Їстівний
Потребує обробки
Дозволений до обігу
Установіть місцезнаходження, щоб побачити дані для свого регіону.











Stropharia rugosoannulata (строфарія зморшкувато-кільцева) — великий пластинчастий сапротрофний гриб родини Strophariaceae. Має масивний капелюшок бордово-коричневого, червонувато-каштанового або жовтуватого кольору та міцну білу ніжку з характерним радіально-зморшкуватим кільцем. Вид природно росте на багатому органікою ґрунті, соломі та деревному мульчувальному матеріалі. Широко відомий також як культурний їстівний гриб.
Розпізнавання, оселище та найважливіші відмінності.
Грибар
Будова плодового тіла
- Тип будови плодового тіла
- Тип будови плодового тіла: Шапинка, ніжка.
- Міцеліальні тяжі біля основи плодового тіла
- Міцеліальні тяжі біля основи плодового тіла: наявний.
Міцеліальні тяжі біля основи плодового тіла: наявний. - Забарвлення міцелію біля основи плодового тіла
- Забарвлення міцелію біля основи плодового тіла: білий (ризоморфні тяжі).
Шапинка
- Форма шапинки
- у молодих плодових тіл: Форма шапинки: дзвоникоподібний.
у молодих плодових тіл: Форма шапинки: опуклий.
у зрілих плодових тіл: Форма шапинки: опуклий.
у зрілих плодових тіл: Форма шапинки: плоский.
Форма шапинки: опуклий.
Форма шапинки: плоский. - Рельєф поверхні шапинки
- Рельєф поверхні шапинки: гладенький.
у зрілих плодових тіл: Рельєф поверхні шапинки: гладенький. - Покрив шапинки
- у зрілих плодових тіл: Покрив шапинки: гола.
- Блиск поверхні шапинки
- у зрілих плодових тіл: Блиск поверхні шапинки: матовий.
- Клейкість і слизистість шапинки
- у мокрому стані: Клейкість і слизистість шапинки: липкий.
- Візерунок розтріскування поверхні
- у старих плодових тіл: Візерунок розтріскування поверхні: потріскана, характер тріщин не зазначено.
- Колір шапинки
- у сухому стані: Колір шапинки: палевий.
у зрілих плодових тіл: Колір шапинки: кремовий.
у зрілих плодових тіл: Колір шапинки: вохристо-коричневий.
у молодих плодових тіл: Колір шапинки: червоно-коричневий.
у молодих плодових тіл: Колір шапинки: винний.
у молодих плодових тіл: Колір шапинки: винно-коричнева.
Колір шапинки: білий.
у сухому стані: Колір шапинки: білувате.
у зрілих плодових тіл: Колір шапинки: світло-коричневий. - Положення краю
- Положення краю: підгорнутий усередину.
- Контур краю шапинки
- Контур краю шапинки: городчастий.
- Профіль краю шапинки
- Профіль краю шапинки: гострий.
- Залишки покривала на краю
- у молодих плодових тіл: Залишки покривала на краю: зі звисаючими залишками покривала.
- Діаметр шапинки
- Діаметр шапинки становить 40–200 mm.
- Напрямок зміни забарвлення голівки з віком
- Напрямок зміни забарвлення голівки з віком: світлішає (від молодого до зрілого плодового тіла).
- Наявність залишків покривала на шапинці
- Наявність залишків покривала на шапинці: наявний.
Низ шапинки
- Тип гіменофора
- Тип гіменофора: пластинки.
Пластинки біля ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки: прирослий до ніжки (пластинки).
Прикріплення гіменофора до ніжки: прирослий до ніжки (пластинки).
- Низхідність гіменофору по ніжці
- Низхідність гіменофору по ніжці: низхідний зубцем (пластинки).
- Колір гіменофора
- у молодих плодових тіл: Колір гіменофора: сірий.
у зрілих плодових тіл: Колір гіменофора: пурпурово-коричневий. - Макроскопічна будова вільного краю пластинок
- Макроскопічна будова вільного краю пластинок: неправильний.
- Природний колір краю пластинки
- Природний колір краю пластинки: білувате.
- Відстань між пластинками
- Відстань між пластинками: густо розташовані.
- Наявність коротких пластинок
- Наявність коротких пластинок: наявний.
Ніжка та основа
- Положення ніжки
- Положення ніжки: центральний.
- Форма ніжки
- Форма ніжки: циліндричний.
- Основа ніжки
- Основа ніжки: булавоподібна.
Основа ніжки: потовщена. - Колір ніжки
- у молодих плодових тіл: Колір ніжки: білий.
у зрілих плодових тіл: Колір ніжки: жовтий. - Рельєф поверхні ніжки
- Рельєф поверхні ніжки: гладенький.
під кільцем: Рельєф поверхні ніжки: гладенький. - Покрив поверхні ніжки
- Покрив поверхні ніжки: волокниста.
- Колір орнаментації ніжки
- Колір орнаментації ніжки: коричнюватий.
- Внутрішня будова ніжки
- Внутрішня будова ніжки: суцільний.
- Довжина ніжки
- Довжина ніжки: 70–180 mm.
- Діаметр ніжки
- Діаметр ніжки: 9–30 mm.
Кільце
- Наявність кільця
- Наявність кільця: наявний.
Наявність кільця: наявний.
Наявність кільця: наявний.
Наявність кільця: наявний. - Форма кільця
- Форма кільця: звисаючий.
- Положення кільця
- Положення кільця: у верхній частині ніжки.
- Стійкість кільця
- Стійкість кільця: стійкий.
- Колір кільця
- Колір кільця: білий.
- Рельєф поверхні кільця
- Рельєф поверхні кільця: радіально борозниста.
- Описова товщина кільця
- Описова товщина кільця: товстий.
- Обрис краю кільця
- Обрис краю кільця: зубчастий, як зубчасте колесо.
М'якуш
- Колір м’якуша
- Колір м’якуша: білий (м’якуш шапинки).
Колір м’якуша: білий (м’якуш ніжки). - Щільність м’якуша
- Щільність м’якуша: щільний (м’якуш шапинки).
- Тип консистенції м'якуша
- Тип консистенції м'якуша: м’ясистий.
- Запах м’якуша
- Запах м’якуша: як у редиски.
Запах м’якуша: приємний (м’якуш).
Запах м’якуша: невиразний (м’якуш). - Виразність смаку м'якуша
- Виразність смаку м'якуша: невиразний.
- Оцінка приємності смаку м'якоті
- Оцінка приємності смаку м'якоті: приємний.
Де і коли росте
- Оселище
- Оселище: парк.
Оселище: сад. - Субстрат
- Субстрат: деревна тріска як мульча.
Субстрат: компостована тирса.
Субстрат: солома.
Субстрат: ґрунт.
Субстрат: солома, тирса, деревна тріска як мульча або ґрунт. - Характер росту плодових тіл
- Характер росту плодових тіл: поодинці.
Характер росту плодових тіл: групами. - Частота трапляння
- Період плодоношення
- Плодові тіла з’являються з травня до листопада.
- Територія поширення
Їстівність і кулінарія
- Їстівність
- Їстівний
- Необхідна обробка
- Потребує обробки
Право
Правила для місцезнаходження: Польща
- Охорона
- У Польщі вид не підлягає видовій охороні.
