Їстівний
Потребує обробки
У сирому вигляді отруйний
Установіть місцезнаходження, щоб побачити дані для свого регіону.










Мухомор піхвястий (Amanita vaginata) — широко поширений шапинковий гриб родини мухоморових із підроду Vaginatae. Вид вирізняється тонким сірим капелюшком із радіально-рубчастим краєм, відсутністю кільця на ніжці та добре розвиненою мішкоподібною піхвою біля основи. Утворює стійку мікоризу з багатьма листяними та хвойними породами, трапляючись поодиноко або невеликими групами.
Розпізнавання, оселище та найважливіші відмінності.
Грибар
Будова плодового тіла
- Тип будови плодового тіла
- Тип будови плодового тіла: Шапинка, ніжка.
Шапинка
- Форма шапинки
- Форма шапинки: опуклий.
Форма шапинки: плоский.
у молодих плодових тіл: Форма шапинки: дзвоникоподібний.
у зрілих плодових тіл: Форма шапинки: опуклий.
у зрілих плодових тіл: Форма шапинки: плоский.
у молодих плодових тіл: Форма шапинки: яйцеподібний. - Рельєф поверхні шапинки
- Рельєф поверхні шапинки: гладенький.
- Покрив шапинки
- Покрив шапинки: гола.
- Блиск поверхні шапинки
- Блиск поверхні шапинки: блискучий.
- Клейкість і слизистість шапинки
- у мокрому стані: Клейкість і слизистість шапинки: липкий.
- Колір шапинки
- у зрілих плодових тіл: Колір шапинки: синьо-сіра.
у зрілих плодових тіл: Колір шапинки: сірий.
у молодих плодових тіл: Колір шапинки: білувате.
Колір шапинки: сірий.
Колір шапинки: сіро-вохристий.
Колір шапинки: білувате.
Колір шапинки: попелястий. - Рельєф поверхні краю шапинки
- Рельєф поверхні краю шапинки: борознистий.
- Залишки покривала на краю
- Залишки покривала на краю: без залишків покривала.
- Діаметр шапинки
- Діаметр шапинки становить 30–70 mm.
Діаметр шапинки становить 30–120 mm. - Центр шапинки
- Центр шапинки: з виразним горбком.
Центр шапинки: з виразним горбком. - Протяжність рубчастості краю шапинки
- Протяжність рубчастості краю шапинки: 0,1–0,3 (відносно радіуса шапинки).
- Наявність залишків покривала на шапинці
- Наявність залишків покривала на шапинці: відсутній.
Наявність залишків покривала на шапинці: наявний. - Забарвлення залишків покривала на шапинці
- Забарвлення залишків покривала на шапинці: білий.
- Форма залишків покривала на шапинці
- Форма залишків покривала на шапинці: клаптики.
Низ шапинки
- Тип гіменофора
- Тип гіменофора: пластинки.
Пластинки біля ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки: вільний від ніжки (пластинки).
- Загальний профіль пластинки
- Загальний профіль пластинки: череватий (пластинки).
- Колір гіменофора
- Колір гіменофора: білувате.
Колір гіменофора: білий. - Макроскопічна будова вільного краю пластинок
- Макроскопічна будова вільного краю пластинок: пластівчасте.
- Диференціація довжини пластинок
- Диференціація довжини пластинок: неоднакові.
- Відстань між пластинками
- Відстань між пластинками: густо розташовані.
Відстань між пластинками: густо розташовані. - Товщина пластинок
- Товщина пластинок: тонкий.
- Форма закінчення пластиночки
- Форма закінчення пластиночки: усічені.
- Наявність коротких пластинок
- Наявність коротких пластинок: наявний.
Ніжка та основа
- Положення ніжки
- Положення ніжки: центральний.
- Форма ніжки
- Форма ніжки: циліндричний.
Форма ніжки: звужується догори. - Колір ніжки
- Колір ніжки: білувате.
