B, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 20 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 109, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 10 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJH 513, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 20 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJMC 534-A, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41]
Мінімальна інгібуюча концентрація — MIC: 20 mg/ml (мікророзведення в бульйоні, бактерійний штам MJH 540, екстракт, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), наведене значення). [41] - Інгібування ферменту — кількісний результат
- Інгібування ферменту — кількісний результат: 14,8 % (тирозиназа, концентрація дослідженого екстракту: 1 mg/ml, екстракт, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, стандартне відхилення: 1,4, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), середнє значення). [41]
Інгібування ферменту — кількісний результат: 0,4 % (гіалуронідаза, концентрація дослідженого екстракту: 0,1 mg/ml, екстракт, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, стандартне відхилення: 0,5, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), середнє значення). [41]
Інгібування ферменту — кількісний результат: 77,9 % (гіалуронідаза, концентрація дослідженого екстракту: 10 mg/ml, екстракт, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, стандартне відхилення: 8,6, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), середнє значення). [41]
Інгібування ферменту — кількісний результат: 1,6 % (гіалуронідаза, концентрація дослідженого екстракту: 1 mg/ml, екстракт, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, стандартне відхилення: 1,5, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), середнє значення). [41]
Інгібування ферменту — кількісний результат: 14,7 % (тирозиназа, концентрація дослідженого екстракту: 0,1 mg/ml, екстракт, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, стандартне відхилення: 3,9, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), середнє значення). [41]
Інгібування ферменту — кількісний результат: 15,1 % (тирозиназа, концентрація дослідженого екстракту: 10 mg/ml, екстракт, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, стандартне відхилення: 2,2, водно-етанольний екстракт (Martins та ін., 2023), середнє значення). [41] - Вміст ортодифенолів у сумарному визначенні
- Вміст ортодифенолів у сумарному визначенні: 8,93 mgCAE/g (визначення з молібдатом натрію, у перерахунку на масу вихідного матеріалу, повторні вимірювання, кількість повторень: 3, у перерахунку на суху масу, стандартне відхилення: 1,24, кавова кислота, середнє значення). [41]
Португальський екстракт — матеріал і хімічний профіль
Матеріал і методи: Martins та ін.2023, DOI 10.3390/applmicrobiol 3020040, досліджували матеріал, визначений як S. mendax із Sabugal у Португалії, зібраний у липні 2021. Плодові тіла сушили за 40 °C, подрібнювали й екстрагували 40% етанолом із застосуванням ультразвуку:1 г сухого матеріалу на 75 мл протягом 20 хвилин. Це лабораторна процедура, відмінна від варіння плодових тіл. Праця згадує таксономічну ідентифікацію, але не наводить коду ваучера чи послідовності ДНК дослідженого S. mendax. Три технічні повтори не означають трьох незалежних популяцій. Результати не доводять клінічної ефективності, поживної цінності чи безпеки кулінарної обробки.
Сумарні визначення: Таблиця 1 наводить загальні феноли 13,95±1,76 mg GA/g сухої маси, ортодифеноли 8,93±1,24 mg CA/g та флавоноїди 6,00±0,36 mg еквівалента катехіну/g. Це результати колориметричних методів у трьох повторах, середнє ± SD. Вони не є масою кожної ідентифікованої сполуки і не замінюють окремого HPLC-DAD.
Профіль HPLC-DAD: Таблиця 3 для S. mendax: галова кислота 34,96±7,38; ізомер I галової кислоти 32,67±5,64; п-гідроксибензойна кислота 41,03±8,49; похідна I гомогентизинової кислоти 13,30±1,18; морин 35,39±3,10; рутин 9,93±0,76; діосметин 4,10±0,53 µg/100 g сухої маси. Це середні значення ± SD із трьох визначень. Похідній не приписано повної, невиявленої структури і не виведено індивідуального діапазону із середнього ± SD.