- Торгівля
- Дозволений до обігу
З чим можна сплутати
FAQ
Чи є цей гриб їстівним?
Так, це популярний їстівний гриб із гарними смаковими якостями, що нагадують спаржу.
Чи можна їсти строфарію сирою?
Ні, споживання у сирому вигляді може викликати розлади травлення та нудоту.
На якому субстраті вирощують цей гриб?
Найкращим субстратом є зволожена солома зернових культур або деревна тріска листяних порід.
Як відрізнити кільце на ніжці?
Кільце цупке, перетинчасте, з характерними радіальними зморшками або зубцями знизу.
Чи приносить цей гриб користь городу?
Так, він переробляє солому на гумус і знищує паразитичних нематод у ґрунті.
У яких країнах цей гриб культивують?
Його широко вирощують у Німеччині, Польщі, США, Китаї та інших країнах світу.
Який колір має капелюшок?
Забарвлення варіює від червоно-каштанового та бордового до блідо-жовтого у дорослих грибів.
Які частини гриба придатні в їжу?
Найчастіше використовують ніжні капелюшки молодих екземплярів, ніжки часто бувають волокнистими.
Коли триває сезон збору у відкритому ґрунті?
З кінця травня до середини жовтня, за умови достатнього тепла та вологи.
Чому вид називають «королем строфарій»?
Через вражаючі розміри плодових тіл, які можуть важити до кілограма і більше.
Любитель
Назви та історія
- Obowiązująca nazwa krajowa
- pierścieniak uprawny
- Obowiązująca nazwa taksonomiczna
- Stropharia rugosoannulata
- Inne nazwy krajowe
- łysiczka uprawna
- Dawne nazwy krajowe
- łysiczka trocinowa
Спостереження вдома
Споровий відбиток
- Необхідні матеріали
- свіжа, зріла шапинка, аркуш паперу, склянка або чашка, вода
- Час
- 2–24 h
- Виконання
- Покладіть шапинку нижньою стороною на папір.
- Додайте краплю води зверху та накрийте.
- Через 2–24 годин підніміть шапинку й огляньте осад.
Що шукати
- Колір спорового відбитка
- Колір спорового відбитка: коричневий.
- Відтінок спорового відбитка
- Відтінок спорового відбитка: пурпурово-коричневий.
Під мікроскопом
- Необхідні матеріали
- світловий мікроскоп, предметне й покривне скельця, голка, вода, спори зі спорового відбитка
- Виконання
- Перенесіть голкою трохи спорового відбитка на скельце.
- Додайте краплю води, накрийте покривним скельцем і розгляньте спори.
Що шукати
- Форма спори
- Форма спори: еліпсоїдний. Форма спори: еліпсоїдний. Форма спори: яйцеподібний. Форма спори: еліпсоїдний. Форма спори: яйцеподібний. Форма спори: яйцеподібний. Форма спори: шестикутний (майже, незначно).
- Поверхня спори
- Поверхня спори: гладенький.
- Розміри спори
- Довжина 9,5–18 µm, ширина 6,5–10 µm.
Розміри порівнюйте після калібрування шкали мікроскопа.
Екологія та поширення
- Родючість ґрунту
- Родючість ґрунту: родючий.
- Тип живлення
- Тип живлення: сапротрофний.
Некулінарні застосування
Строфарія зморшкувато-кільцева має широке сучасне застосування в пермакультурі, рекультивації земель і мікофільтрації. Гриб висаджують на полях фільтрації, уздовж берегів дренажних канав і фермерських стоків: його потужний міцелій діє як природний біологічний бар'єр, затримуючи патогенні бактерії та механічні суспензії у ґрунтових водах.
У біологічному землеробстві вид служить ефективним засобом боротьби з ґрунтовими паразитичними нематодами: міцелій утворює спеціальні структури (акантоцити), що фізично знерухомлюють і знищують шкідників коріння сільськогосподарських рослин. Відпрацьований після плодоношення субстрат перетворюється на високоякісний органічний перегній для покращення ґрунту садів. Крім того, висушені зрілі спори іноді застосовують у художній мікографії та створенні природних відбитків для ботанічних колекцій.
Історія та культура
Культурна історія цього виду тісно пов'язана з розвитком аматорського та промислового грибівництва в Центральній Європі другої половини XX століття. До 1960-х років гриб залишався суто науковим флористичним об'єктом. Ситуація змінилася в Німецькій Демократичній Республіці, де вчені та ентузіасти опрацювали технологію його простого вирощування на відкритих солом'яних грядках під назвою «Träuschling» або садовий велетень.
Завдяки невибагливості строфарія зморшкувато-кільцева стала символом доступного органічного садівництва у сільських громадах Східної Німеччини та Польщі. Згодом гриб здобув популярність серед прихильників пермакультури в Північній Америці, де його прозвали «грибом короля строфарій». У пермакультурній літературі та філософії сталого господарювання він виступає втіленням гармонійної регенерації ґрунтів і природного землеробства без використання хімікатів.
Їстівність і безпека
Строфарія зморшкувато-кільцева є цінним їстівним грибом, високо оціненим у кулінарії багатьох країн світу завдяки пружній м'якоті та вираженому горіховому або спаржевому присмаку. Вона популярна у Німеччині, Польщі, США та Китаї, де її масово культивують. Споживають переважно молоді екземпляри, оскільки старі гриби стають сухими, темніють через дозрівання спор і втрачають смакові якості.
Щодо безпеки, гриб обов'язково потребує ретельної термічної обробки. Вживання у сирому або недовареному вигляді може викликати помірний дискомфорт у шлунку та нудоту у людей із підвищеною чутливістю до специфічних білків. Перед приготуванням плодові тіла очищають від частинок мульчі та відварюють, після чого зливають перший відвар. У рідкісних випадках зафіксована алергічна реакція або індивідуальне несприйняття при надмірному вживанні, тому першу дегустацію радять обмежувати невеликою порцією.
Оселище та поширення
Строфарія зморшкувато-кільцева походить із помірних регіонів Північної Америки, проте впродовж XX століття широко натуралізувалася в Європі, Східній Азії, Новій Зеландії та Австралії. Вона є класичним нітрофільним сапротрофом, що колонізує ділянки з високою концентрацією мертвої органіки. У дикій природі цей гриб зростає на лісових галявинах, вологих луках, річкових терасах і заплавах, де накопичуються рослинні залишки.
Набагато частіше вид оселяється в антропогенних ландшафтах: на полях після збирання зернових культур, гнойових купах, купальних шарах деревної тріски, солом'яній мульчі в садах і фермерських господарствах. Він не утворює мікоризного зв'язку з корінням живих дерев, а повністю зосереджений на розкладанні лігноцелюлози соломи та деревини. Плодоношення триває з кінця травня до середини жовтня хвилями, часто демонструючи рясні сплески після літніх гроз та ранньої осені в умовах помірного та вологого клімату.