Колір ніжки: білий.
Колір ніжки: сірий.
Колір ніжки: сіруватий. - Рельєф поверхні ніжки
- Рельєф поверхні ніжки: гладенький.
- Покрив поверхні ніжки
- Покрив поверхні ніжки: пластівчаста.
у молодих плодових тіл: Покрив поверхні ніжки: луската.
Покрив поверхні ніжки: з ворсинками. - Розтріскування поверхні ніжки
- Розтріскування поверхні ніжки: потріскана (іноді, поздовжні тріщини).
- Внутрішня будова ніжки
- Внутрішня будова ніжки: порожнистий.
у зрілих плодових тіл: Внутрішня будова ніжки: порожнистий. - Консистенція ніжки
- Консистенція ніжки: крихкий.
- Довжина ніжки
- Довжина ніжки: до 200 mm.
Довжина ніжки: 50–100 mm. - Діаметр ніжки
- у верхній частині ніжки: Діаметр ніжки: 5–20 mm.
Діаметр ніжки: до 20 mm. - Піхва
- Піхва: наявний.
Кільце
- Наявність кільця
- Наявність кільця: без кільця.
Бульба
- Наявність бульби при основі ніжки
- Наявність бульби при основі ніжки: відсутній.
Покривало біля основи
- Будова покривала біля основи ніжки
- Будова покривала біля основи ніжки: мішкоподібна.
- Забарвлення піхви та покривала в основі ніжки
- Забарвлення піхви та покривала в основі ніжки: білий (елемент покривала біля основи ніжки: вольва).
- Матеріал піхви та покривала в основі ніжки
- Матеріал піхви та покривала в основі ніжки: перетинчастий (елемент покривала біля основи ніжки: вольва).
М'якуш
- Колір м’якуша
- Колір м’якуша: білувате.
Колір м’якуша: білий (м’якуш шапинки). - Стійкість м’якуша до перелому або розриву
- Стійкість м’якуша до перелому або розриву: крихкий.
у зрілих плодових тіл: Стійкість м’якуша до перелому або розриву: крихкий. - Пружність м’якуша
- у молодих плодових тіл: Пружність м’якуша: пружний.
- Запах м’якуша
- Запах м’якуша: слабкий.
Запах м’якуша: невиразний (м’якуш). - Виразність смаку м'якуша
- Виразність смаку м'якуша: невиразний.
- Категорія товщини м’якуша
- Категорія товщини м’якуша: тонкий.
Де і коли росте
- Оселище
- Оселище: чагарники.
Оселище: парк.
Оселище: лука.
Оселище: листяний ліс.
Оселище: хвойний ліс. - Субстрат
- Субстрат: ґрунт.
- Характер росту плодових тіл
- Характер росту плодових тіл: поодинці.
Характер росту плодових тіл: невеликими групами. - Частота трапляння
- Період плодоношення
- Плодові тіла з’являються з червня до жовтня.
- Територія поширення
- Територія поширення: підтверджено.
Їстівність і кулінарія
- Їстівність
- Їстівний
- Необхідна обробка
- Потребує обробки
- Споживання в сирому вигляді
- У сирому вигляді отруйний
- Кулінарна оцінка
- Нейтральний
Право
- Охорона
- У Польщі вид не підлягає видовій охороні.
- Торгівля
- У Польщі вид не дозволено для торгівлі чи виробництва грибної продукції.
З чим можна сплутати

Irene Andersson (irenea) · CC BY-SA 3.0
Zmniejszono do maksymalnie 1600 pikseli i zapisano jako JPEG; zachowano proporcje, pełny kadr i barwy. Oryginał zachowano.
Джерело фотографії · CC BY-SA 3.0Amanita battarrae
Найважливіші відмінності
Мухомор сірий (Amanita vaginata) відрізняється від мухомора оливкового шапинкою однорідного відтінку без концентричної зональності, а також гладенькою білою ніжкою, позбавленою темніших лусок.