Лабораторна активність і застосування
Антиоксидантні тести: Для екстракту таблиця 2 наводить ABTS 113,70±36,59, DPPH 718,00±187,00 та FRAP 156,60±7,65. У заголовку таблиці одиницею єµM Trolox/g сухої маси, а опис методу вказуєµmol Trolox/g; цю розбіжність збережено і результат не перераховувався на дозу чи ефективність для людини. Це три різні хімічні тести у трьох повторах, а не три клінічні дослідження.
Ферменти: Таблиця 6: пригнічення гіалуронідази 0,4±0,5%, 1,6±1,5% та 77,9±8,6% при 0,1;1;10 мг екстракту/мл. Таблиця 7: відповідно 14,7±3,9%, 14,8±1,4% та 15,1±2,2% для тирозинази. Автори не визнали отримані низькі тирозиназні ефекти ефективним пригніченням. Збережено як числа, так і інтерпретацію автора, без представлення їх як підтвердженої освітлювальної дії на шкіру.
Бактерії: Для десяти штамів таблиця 4–5 дає MIC S. mendax 5–20 мг/мл, із залежними від штаму MBC 5,10,20 або>20 мг/мл. E. coli ATCC 25922: MIC 10, MBC 10 мг/мл; S. aureus ATCC 25923:5 і 5 мг/мл. Результат>20 є правобічно обмеженим і не був замінений на 20. Досліджувалися культури in vitro, а не лікування інфекцій чи безпечне домашнє застосування.
Що реально виконано: Задокументоване застосування цього виду в дослідженні — це отримання та дослідження екстракту. Креми виготовляли з I. hispidus і P. tinctorius, а не з S. mendax; стабільність або ефективність цих препаратів не переносили на нього. Не виявлено достатньо задокументованого технічного впровадження, трав'яного, фарбувального чи пряного застосування, специфічного для S. mendax. Відсутність результату в огляді не виключає невиявлених застосувань.
Найважливіші речовини та їхня дія
Їстівність — оцінка авторів та токсикологічні докази
Оцінка доступного атласу: Атлас Česká mykologická společnost авторства Lubomír Opat і Vladimír Sojka називає вид їстівним середньої якості, сирим злегка отруйним і рекомендує варіння щонайменше 20 хвилин. Це оцінка та рекомендація автора; сторінка не наводить клінічного дослідження S. mendax, ідентичності визначеного токсину чи експерименту, що підтверджує такий часовий поріг. 20 хвилин не представлено як гарантію безпеки.
Межа висновку: Первинний опис Vizzini стосується таксономії, морфології та ITS, а не власної спроби споживання чи визначення токсинів. Праця Martins 2023 досліджує екстракт, а не отруєння, безпеку після варіння чи безпечну для людини дозу. У досліджених джерелах не знайдено специфічної для цього виду первинної серії отруєнь або дослідження, що ідентифікує термолабільний токсин. Це прогалина огляду, а не доказ безпеки чи хибності оцінок атласу.
Екологічні дослідження
Джерельна документація
Висновки джерела: Музей Південної Чехії описує Suillellus mendax у тепліших місцях регіону Будейовиць, зокрема на дамбах ставів, та документує паркове місцезростання біля Влтави від 2014 р. Ця інформація стосується згаданих місць і матеріалу. Слово «теплі» не перераховувалося на температурний поріг, а дамби чи парк не узагальнювалися до виключного типу оселища виду.
Оселище та поширення
Середовище існування, регіон і пора року
Атлас NDFF описує Suillellus mendax як ектомікоризний гриб, пов'язаний із корінням дерев. У нідерландському контексті наводить дуб, також липу і, з позначеною невпевненістю, бук. Зазначає глинисті ґрунти та багаті ліси біля краю дюн. Невпевнений зв'язок із буком у цьому описі залишається окремим від задокументованого сусідства буків у німецьких колекціях.
Середовище існування, регіон і пора року
Česká mykologická společnost зазначає теплі, світлі листяні ліси, найчастіше під дубами, зазвичай на лужних або нейтральних ґрунтах. У цьому чеському контексті вид визначено як рідкісний. Опис середовища не встановлює виняткового зв'язку з вапняком ані частоти трапляння в Польщі.