Дослідник
Їстівність і кулінарія
Ustalenia źródłowe: jadalność, spożycie i wykorzystanie
- Їстівність
- Їстівний — źródło oznaczenia
Źródło bez opisu bibliograficznego · їстівні чи отруйні? — Їстівний і вирощується на соломі; Має бути добре просмажений або зварений; без домислювання часу чи температури
- Необхідна обробка
- Потребує обробки
Źródło bez opisu bibliograficznego · їстівні чи отруйні? — Їстівний і вирощується на соломі; Має бути добре просмажений або зварений; без домислювання часу чи температури
- Торгівля
- Дозволений для торгівлі
Obszar: PL
W Polsce jest dopuszczony do obrotu handlowego oraz do produkcji przetworów grzybowych.
Dziennik Ustaw 2026 poz. 258 — urzędowy tekst · § 2 ч. 1; додаток № 1, поз.45, PDF с.6; загальні вимоги щодо обігу §3–6
Наукові назви та таксономія
- Чинна наукова назва
Stropharia rugosoannulata
Наукові назви та таксономія
Строфарія зморшкувато-кільцева була формально описана в 1922 році в журналі Mycologia (14(3): 139) як Stropharia rugosoannulata Farl. ex Murrill. База даних Index Fungorum (Name Record 145219) підтверджує цю назву як актуальну в межах родини Strophariaceae.
- Zakres ujęcia taksonomicznego
Stropharia rugosoannulata, obserwowany profil brytyjski; uprawa ma odrębne źródło i kraj
[5]
Екологія та поширення
- Частота трапляння
- Нідерланди: Частота трапляння: звичайний. [6]
Лабораторна діагностика
Dane ustrukturyzowane
Базидії
- Кількість спор на базидії
- Кількість спор на базидії становить 4. [14]
Кількість спор на базидії становить 4. [20]
Кількість спор на базидії становить 4. [33] - Довжина базидії
- Довжина базидії: 21–38 µm. [14]
- Форма базидії
- Форма базидії: булавоподібний. [33]
Форма базидії: булавоподібний (майже, з перетяжкою посередині). [14] - Ширина базидії
- Ширина базидії: 8–12 µm. [14]
Каулоцистиди
Гіменіальні цистиди
- Довжина гіменіальної цистиди
- Довжина гіменіальної цистиди: 21–46,5 µm. [14]
Довжина гіменіальної цистиди: 25–45 µm. [20]
Довжина гіменіальної цистиди: 25–55 µm. [14]
Довжина гіменіальної цистиди: 35–50 µm. [20] - Форма гіменіальної цистиди
- Форма гіменіальної цистиди: веретеноподібний. [14]
Форма гіменіальної цистиди: булавоподібний. [14]
Форма гіменіальної цистиди: веретеноподібний. [14]
Форма гіменіальної цистиди: череватий. [14]
Форма гіменіальної цистиди: циліндричний (широкі). [20]
Форма гіменіальної цистиди: мішкоподібна (майже). [20]
Інші лабораторні ознаки
Шкірка шапинки
- Ширина елементів шкірки шапинки
- Ширина елементів шкірки шапинки: 7–14 µm. [14]
Ширина елементів шкірки шапинки: 5–15 µm. [20] - Будова шкірки шапинки
- Будова шкірки шапинки: кутис (слабко желатинізована). [20]
- Форма верхівки кінцевої клітини шкірки шапинки
- Форма верхівки кінцевої клітини шкірки шапинки: заокруглений. [20]
- Форма кінцевої клітини шкірки шапинки
- Форма кінцевої клітини шкірки шапинки: циліндричний. [20]
Реакції з реактивами
- Реакція на лужні реагенти
- Реакція на лужні реагенти: оливково-зелена. [20]
Спори
- Колір спор під мікроскопом
- Колір спор під мікроскопом: темно-коричневий. [14]
Колір спор під мікроскопом: жовто-коричневою. [20] - Діаметр парової пори
- Діаметр парової пори: 1–2 µm. [20]
- Якісний розмір ростової пори
- Якісний розмір ростової пори: велика. [20]
- Довжина спори
- Довжина спори: 11–15 µm. [20]
Довжина спори: 10–13 µm. [4]
Довжина спори: 9,5–12 µm. [1]
Довжина спори: 11–18 µm. [33]
Довжина спори: 9,5–14,5 µm. [14] - Відношення довжини спори до її ширини
- Відношення довжини спори до її ширини: 1,25–2. [14]
- Форма спори
- Форма спори: еліпсоїдний. [4]
Форма спори: еліпсоїдний. [1]
Форма спори: яйцеподібний. [1]
Форма спори: еліпсоїдний. [14]
Форма спори: яйцеподібний. [14]
Форма спори: яйцеподібний. [14]
Форма спори: шестикутний (майже, незначно). [14] - Поверхня спори
- Поверхня спори: гладенький. [4]
- Зрізаність контуру спори
- Зрізаність контуру спори: наявний. [14]
Зрізаність контуру спори: наявний. [20] - Товщина стінки спори
- Товщина стінки спори: товстостінний. [4]
Трама гіменофора
- Тип трами гіменофора
- Тип трами гіменофора: регулярна — паралельна. [14]
Матеріал і методи досліджень
- Маса плодового тіла
- свіжий матеріал: Маса плодового тіла: 41,44 g (кількість зразків: 50, кількість зразків, наведена в джерелі, морфометричні вимірювання, стандартне відхилення: 10,34, середнє значення). [35]
- Результати, наведені в джерелах — Кількість спор на базидії
- Liczba zarodników na jednej podstawce wynosi 4. [14] [20] [33]
- Результати, наведені в джерелах — Довжина гіменіальної цистиди
- na ostrzu blaszki: 21–46,5 µm [14]
na ostrzu blaszki: 35–50 µm [20]
na ostrzu blaszki: 25–45 µm [20]
Materiał badania: Cortez V.G., Silveira R.M.B. (2008), The agaric genus Stropharia in Rio Grande do Sul, Brazil, Fungal Diversity 32:31–57. Opis S. rugosoannulata na drukowanych s. 50 i 52 (PDF 20 i 22), ryciny na s. 51. Własny materiał z Rio Grande do Sul i dodatkowe okazy zielnikowe, w tym ICN 139.140, ICN 139.031, ICN 139.138, holotyp Anellaria sanguineopurpurea Rick PACA 8.424 oraz paratyp z Massachusetts NY 761.568. Lista materiału w oryginale pozostaje pełna. Zakres zbiorczy nie został przypisany pojedynczemu okazowi. Zarodniki (9,5–)11–12,5(14,5) × 6,5–8 µm; Q 1,25–2, Qm 1,59; n=92. Podstawki 21–32(–38) × 8–12 µm. Pleurocystydy (25–)38–55 × (6,5–)9–13,5(–15) µm, cheilocystydy (21–)35–46,5 × 9,5–13,5(–17,5) µm. Zachowano wszystkie skrajne granice, typowe zakresy i położenia. na powierzchni blaszki: 25–55 µm [14] - Результати, наведені в джерелах — Ширина гіменіальної цистиди