archenzo · CC BY-SA 3.0
Wersja JPEG o szerokości1280px przygotowana przez Wikimedia Commons; bez lokalnej zmiany kadru i koloru.
Джерело фотографії · CC BY-SA 3.0Amanita ceciliae
Найважливіші відмінності
Мухомор сірий (Amanita vaginata) вирізняється гладенькою білою ніжкою, позбавленою темних лусок і зигзагоподібного візерунка.
FAQ
Чи можна їсти мухомор піхвястий сирим?
Ні, у сирому вигляді він отруйний через наявність токсинів, які руйнуються тільки після ретельної термічної обробки.
Яка термічна обробка необхідна перед споживанням?
Потрібне обов'язкове попереднє відварювання протягом щонайменше 20–25 хвилин зі зливанням відвару.
З якими деревами гриб найчастіше утворює мікоризу?
Найчастіше росте поруч із березою, дубом, буком, грабом, а також із сосною та ялиною.
У який період року плодоносить мухомор піхвястий?
Плодоношення зазвичай триває з червня по жовтень, а масовий пік припадає на серпень і вересень.
Який смак має приготований мухомор піхвястий?
Він має делікатний, м'який, солодкуватий присмак і ніжну, дещо крихку консистенцію м'якоті.
У яких країнах цей вид вважається традиційно їстівним?
Він користується особливою популярністю в кулінарній традиції Італії та Франції.
Чи утворює цей вид кільце на ніжці?
Ні, для мухомора піхвястого характерна повна відсутність плівчастого кільця на ніжці.
На яких ґрунтах найчастіше росте гриб?
Віддає перевагу вологим, але добре дренованим лісовим ґрунтам, укритим мохом і листяним опадом.
Чи застосовують цей гриб у фарбуванні тканин?
Так, пігменти зі зрілих шапинок історично використовували для фарбування вовни у м'які сірі тони.
Як переносить плодове тіло транспортування?
Дуже погано, оскільки його капелюшок і ніжка надзвичайно крихкі й легко ламаються.
Любитель
Назви та історія
- Obowiązująca nazwa krajowa
- muchomor szarawy
- Obowiązująca nazwa taksonomiczna
- Amanita vaginata (Bull.) Lam.
- Inne nazwy krajowe
- muchorówka bura, czubki, kania, kołpaczek, kurpytka popielata, cienkonóżka, pohnojka leśna, pniakówka pszeniczna, surojeżka siwa, bedłka mglejarka, maglejan, mglejara, bedłka pochwa, igielnica
- Dawne nazwy krajowe
- bedłka pochwowata, bedłka, muchar pochwiasty, mglejarka pochwiasta, podsadka pochwiasta
- Pozostałe nazwy
- panienka, muchomor mglejarka
Спостереження вдома
Споровий відбиток
- Необхідні матеріали
- свіжа, зріла шапинка, аркуш паперу, склянка або чашка, вода
- Час
- 2–24 h
- Виконання
- Покладіть шапинку нижньою стороною на папір.
- Додайте краплю води зверху та накрийте.
- Через 2–24 годин підніміть шапинку й огляньте осад.
Що шукати
- Колір спорового відбитка
- Колір спорового відбитка: білий.
Під мікроскопом
- Необхідні матеріали
- світловий мікроскоп, предметне й покривне скельця, голка, вода, спори зі спорового відбитка
- Виконання
- Перенесіть голкою трохи спорового відбитка на скельце.
- Додайте краплю води, накрийте покривним скельцем і розгляньте спори.
Що шукати
- Форма спори
- Форма спори: кулястий. Форма спори: майже кулястий. Форма спори: кулястий. Форма спори: кулястий. Форма спори: кулястий (майже). Форма спори: кулястий (майже).
- Поверхня спори
- Поверхня спори: гладенький. Поверхня спори: гладенький.