Середовище існування, регіон і пора року
Типовий період плодоношення в чеському атласі охоплює червень–вересень, тобто місяці 6–9. Пік сезону не вказано. Окремо від цього діапазону записано дві знахідки: Прагу від 18 серпня 2019 р. та Середньочеський край від 16 вересня 2023 р. Дати цих записів є поодинокими спостереженнями, а не другим способом визначення піку по країні.
Середовище існування, регіон і пора року
У регіональній вибірці Jarling колекції, визначені як Suillellus mendax, були пов'язані з дубами (Quercus) та буками (Fagus), тоді як колекції S. luridus — з липами (Tilia) та березами (Betula). Залежність стосується дослідженої вибірки з Берліна та Бранденбурга. Доступний фрагмент анотації не наводить місяців збору і не обґрунтовує винятковості хазяїв поза цією територією.
Середовище існування, регіон і пора року
Dondl зафіксував 29 вересня 2022 р. чотири плодові тіла в Baierbrunn, на висоті 590 м, біля старих буків у мішаному буковому лісі на зсуві флювіогляціального гравію. Плодові тіла були пов'язані з підстилкою біля буків. Присутність ялини та клена в цьому лісі не підтверджує, що всі ці дерева були мікоризними партнерами. Це одна вереснева колекція, окрема від недатованої вибірки Jarling.
Середовище існування, регіон і пора року
Матеріал, описаний Martins і співавторами в дослідженні 2023 р. як Suillellus mendax, зібрано в липні 2021 р. у Сабугалі, в окрузі Гуарда в Португалії. Дата має точність до місяця, 7; вона не визначає португальського сезону чи піку по країні. Доступна методологічна примітка не наводить номера депонованого зразка або підтвердження ДНК-ідентифікації цього зразка.
Potwierdzony zasięg występowania
Wszystkie obszary potwierdzone w zapisanych danych źródłowych.
| Kraj | Regiony i stanowiska | Плодоношення | Джерела |
|---|---|---|---|
| Чехія | Nie ustalono regionów w zapisanych danych | VI–IX |
|
| Польща | Малопольське воєводство; Люблінське воєводство | Nie ustalono |
|
Джерела
- Matthias Dondl, Boletaceae 2022 Nr2
- Rozporządzenie Ministra Środowiska 9.10.2014, Dz.U. 2014 poz. 1408.
- Dz.U. 2026 poz. 258, tekst jednolity rozporządzenia grzybów dopuszczonych do obrotu.
- Zachowany wynik GBIF name match
- Index Fungorum550746
- Jarling 2015 — porównanie S. mendax i S. luridus
- Martins et al. 2023 Applied Microbiology3:562–579 DOI 10.3390/applmicrobiol3020040
- L.Opat/V.Sojka ČMS Suillellus mendax (także [39])
- NCBI Taxonomy 2100784
- Machiel Noordeloos 2022/2025 NDFF
- Vizzini i in. 2014 — rekord pracy oryginalnej
- Grzyby.pl / GRej — dwa polskie wpisy (także [35])
- Polskie Towarzystwo Mykologiczne — KPNG 1/2021
- Species Fungorum synonimia 550746
- PTMyk — RekomendacjaKPNG3/2024,21.03.2024
- Modroborowik półosiatkowany — aktualne polskie wykazy,18.10.2026
- Martins i in. 2023 — Antioxidant, Antimicrobial and Cosmeceutical Potential, Applied Microbiology3:562–579
- protection-status
- Modroborowik półosiatkowany — potwierdzone uzupełnienie źródłowe
- trade-status
- Vizzini, Simonini, Ercole i Voyron 2013/2014 — Boletus mendax, Mycological Progress13:95–109
- Jihočeské muzeum v Českých Budějovicích, Houby českobudějovických parků a trávníků: Suillellus mendax