- na ostrzu blaszki: 12,5–15 µm [20]
na ostrzu blaszki: 7,5–15 µm [20]
na ostrzu blaszki: 9,5–17,5 µm [14]
Materiał badania: Cortez V.G., Silveira R.M.B. (2008), The agaric genus Stropharia in Rio Grande do Sul, Brazil, Fungal Diversity 32:31–57. Opis S. rugosoannulata na drukowanych s. 50 i 52 (PDF 20 i 22), ryciny na s. 51. Własny materiał z Rio Grande do Sul i dodatkowe okazy zielnikowe, w tym ICN 139.140, ICN 139.031, ICN 139.138, holotyp Anellaria sanguineopurpurea Rick PACA 8.424 oraz paratyp z Massachusetts NY 761.568. Lista materiału w oryginale pozostaje pełna. Zakres zbiorczy nie został przypisany pojedynczemu okazowi. Zarodniki (9,5–)11–12,5(14,5) × 6,5–8 µm; Q 1,25–2, Qm 1,59; n=92. Podstawki 21–32(–38) × 8–12 µm. Pleurocystydy (25–)38–55 × (6,5–)9–13,5(–15) µm, cheilocystydy (21–)35–46,5 × 9,5–13,5(–17,5) µm. Zachowano wszystkie skrajne granice, typowe zakresy i położenia. na powierzchni blaszki: 6,5–15 µm [14] - Результати, наведені в джерелах — Довжина спори
- 11–18 µm [33]
9,5–12 µm [1]
11–15 µm [20]
10–13 µm [4]
9,5–14,5 µm [14] - Результати, наведені в джерелах — Ширина спори
- 6,5–8 µm [14]
7,5–10 µm [33]
7–9 µm [20] [1]
7,5–9 µm [4]
Metody i zapisy źródłowe — Cortez V.G., Silveira R.M.B. (2008), The agaric genus Stropharia in Rio Grande do Sul, Brazil, Fungal Diversity 32:31–57. Opis S. rugosoannulata na drukowanych s. 50 i 52 (PDF 20 i 22), ryciny na s. 51. Własny materiał z Rio Grande do Sul i dodatkowe okazy zielnikowe, w tym ICN 139.140, ICN 139.031, ICN 139.138, holotyp Anellaria sanguineopurpurea Rick PACA 8.424 oraz paratyp z Massachusetts NY 761.568. Lista materiału w oryginale pozostaje pełna. Zakres zbiorczy nie został przypisany pojedynczemu okazowi. Zarodniki (9,5–)11–12,5(14,5) × 6,5–8 µm; Q 1,25–2, Qm 1,59; n=92. Podstawki 21–32(–38) × 8–12 µm. Pleurocystydy (25–)38–55 × (6,5–)9–13,5(–15) µm, cheilocystydy (21–)35–46,5 × 9,5–13,5(–17,5) µm. Zachowano wszystkie skrajne granice, typowe zakresy i położenia.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Metody, druk s. 33 (PDF 3): mikroskopia świetlna Leica DMLS2; preparaty w KOH 5% samym albo z czerwienią Kongo 1%. Nie określono, który wariant preparowania dotyczył każdego pojedynczego pomiaru.
Obecność akantocytów — zapis źródłowy: „Druk s. 52, bezpośrednia kontynuacja opisu S. rugosoannulata: Acanthocytes present in rhizomorphs. Nie są mikrokryształkami.” [14]
Kształt podstawki — zapis źródłowy: „Druk s. 50: Basidia ... subclavate, with a medial constriction.” [14]
Układ kaulocystyd — zapis źródłowy: „Druk s. 50–52: Caulocystidia ... scattered on the stipe apex.” [14]
Kształt kaulocystyd — zapis źródłowy: „Druk s. 50–52: Caulocystidia ... clavate to subfusoid. Podstawowy kształt maczugowaty; drugą możliwość zapisano osobno.” [14]
Kształt kaulocystyd — zapis źródłowy: „Druk s. 50–52: Caulocystidia ... clavate to subfusoid. Wrzecionowaty i przybliżenie są odrębnymi atrybutami.” [14]
Kształt cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Druk s. 50: Cheilocystidia ... fusoid to ventricose. Wyłącznie cheilocystydy tego samego materiału. Przyrostek mucronate nie jest kształtem całej komórki.” [14]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Druk s. 50: ovoid to slightly subhexagonal in face view. Jajowaty obrys w widoku czołowym.” [14]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Druk s. 50: ovoid to slightly subhexagonal in face view. Sześciokątny obrys, przybliżenie, stopień i widok zapisano oddzielnie.” [14]
Metody i zapisy źródłowe — Cortez V.G., Silveira R.M.B. (2008), The agaric genus Stropharia in Rio Grande do Sul, Brazil, Fungal Diversity 32:31–57. Opis S. rugosoannulata na drukowanych s. 50 i 52 (PDF 20 i 22), ryciny na s. 51. Własny materiał z Rio Grande do Sul i dodatkowe okazy zielnikowe, w tym ICN 139.140, ICN 139.031, ICN 139.138, holotyp Anellaria sanguineopurpurea Rick PACA 8.424 oraz paratyp z Massachusetts NY 761.568. Lista materiału w oryginale pozostaje pełna. Zakres zbiorczy nie został przypisany pojedynczemu okazowi. Zarodniki (9,5–)11–12,5(14,5) × 6,5–8 µm; Q 1,25–2, Qm 1,59; n=92. Podstawki 21–32(–38) × 8–12 µm. Pleurocystydy (25–)38–55 × (6,5–)9–13,5(–15) µm, cheilocystydy (21–)35–46,5 × 9,5–13,5(–17,5) µm. Zachowano wszystkie skrajne granice, typowe zakresy i położenia.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Metody, druk s. 33 (PDF 3): mikroskopia świetlna Leica DMLS2; preparaty w KOH 5% samym albo z czerwienią Kongo 1%. Nie określono, który wariant preparowania dotyczył każdego pojedynczego pomiaru.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Medium: KOH. Opis metody w źródle: Opis barwy zarodników na drukowanej s. 50 jawnie podaje KOH. Kontekst barwy jest odczynnikowy; nie utożsamiono go z barwą naturalną ani wysypem.