- Розміри спори
- Довжина 9,2–13 µm, ширина 7,7–13 µm.
Розміри порівнюйте після калібрування шкали мікроскопа.
Екологія та поширення
- Реакція ґрунту
- Реакція ґрунту: кислий.
- Гранулометричний склад ґрунту
- Гранулометричний склад ґрунту: глиниста.
Гранулометричний склад ґрунту: суглинкова.
Гранулометричний склад ґрунту: піщаний. - Вапнистість ґрунту
- Вапнистість ґрунту: вапняний.
- Родючість ґрунту
- Родючість ґрунту: родючий.
- Листяні дерева в оточенні
- Листяні дерева в оточенні: бук.
Листяні дерева в оточенні: дуб.
Листяні дерева в оточенні: береза.
Листяні дерева в оточенні: Sorbus aucuparia.
Листяні дерева в оточенні: тополі, зокрема осика. - Хвойні дерева в оточенні
- Хвойні дерева в оточенні: ялина.
Хвойні дерева в оточенні: Picea abies. - Кущі в оточенні
- Кущі в оточенні: Pinus mugo.
Кущі в оточенні: ліщина. - Мікоризні партнери
- дослід з інокуляції саджанців, плодоношення в природних умовах не підтверджено: Мікоризні партнери: Pinus tabuliformis (контрольований дослід).
Загальний зв’язок виду: Мікоризні партнери: Betula (загальний перелік партнерів).
Загальний зв’язок виду: Мікоризні партнери: Corylus avellana (загальний перелік партнерів).
Загальний зв’язок виду: Мікоризні партнери: Populus tremula (загальний перелік партнерів).
Загальний зв’язок виду: Мікоризні партнери: Fagaceae (загальний перелік партнерів).
Загальний зв’язок виду: Мікоризні партнери: Pinaceae (загальний перелік партнерів). - Тип живлення
- Тип живлення: ектомікоризний.
Некулінарні застосування
Історично мухомор піхвястий знаходить своє застосування в нехарчових сферах передусім у художньо-ремісничій та науково-освітній практиці. Зрілі сірі шапинки гриба традиційно використовували народні майстри для отримання блідо-сірих і палевих природних пігментів, якими фарбували непрядену вовну, лляні нитки та папір ручної роботи.
У природоохоронних та навчальних закладах плодові тіла виду застосовують для створення ботанічних музейних муляжів, анатомічних препаратів і навчальних гербарних колекцій, що демонструють особливості розвитку мішкоподібної вольви та будови безаннулярних базидіоміцетів. Також висушені частини гриба подекуди використовувалися в етнографічних практиках виготовлення оберегів або гербаріїв для натуралістичних кабінетів як характерний зразок мікологічного біорізноманіття мішаних лісів.
Історія та культура
Мухомор піхвястий увійшов до європейської ботанічної літератури ще у XVIII столітті, коли його описали перші натуралісти, виокремивши безаннулярні форми мухоморів. В італійській та провансальській народних культурах цей гриб отримав специфічні народні назви, що відображали його ламку структуру та сріблясто-сірий колір, закріпившись у селянському побуті як типовий літній лісовий дарунок.
У фольклорних уявленнях деяких європейських регіонів гриби без кільця на ніжці вважалися таємничими утвореннями, пов'язаними з лісовими духами та природними стихіями. Документальні джерела фіксують його присутність у списках їстівних дарів лісу старовинних громадських ярмарків Південної Європи, де традиція збору представників секції Vaginatae передавалася з покоління в покоління. Своєрідна форма піхви біля основи ніжки нерідко слугувала об'єктом символічних описів у мікологічних щоденниках XIX століття.
Їстівність і безпека
Мухомор піхвястий належить до умовно-їстівних грибів, проте вимагає суворого дотримання правил кулінарної безпеки. У сирому вигляді плодове тіло містить термолабільні гемолітичні токсини, здатні спричинити розпад еритроцитів та гострі шлунково-кишкові розлади. З цієї причини обов'язковою є ретельна термічна обробка: тривале відварювання зі зливанням відвару або тривале проварювання перед будь-яким подальшим вживанням.