Liczba zarodników na jednej podstawce; Długość podstawki; Szerokość podstawki — zapis źródłowy: „Druk s. 50: Basidia 21–32(–38) × 8–12 µm ... bearing four sterigmata; liczba sterygm nie jest n próby.” [14]
Długość kaulocystyd; Szerokość kaulocystyd — zapis źródłowy: „Druk s. 50–52: Caulocystidia 42–48 × 18–20 µm ... scattered on the stipe apex; leptocystydy, clavate to subfusoid, hyaline, smooth and thin-walled.” [14]
Obecność chryzocystyd; Długość cystydy hymenialnej; Szerokość cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Druk s. 50: Pleurocystidia (25–)38–55 × (6.5–)9–13.5(–15) µm, as chrysocystidia, fusoid to clavate; yellowish amorphous inclusion” [14]
Obecność chryzocystyd; Długość cystydy hymenialnej; Szerokość cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Druk s. 50: Cheilocystidia (21–)35–46.5 × 9.5–13.5(–17.5) µm, fusoid to ventricose, as chrysocystidia or leptocystidia; little or without yellowish contents” [14]
Kształt cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Druk s. 50: Pleurocystidia ... fusoid to clavate. Nie przeniesiono kształtów na osobno opisane cheilocystydy.” [14]
Typ tramy hymenoforu — zapis źródłowy: „Druk s. 50: Gill trama regular.” [14]
Szerokość elementów skórki — zapis źródłowy: „Druk s. 50: Pileipellis ... hyphae ... 7–14 µm in diameter; średnica strzępek, nie komórek końcowych.” [14]
Barwa zarodnika w mikroskopie — zapis źródłowy: „Druk s. 50: color dark brown in KOH; barwa w medium, nie wynik ujemnej lub dodatniej reakcji chemicznej.” [14]
Długość zarodnika; Iloraz długości i szerokości zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Druk s. 50: (9.5–)11–12.5(14.5) × 6.5–8 µm, Q=1.25–2, Qm=1.59, n=92; pełne skrajne granice, nie iloraz niezależnych skrajnych wymiarów.” [14]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Druk s. 50: ellipsoid to ovoid in side view; wyłącznie widok boczny. Widok czołowy: ovoid to slightly subhexagonal pozostaje osobno w opisie badania.” [14]
Ścięcie obrysu zarodnika — zapis źródłowy: „Druk s. 50: conspicuous germ-pore, which makes the basidiospore truncate.” [14]
Rozdęcie strzępek tramy — zapis źródłowy: „Druk s. 50: Gill trama ... formed by inflate ... hyphae.” [14]
Metody i zapisy źródłowe — Michael Kuo, Stropharia rugosoannulata, maj 2017. Własny opis i fotografie; kolekcje Herb. Kuo 05080306, 08300403, 05301701, z Pensylwanii, Massachusetts i Illinois. Autor przytacza też literaturę; pełnego zakresu nie przypisano jednemu okazowi. Zarodniki 11–15 × 7–9 µm; pora rostkowa 1–2 µm. Dwa morfotypy cheilocystyd opisano odrębnie: 25–45 × 7,5–15 µm oraz 35–50 × 12,5–15 µm. Źródło nie podaje liczebności pomiarów ani stężenia KOH.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Medium: KOH. Opis metody w źródle: Microscopic Features: barwy w KOH podane wprost; stężenie, czas ekspozycji i powiększenie niepodane. Wartości zachowują taki kontekst.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Własny gatunkowy opis mikroskopowy autora; bez dopowiadania metody preparowania każdej cechy.
Liczba zarodników na jednej podstawce — zapis źródłowy: „Microscopic Features: Basidia 4-sterigmate.” [20]
Obecność chryzocystyd — zapis źródłowy: „Microscopic Features: pierwszy morfotyp cheilocystyd becoming chrysocystidia.” [20]
Długość cystydy hymenialnej; Szerokość cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Microscopic Features: Cheilocystidia dimorphic: 25–45 × 7.5–15 µm, fusoid-ventricose, often rostrate, thin-walled, smooth, hyaline in KOH, often with refractive globular inclusions becoming chrysocystidia” [20]
Długość cystydy hymenialnej; Szerokość cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Microscopic Features: Cheilocystidia ... or 35–50 × 12.5–15 µm, broadly cylindric to subutriform, thin-walled, smooth” [20]
Szerokość elementów skórki — zapis źródłowy: „Microscopic Features: Pileipellis a slightly gelatinized cutis of elements 5–15 µm wide.” [20]
Kształt wierzchołka komórki końcowej skórki kapelusza — zapis źródłowy: „Microscopic Features: terminal cells ... with rounded apices.” [20]
Kształt komórki końcowej skórki kapelusza — zapis źródłowy: „Microscopic Features: terminal cells cylindric with rounded apices.” [20]
Barwa zarodnika w mikroskopie — zapis źródłowy: „Microscopic Features: spores ... yellow brown in KOH; wyłącznie barwa w podanym medium.” [20]
Średnica pory rostkowej — zapis źródłowy: „Microscopic Features: with a large pore 1–2 µm wide at one end.” [20]
Długość zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Microscopic Features: spores 11–15 × 7–9 µm; własny zakres autora.” [20]
Ścięcie obrysu zarodnika — zapis źródłowy: „Microscopic Features: ellipsoid, with one end usually somewhat truncated.” [20]
Metody i zapisy źródłowe — Władysław Wojewoda, Marta Wojewoda (2007), Grzyby inwazyjne: okratek australijski Clathrus archeri i pierścieniak uprawny Stropharia rugosoannulata w Beskidzie Wyspowym. Wszechświat 108(10–12):300–303. Własne obserwacje stanowiska w Przenoszy 2005–2007, zestawienie innych krajowych stanowisk i opis cech gatunku na s. 302. Opis wymiarów zarodników 11–13(18) × 7,5–8(10) µm nie podaje numeru preparatu, n ani metody; nie przypisano wszystkich wyników pojedynczemu owocnikowi.
Liczba zarodników na jednej podstawce — zapis źródłowy: „Druk s. 302: podstawki czterozarodnikowe.” [33]
Kształt podstawki — zapis źródłowy: „Druk s. 302: Podstawki są maczugowate, czterozarodnikowe.” [33]
Długość zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Druk s. 302: 11–13(18) × 7,5–8(10) µm; skrajne i typowe wartości zachowano oddzielnie w opisie.” [33]
Metody i zapisy źródłowe — Michael Kuo, Stropharia rugosoannulata, maj 2017. Własny opis i fotografie; kolekcje Herb. Kuo 05080306, 08300403, 05301701, z Pensylwanii, Massachusetts i Illinois. Autor przytacza też literaturę; pełnego zakresu nie przypisano jednemu okazowi. Zarodniki 11–15 × 7–9 µm; pora rostkowa 1–2 µm. Dwa morfotypy cheilocystyd opisano odrębnie: 25–45 × 7,5–15 µm oraz 35–50 × 12,5–15 µm. Źródło nie podaje liczebności pomiarów ani stężenia KOH.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Własny gatunkowy opis mikroskopowy autora; bez dopowiadania metody preparowania każdej cechy.
Kształt cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Microscopic Features, drugi morfotyp cheilocystyd: widely cylindric to subutriform. Walcowaty i szerokość zapisano oddzielnie.” [20]
Kształt cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Microscopic Features, drugi morfotyp cheilocystyd: widely cylindric to subutriform. Utriformiczny i przybliżenie zapisano oddzielnie.” [20]
Organizacja skórki kapelusza — zapis źródłowy: „Microscopic Features: Pileipellis a slightly gelatinized cutis. Organizacja cutis i lekkie zżelatynizowanie to oddzielne własności.” [20]
Obecność pory rostkowej — zapis źródłowy: „Microscopic Features: a large pore measuring 1–2 µm across. Jawnie potwierdzona obecność pory tego samego materiału.” [20]
Jakościowa wielkość pory rostkowej — zapis źródłowy: „Microscopic Features: a large pore measuring 1–2 µm across. Duża to jawny opis autora; liczbowy wymiar pozostaje we wcześniejszym wyniku.” [20]
Metody i zapisy źródłowe — Independent source report, not a merged collection or population.
Obecność pory rostkowej — zapis źródłowy: „Por kiełkowy obecny.” [4]
Długość zarodnika — zapis źródłowy: „spore_length: 10–13 µm.” [4]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Zarodniki elipsoidalne.” [4]
Powierzchnia zarodnika — zapis źródłowy: „Zarodniki gładkie.” [4]
Grubość ściany zarodnika — zapis źródłowy: „Zarodniki grubościenne.” [4]
Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „spore_width: 7.5–9 µm.” [4]
Metody i zapisy źródłowe — Independent source report, not a merged collection or population.
Długość zarodnika — zapis źródłowy: „Atlas: długość zarodników9,5–12µm.” [1]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Atlas: zarodniki elipsoidalno-jajowate.” [1]
Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Atlas: szerokość zarodników7–9µm.” [1]
Номенклатура — національні джерела та історичні комбінації
Польська назва: Рекомендація KPNG 6/2025 приймає назву „pierścieniak uprawny” і наводить ранішу „łysiczka trocinowa” для комбінації Psilocybe rugosoannulata. „Łysiczka uprawna” незалежно вжита Воєводами (2007), а також у базі Інституту охорони природи ПАН. У цих джерелах не встановлено, що вона є сьогоднішньою рекомендованою назвою; вона залишається альтернативною назвою.
Історична комбінація: Норделоос у 1995 р. формально опублікував комбінацію Psilocybe rugosoannulata (Farl. ex Murrill) Noordel. Його широке трактування роду Psilocybe пояснює цю історичну назву; воно не доводить психоактивної дії виду. Поточна наукова назва в записі залишається Stropharia rugosoannulata.
Інші назви: EPPO документує німецьку „Riesenträuschling”. Збережено точне написання та мову без домислювання країни вживання. Давній запис „pierścieniak burgundzki” не підтверджено незалежно у проведених пошуках; його не підвищено до підтвердженої альтернативи. Ревізія Кортеса і Сільвейри зберігає окремо історичні синоніми, засновані на дослідженні типів.
Ланцюг доказів — геном, хімічний склад і безпека
Перевірений ланцюжок: Огляд галузі 2025 р. → Ян та співавтори (2022), аналіз геному → Стейве та де Мейєр (1993), цитована ВЕРХ. Ознайомлено з повним оглядом та повною геномною роботою; результат старішої ВЕРХ відомий тут із цитування. Оригінал 1993 р. не було отримано, тому не підтверджено самостійно матеріал, метод і межу виявлення цього визначення.
Висновок і незалежність: Геномна робота вказує на відсутність розпізнаного кластера генів відомого біосинтезу псилоцибіну в дослідженому матеріалі. Поширення цього результату на повну безпеку споживання виходить за його межі. Огляд, що повторює цей результат, не є другим незалежним дослідженням. Це не означає доведення неїстівності; оцінка стосується конкретного аргументу та його перевіреного першоджерельного шляху.
Джерельна документація
Висновки джерела: Zhang та співавтори (2026) порівняли чотири варіанти дослідного культивування Stropharia rugosoannulata: CK, FS, SM та FM. База CK містила 80% персикової тирси та 20% кукурудзяних качанів; FS мав 0,45% борошна з пір'я та 0,45% соєвого, SM — 0,9% соєвого, FM — 0,9% з пір'я. Початкову вологість визначено як близько 65%. Не вказано основи відсотків добавки. Рецептура та умови культивування не є вимогами природного оселища.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Udokumentowany polski zbiór z Dolnego Śląska.
Обсяг опрацювання: Фрагменти джерел.
Опрацьовано фрагмент джерела; повний текст і методи не були верифіковані.
Дата перегляду: 21.10.2026.
Обмеження: Вихідне визначення та обсяг поняття збережено. Не декларувалося нового дослідження зразків чи опрацювання всіх публікацій, цитованих джерелом.
Обсяг опрацювання
Обов'язкові перевірки врегульовані.
Правова основа та межі оцінки
Найважливіші речовини та їхня дія
Найважливіші речовини та їхня дія
У публікації Zhang та ін. (2014, Molecules 19(12): 19880–19891, DOI: 10.3390/molecules191219880, PMID: 25460311) з плодових тіл строфарії зморшкувато-кільцевої було виділено новий лектин, позначений як SRL (Stropharia rugosoannulata lectin). Першим автором роботи та виконавцем лабораторних експериментів є Weiwei Zhang.
Найважливіші речовини та їхня дія
Згідно з даними, наведеними в анотації публікації:
Найважливіші речовини та їхня дія
- Лектин SRL був очищений більш ніж у 450 разів і характеризується молекулярною масою 38 kDa;
Найважливіші речовини та їхня дія
- Виявляє гемаглютинаційну активність, яка пригнічується інуліном;
Найважливіші речовини та їхня дія
- Гемаглютинаційна активність є стабільною нижче 70 °C, а за температури 80 °C зберігає половину активності;
Найважливіші речовини та їхня дія
- У тестах антипроліферативної активності in vitro продемонстровано значення IC50, рівні 7 µM для клітинної лінії Hep G2 (рак печінки) та 19 µM для клітинної лінії L1210 (мишача лейкемія);
Найважливіші речовини та їхня дія
- У тесті ферментативної активності продемонстровано інгібування зворотної транскриптази HIV-1 зі значенням IC50, що становить 10 µM.
Найважливіші речовини та їхня дія
Наведені вище результати стосуються виключно лабораторних тестів на ізольованому білку, клітинних культурах та ферменті. Вони не є доказом лікувальної дії, клінічної ефективності для людей, дієтичної безпеки та не визначають параметрів приготування страв.
Їстівність — докази вживання та повідомлення про небажані реакції
Харчове використання: Вид описується як їстівний і культивований у польській публікації та в роботах, присвячених харчовому матеріалу. Цзян та співавтори досліджували плодові тіла, отримані з однієї ферми, піддані трьом способам сушіння. Сам статус культивованого гриба та аналіз компонентів не означають повної клінічної перевірки безпеки кожного плодового тіла.
NAMA: У добровільному реєстрі NAMA за 2017 р. зафіксовано два повідомлення, приписані цьому виду: галюцинації в дорослого чоловіка з Міннесоти після невстановленого приготування, а також діарею та кишкові спазми в дорослої жінки з Пенсильванії після вареного матеріалу. Зведений звіт, опублікований у 2006 р., містить також дитину з Нью-Джерсі зі шлунково-кишковими розладами. Автор звіту 2017 зазначає фрагментарність даних і можливі помилки ідентифікації. Повідомлення не ідентифікують токсин і не доводять наявності псилоцибіну.
Нагляд у Китаї: У звіті China CDC за 2020 р. внесено один інцидент і одну особу, без летальних наслідків; за 2021 р. — два інциденти і дві особи, без летальних наслідків. В обох таблицях вид позначено E — edible, а випадки поміщено в некласифіковану групу. У цих рядках не вказано виявленого токсину чи механізму; на них не перенесено синдроми отруєння, зазначені для інших видів.
Межі висновку: Збережено вихідну класифікацію їстівності та окремо задокументовані повідомлення про небажані реакції. Геномний результат щодо одного шляху біосинтезу чи спостереження ізольованого лектину не доводять абсолютної безпеки страви. У вивчених роботах не встановлено універсальної токсичності виду чи клінічно підтвердженого лікувального застосування.
Лектин SRL — біохімічний результат і межі застосування
Досліджений матеріал і результат: Чжан та співавтори (2014) виділили з плодових тіл лектин SRL та описали його гемаглютинаційну активність, фізико-хімічні властивості й результати тестів на клітинних лініях та в безклітинній ферментній системі. Це спостереження щодо ізольованого білка, які відрізняються від дії цілого гриба після вживання.