М'якоть має ніжну, ламку текстуру, слабкий грибний запах і солодкуватий, м'який смак. Гастрономічна цінність оцінюється по-різному: у країнах Південної та Південно-Західної Європи, зокрема в Італії та Франції, цей гриб традиційно цінують і активно споживають як сезонний делікатес. Натомість у багатьох регіонах Східної Європи та Північної Америки населення ставиться до нього з пересторогою й уникає вживання через небезпеку сплутати з отруйними представниками роду, які мають схожі морфологічні риси.
Оселище та поширення
Мухомор піхвястий широко розповсюджений у помірній зоні Північної півкулі, охоплюючи Європу, Північну Азію та Північну Америку. Гриб заселяє різноманітні лісові біотопи: мішані, листяні та хвойні масиви. Він утворює мікоризний зв'язок із березою, дубом, буком, грабом, а також із сосною та ялиною. Важливим субстратом для росту слугує добре дренований лісовий ґрунт, укритий опадом, підстилкою або мохом, нерідко трапляється на узліссях, галявинах, уздовж лісових доріг і на торфовищах.
Сезон вегетації триває з початку літа до пізньої осені, переважно з червня по жовтень. Пік плодоношення у рівнинних регіонах Центральної та Східної Європи зазвичай припадає на серпень і вересень. У південних середземноморських районах гриб може з'являтися раніше навесні або продовжувати плодоношення до листопада, тоді як у північних тайгових та субальпійських зонах період появи плодових тіл істотно коротший і обмежується липнем та серпнем.
Джерела
- Commanster: Amanita vaginata
- Naturalis Interactive Guide: Amanita vaginata
- Karel Tejkal, Česká mykologická společnost: A.vaginata
- GRej, Amanita vaginata
- Stadt Wien, Marktamt: Grauer Scheidenstreifling
- Chu i in. 2021, Inoculation With Ectomycorrhizal Fungi…, DOI 10.3389/fmicb.2021.687304
- Wojewoda 2003, Checklist of Polish larger Basidiomycetes, s. 51
Дослідник
Їстівність і кулінарія
Ustalenia źródłowe: jadalność, spożycie i wykorzystanie
- Їстівність
- Їстівний — źródło oznaczenia
Zarzyński, Grzyby polskich lasów, s. 306–307 · с. 306 (PDF 304), Споживчі властивості: їстівний гриб; окремо застережено заборону споживання сирим.
- Споживання в сирому вигляді
- Отруйний
Materiał: surowy
Zarzyński, Grzyby polskich lasów, s. 306–307 · с. 306 (PDF 304), Споживчі властивості: перед термічною обробкою має слабкі отруйні властивості.
- Необхідна обробка
- Потребує обробки
Zarzyński, Grzyby polskich lasów, s. 306–307 · с. 306 (PDF 304), Споживчі властивості; чітке протиставлення сирого та обробленого, без зазначення хвилин або температури.
- Кулінарна оцінка
- Нейтральний
Zarzyński, Grzyby polskich lasów, s. 306–307 · с. 306 (PDF 304), Споживчі властивості: без вираженого смаку та особливих смакових якостей; оцінка атласу, а не токсикологічний тест.
Наукові назви та таксономія
- Чинна наукова назва
Amanita vaginata (Bull.) Lam.
Наукові назви та таксономія
Правильна наукова назва — Amanita vaginata (Bull.) Lam., опублікована в 1783 році в Encyclopédie Méthodique, Botanique (том 1(1), с. 109). Базонімом є Agaricus vaginatus Bull., а в давніших трактуваннях застосовували також комбінацію Amanitopsis vaginata (Bull.) Roze.