Обмеження: Зниження гемаглютинаційної активності після нагрівання не є дослідженням токсичності страви. Результати щодо клітинних ліній не представлено як ефективне лікування пухлин, а ферментну активність — як ефективне лікування інфекцій у людей. У роботі не проводилося клінічне випробування або оцінка традиційної практики траволікування.
Аналітичні результати
Окремі джерельні аналітичні результати
- crude protein
- Результат визначення становить 32,05 %. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automatic Kjeldahl nitrogen analyzer.[35] [36]
- crude protein
- Результат визначення становить 40,33 %. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automatic Kjeldahl nitrogen analyzer.[35] [36]
- crude protein
- Результат визначення становить 41,04 %. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automatic Kjeldahl nitrogen analyzer.[35] [36]
- crude protein
- Результат визначення становить 42,26 %. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automatic Kjeldahl nitrogen analyzer.[35] [36]
- crude polysaccharide
- Результат визначення становить 7,84 %. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Hot-water extraction followed by 80% ethanol precipitation.[35] [36]
- crude polysaccharide
- Результат визначення становить 9,22 %. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Hot-water extraction followed by 80% ethanol precipitation.[35] [36]
- crude polysaccharide
- Результат визначення становить 8,28 %. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Hot-water extraction followed by 80% ethanol precipitation.[35] [36]
- crude polysaccharide
- Результат визначення становить 10,69 %. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Hot-water extraction followed by 80% ethanol precipitation.[35] [36]
- TAA
- Результат визначення становить 22,3 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- TAA
- Результат визначення становить 29,96 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- TAA
- Результат визначення становить 22,96 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- TAA
- Результат визначення становить 31,39 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- EAA
- Результат визначення становить 8,99 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- EAA
- Результат визначення становить 11,33 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- EAA
- Результат визначення становить 9,19 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- EAA
- Результат визначення становить 11,84 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- NEAA
- Результат визначення становить 13,31 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- NEAA
- Результат визначення становить 18,63 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- NEAA
- Результат визначення становить 13,77 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- NEAA
- Результат визначення становить 19,56 g/100 g. Основа маси не зазначена в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторення, зазначені в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за даними джерела: Automated amino acid analyzer (L-8800, Hitachi, Tokyo, Japan), following the established protocol cited as [12]. The Methods section describes free amino-acid profiling; hydrolysis status is not assigned in this transcription.[35] [36]
- FRAP FeSO4-equivalent response
- Результат визначення становить 0,56 mM FeSO4. Базис маси не наведено в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторності наведено в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за джерелом: FRAP kit TO1005; crude fruitbody polysaccharide at10mg/mL.[35] [10]
- DPPH radical scavenging
- Результат визначення становить 45,04 %. Базис маси не наведено в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторності наведено в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за джерелом: DPPH kit BC4755; crude polysaccharide at 2mg/mL.[35] [10]
- DPPH radical scavenging
- Результат визначення становить 45,67 %. Базис маси не наведено в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторності наведено в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за джерелом: DPPH kit BC4755; crude polysaccharide at 10mg/mL.[35] [10]
- FRAP FeSO4-equivalent response
- Результат визначення становить 0,75 mM FeSO4. Базис маси не наведено в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторності наведено в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за джерелом: FRAP kit TO1005; crude fruitbody polysaccharide at10mg/mL.[35] [10]
- DPPH radical scavenging
- Результат визначення становить 53,92 %. Базис маси не наведено в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторності наведено в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за джерелом: DPPH kit BC4755; crude polysaccharide at 2mg/mL.[35] [10]
- DPPH radical scavenging
- Результат визначення становить 56,07 %. Базис маси не наведено в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторності наведено в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за джерелом: DPPH kit BC4755; crude polysaccharide at 10mg/mL.[35] [10]
- FRAP FeSO4-equivalent response
- Результат визначення становить 0,56 mM FeSO4. Базис маси не наведено в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторності наведено в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за джерелом: FRAP kit TO1005; crude fruitbody polysaccharide at10mg/mL.[35] [10]
- DPPH radical scavenging
- Результат визначення становить 42,41 %. Базис маси не наведено в джерелі. Статистика: середнє. n = 3 (повторності наведено в джерелі; біохімічні вимірювання). Метод за джерелом: DPPH kit BC4755; crude polysaccharide at 2mg/mL.[35] [10]
Склад і сушіння — порівняння конкретного матеріалу
Матеріал і метод: Цзян та співавтори (2023) порівняли сушіння гарячим повітрям, ліофілізацію та сушіння природним повітрям плодових тіл з однієї ферми. Вони визначали, серед іншого, базовий склад, амінокислоти, жирні кислоти, елементи та леткі сполуки, застосовуючи окремі аналітичні методи. Три аналітичні повтори не стають трьома незалежними популяціями.
Результати: Методи відрізнялися збереженням компонентів, профілем летких сполук і зовнішнім виглядом. Найсильніше потемніння описано після сушіння гарячим повітрям. Панель із десяти осіб оцінювала зовнішній вигляд, запах, текстуру, готовність до покупки та загальну прийнятність; вона не була клінічним випробуванням безпеки їжі. Описи аромату окремих сполук не кодувалися як ноти смаку всієї страви.
Миш'як та обмеження: Вищий індекс небезпеки, пов'язаний із миш'яком у ліофілізованій групі, автори розглядають як можливе забруднення в обладнанні, оскільки всі плодові тіла походили з одного місця. Це не є доказом видової обов'язковості акумуляції миш'яку. Порівняння різних процесів сушіння не перетворено на загальний перебіг змін під час варіння.
Білі та забарвлені шапинки — без автоматичного діагнозу альбінізму
Обсяг дослідження: Робота 2025 р. порівнює дві названі відміни, MD128 і ZJR19, з різними фенотипами пігментації, застосовуючи аналіз метаболітів і транскриптів. Автори описують залежність забарвлення від умов і стадії розвитку в цьому матеріалі. Результат не встановлює єдиного перебігу старіння всіх плодових тіл. Куо незалежно відзначає білі форми; це не є діагностуванням альбінізму.
Культиваційний матеріал та окремі вимірювання
Висновки джерела: Таблиця 2 Zhang наводить середні ± SD для 50 свіжих плодових тіл у кожному варіанті. Для CK діаметр шапинки становить 42,42 ± 5,79 mm і маса 41,44 ± 10,34 g; FS 44,26 ± 5,55 mm і 48,87 ± 10,96 g; SM 45,14 ± 5,60 mm і 47,74 ± 9,14 g; FM 44,67 ± 4,49 mm і 47,65 ± 9,17 g. Урожайність FM становила 6,8 kg/m². Аналізи складу та антиоксидантної активності мають окремо n = 3. Результат FRAP у mM FeSO₄ для розчину не перераховувався на активність на грам, а DPPH зберігає дозу препарату та відсоток відповіді. Решта колонок таблиці 2 (товщина шапинки; діаметр і довжина ніжки, mm) становлять: CK 29,32 ± 2,75; 24,61 ± 6,32; 59,99 ± 11,88. FS 29,71 ± 3,70; 32,55 ± 5,99; 54,35 ± 9,82. SM 31,64 ± 3,22; 25,78 ± 6,12; 62,49 ± 11,00. FM 30,45 ± 4,22; 29,89 ± 5,65; 56,61 ± 9,79. Це середні ± SD з n=50, а не діапазони дикого виду.
Екологічні дослідження
Польща — середовище існування, сезон і межі спостережень
Плодоношення: Воєводи наводять для Польщі регулярний період від травня до листопада, чітко відносячи його до природи поза культивацією. Цей діапазон записано як польський. Власні спостереження місцезнаходження у Пшеноші охоплюють роки 2005–2007; дати першого та останнього виявлення не перетворено на окремий щорічний сезон.
Субстрат і середовище: Автори описують солому, тирсу, стружку, що використовуються як підстилка, рослинні рештки та родючий ґрунт. На власному місцезнаходженні гриб ріс у землі, що містила залишки тирси на подвір'ї та на узліссі мішаного лісу. З цього не випливає мікориза з деревами чи певне pH. Вид розкладає мертву рослинну матерію.
Мінливість знань: Кількість близько 20 відомих польських місцезнаходжень у статті 2007 р. документує тогочасний стан вивченості, а не поточну частоту в країні. База IOP PAN вказує чужорідне походження та поширення, а щодо інвазивності — недостатні дані. Цей запис не ототожнено із законодавчим списком інвазивних видів.
Некулінарні застосування — етап доказів
Взаємодія з нематодами: Ло та співавтори (2006) досліджували два визначені ізоляти S. rugosoannulata, пов'язуючи взаємодію з нематодами з акантоцитами — спеціалізованими клітинами, які також трапляються на ризоморфах. Було вивчено первинні мікроскопічні результати та випробування з ґрунтовим матеріалом. Це основа для опису механізму та потенціалу біологічного контролю, без доказів затвердженого препарату чи лікувальної ефективності в людей. Акантоцити не записано як кристали гіф.
Експериментальна фільтрація води: Сен та співавтори (2023) оцінювали прототипні фільтри з міцелієм, зокрема S. rugosoannulata, на забрудненій воді з водно-болотних угідь. Вони показали відмінності між видами грибів та дослідженими показниками; для частини бактерій підраховували здатні до росту клітини, а для інших — копії генів. Менша кількість копій ДНК не є тим самим, що й підтверджена втрата життєздатності. Результати не представлено як валідацію очищення питної води або надійне знешкодження всіх мікроорганізмів.
Трофічна стратегія та ремедіація: Ян та співавтори (2022) описали геном монокаріотичного міцелію, отриманого від штаму CGMCC 5.2220, та набори генів, пов'язаних із розкладанням рослинної матерії. Класифікація як підстилкового сапротрофа та прогнози щодо ферментів підтримують напрям досліджень ремедіації; сам геном не підтверджує ефективності конкретної установки чи очищення будь-якого забруднення.
Оселище та поширення
Середовище існування, регіон і пора року
В атласі Марека Сноварського зростання строфарії зморшкувато-кільцевої описано як поодиноке або групами, поза лісами, на обрізках деревини (трісці), компостованій тирсі та соломі, у місяцях від травня до вересня (місяці 5–9).
Середовище існування, регіон і пора року
В атласі, пов'язаному з реєстром GRej (посилання на таксон ID 262445), перераховано конкретні вибрані колекції:
Potwierdzony zasięg występowania
Wszystkie obszary potwierdzone w zapisanych danych źródłowych.
| Kraj | Regiony i stanowiska | Плодоношення | Джерела |
|---|---|---|---|
| Велика Британія | Nie ustalono regionów w zapisanych danych | V–XI |
|
| Польща | Нижня Сілезія — діапазон, названий джерелом | V–XI |
|
Джерела
- atlas_stropharia_rugosoannulata
- ELI — status aktu 2014/1408 (także [28])
- ELI — status aktu 2026/258 (także [32])
- fn_stropharia_rugosoannulata
- kpng6
- NDFF Verspreidingsatlas — Stropharia rugosoannulata
- Dziennik Ustaw 2014 poz. 1408 — urzędowy tekst
- Dziennik Ustaw 2026 poz. 258 — urzędowy tekst (także [31])
- stropharia_rugosoannulata.close58.69.exact-results
- China CDC Weekly (2021). Mushroom Poisoning Outbreaks — China, 2020. Supplementary Table S1.
- China CDC Weekly (2022). Mushroom Poisoning Outbreaks — China, 2021. Supplementary Table S1.
- Molecular mechanisms and horticultural implications of temperature-induced color variation in Stropharia rugosoannulata mushrooms - PMC Lock
- Cortez V.G., Silveira R.M.B. (2008). The agaric genus Stropharia in Rio Grande do Sul, Brazil. Fungal Diversity 32:31–57.
- EPPO Global Database. Stropharia rugosoannulata, STPRRU; nazwy zwyczajowe.
- Jiang i współautorzy (2023). The Nutrients and Volatile Compounds in Stropharia rugoso-annulata by Three Drying Treatments. Foods 12:2077. DOI 10.3390/foods12102077.
- Yang Y., Meng G., Ni S., Zhang H., Dong C. (2022). Genomic Analysis of Stropharia rugosoannulata Reveals Its Nutritional Strategy and Application Potential in Bioremediation. Journal of Fungi 8:162.
- Instytut Ochrony Przyrody PAN. Gatunki obce w Polsce — Stropharia rugosoannulata, rekord 319.
- KPNG PTMyk. Rekomendacja 6/2025. Polskie nazwy grzybów — Stropharia rugosoannulata, PDF s. 40.
- Kuo M. (2017). Stropharia rugosoannulata. MushroomExpert.com; własny opis i kolekcje Herb. Kuo.
- Weryfikacja ochrony i obrotu w Polsce, 17.10.2026
- Luo i współautorzy (2006). Acanthocytes of Stropharia rugosoannulata function as a nematode-attacking device. Applied and Environmental Microbiology 72:2982–2987. DOI 10.1128/AEM.72.4.2982-2987.2006.
- Beug M. (2017). Mushroom Poisoning in North America: Summary of Voluntary Reporting and News Articles. NAMA.
- Beug i współautorzy (2006). Thirty-plus years of mushroom poisoning: summary of reports to NAMA. McIlvainea 16(2).
- Noordeloos M.E. (1995). Notulae ad Floram agaricinam neerlandicam — XXIII. Persoonia 16(1): 127–129.
- Dz.U. 2014 poz. 1408 — rozporządzenie w sprawie ochrony gatunkowej grzybów, pełny wykaz.
- The rise of Stropharia rugosoannulata industry in China: current state and prospects - PMC Lock
- Sen i współautorzy (2023). Mechanism of fungal remediation of wetland water. Frontiers in Microbiology 14:1234586. DOI 10.3389/fmicb.2023.1234586.
- Wojewoda W., Wojewoda M. (2007). Grzyby inwazyjne: okratek australijski i pierścieniak uprawny w Beskidzie Wyspowym. Wszechświat 108(10–12): 300–303.
- Zhang i współautorzy (2014). Isolation and Characterization of a Novel Lectin from the Edible Mushroom Stropharia rugosoannulata. Molecules 19:19880. DOI 10.3390/molecules191219880.
- Zhang et al. 2026. Protein-Rich Supplements Improved the Agronomic and Nutritional Quality of Stropharia rugosoannulata. Agriculture 16(3), 381.
- zhang-et-al-2026-stropharia-rugosoannulata.composition-transcription