Історичний обсяг назв і трактувань виду
У систематиці таксон відносять до родини мухоморових (Amanitaceae), хоча в історичних класифікаційних індексах його часом об'єднували з печерицевими (Agaricaceae).
Межі таксона та обмеження визначення
У традиційному широкому розумінні назва Amanita vaginata охоплювала комплекс важкорозрізнюваних форм із секції Vaginatae. Новітні філогенетичні ревізії, засновані на аналізі молекулярних маркерів (ITS, LSU, RPB1, TEF1-α), виявили в цій групі наявність кількох десятків окремих еволюційних ліній і привели до виділення нових сірих видів, таких як A. deflexa, A. griseofulva та A. opaca.
- Zakres ujęcia taksonomicznego
Amanita vaginata nomenclatural name IF114685; source-specific traditional broad atlas concepts, without assigning them to a molecularly delimited European A.vaginata sensu stricto. Indian ethnographic material retains its own broad attribution; Varga2024 section-level methods/new species are not results of this species.
[32] [1] [31]
Екологія та поширення
Лабораторна діагностика
Dane ustrukturyzowane
Базидії
- Пряжки
- Пряжки: відсутній. [55]
Гіменіальні цистиди
- Наявність цистид у гіменії
- Наявність цистид у гіменії: наявний. [51]
- Кількість цистид у зазначеному місці
- Кількість цистид у зазначеному місці: розсіяні. [51]
- Форма гіменіальної цистиди
- Форма гіменіальної цистиди: кулястий. [51]
Форма гіменіальної цистиди: грушоподібна. [51] - Розмір гіменіальної цистиди
- Розмір гіменіальної цистиди: велика. [51]
Шкірка шапинки
- Оптичний вигляд гіф шкірки шапинки
- Оптичний вигляд гіф шкірки шапинки: гіаліновий (у нижньому шарі шкірки шапинки). [51]
- Розташування гіф шкірки шапинки
- Розташування гіф шкірки шапинки: Паралельні (у нижньому шарі шкірки шапинки, більш-менш). [51]
- Занурення гіф шкірки в драглисту речовину
- Занурення гіф шкірки в драглисту речовину: наявний (верхній шар шкірки шапинки). [51]
Реакції з реактивами
- Амілоїдна реакція
- Амілоїдна реакція: негативний. [51]
Спори
- Середнє відношення довжини спори до її ширини
- Середнє відношення довжини спори до її ширини: 1,01 (стандартне відхилення: 0,03, середнє значення). [50]
- Краплі всередині спори
- Краплі всередині спори: 1 (великі краплі). [51]
- Відношення довжини спори до її ширини
- Відношення довжини спори до її ширини: 1–1,33. [51]
Відношення довжини спори до її ширини: 1–1,1. [55]
Матеріал і методи досліджень
Опис ознак — джерело та обсяг
Матеріал: Оцінка ознак м'якуша в університетській картці Amanita vaginata; відсутність номера зразка та сенсорної панелі.
Діапазон зчитування: Повний текст.
Обмеження: Атласна оцінка запаху, не вимірювання хімічної сполуки та не рекомендація куштувати сирий гриб.
Мікроскопічні дані — джерело та обмеження
Матеріал: Зведений результат для спор A. vaginata var. vaginata в §3.2.10, китайський матеріал.
Діапазон зчитування: Повний текст.
Обмеження: Qm є наведеним середнім співвідношень, SD не є діапазоном мін–макс. Відсутній розрахунок Q з незалежних крайніх довжин і ширин.
Дослідження складу та активності — Malacara-Marquez та ін. (2026)
Матеріал: Метанольний екстракт плодових тіл, визначених авторами як A. vaginata, у роботі, що охоплює шість видів. Приписано виключно якісний результат, наведений для A. vaginata та лінії MCF7.
Діапазон зчитування: Анотація.
Обмеження: Анотація не наводить специфічного для цього виду IC50. Не приписано діапазону LD50 з усієї панелі та значень інших видів. Результат in vitro не підтверджує лікування людини або токсичності цілої страви.
Дослідження складу та активності — матеріал та обмеження
Матеріал: EfraAva із сушених плодових тіл, визначених як A. vaginata, Міднапур, Західний Бенгал, Індія; ваучер AMFH-507. Етанольний екстракт; оригінальні пропорції та умови залишаються у вихідному методі.
Діапазон зчитування: Повний текст.
Обмеження: Морфологічна ідентифікація за Pradhan та ін. 2012; не показано відповідності ДНК європейському матеріалу. Дослідження екстракту in vitro, без доказів лікувальної дії чи безпеки цілої страви.
Дослідження складу та активності — Seliman та ін. (2025)
Матеріал: Та сама вихідна очищена лектина AVL, досліджена на мишачих макрофагах RAW264.7, стимульованих LPS. Рівень експресії білків визначали методом Western blot, а не пряму активність ферментів.
Обсяг прочитання: Анотація.
Дослідження щодо застосування матеріалу — Yıldırım (2023)
Матеріал: AVA: сухий залишок плодових тіл після екстракції метанолом. AVAK: композит цього залишку з триполіфосфатом натрію за словами авторів. Матеріал із Мардіна в Туреччині, без зазначеного ваучера або ДНК. Досліджували видалення метиленового синього; перемішування 120 об/хв, вікно дослідження кінетики 0–240 хв. Це неживий матеріал, а не культура гриба.
Обсяг прочитання: Повний текст.
Обмеження: Автори навели окремо експериментальні ємності та Qe,c із підібраної моделі псевдодругого порядку. Їх не об'єднували в діапазон. Дослід вказує на більшу сорбцію AVAK; таблиця підібраних Qe,c дає зворотне співвідношення. Збережено обидва показники, без виправлення чисел авторів. R² для AVAK при 150 мг/л відрізняється в таблиці та в тексті. Відсутні докази промислового впровадження.
Дослідження складу та активності — Drewnowska (2014)
Матеріал: Шапинки, ніжки та ґрунт з-під плодових тіл із семи локалітетів у Польщі, збори 2000–2008. Визначення ртуті методом CV-AAS при 253,7 нм, результати на суху масу. Джерело наводить діапазони зразків та окремо нижні й верхні підсумкові дані по локалітетах.
Обсяг прочитання: Анотація.
Обмеження: Доступний текст — анотація; у цьому тексті відсутній повний комплект результатів зразків і назв локалітетів. Вид ± не визначено в анотації. Межі зразків не виводилися з ±, і суху масу не перераховували на сиру. Коефіцієнт BCF порівнює тканину з ґрунтом, а співвідношення шапинка/ніжка — дві тканини. Результати не визначають безпечності їжі чи ефективності ремедіації.
Дослідження складу та активності — Paloi та Acharya 2014 (2014)
Матеріал: Етанольна фракція EfraAva з того самого ваучера AMFH-507. Екстрагували 30 г порошку 500 мл етанолу протягом 24 годин при 25°C, екстракцію повторили, випарували при 40°C. Це не є препарат, ідентичний AvaPre.
Обсяг прочитання: Повний текст.
Підготовка матеріалу: EfraAva. 1. екстракція — етанол, 25 градусів Цельсія, 24 години. 2. повторна екстракція — етанол, 25 градусів Цельсія, 24 години, повторення етапу «ethanol-1». 3. сушіння, 40 градусів Цельсія.
Обмеження: Дві статті використовують той самий ваучер, а не дві незалежні популяції. Не доведено молекулярної відповідності європейському типу. Значення еквівалентів є результатами конкретних хімічних методів; TAC не є вмістом вітаміну C, а Фолін не ідентифікує галову кислоту в зразку. Вид ± у табличному підсумку складу не додано без явного визначення. Тести екстракту не доводять клінічної дії чи безпечності страви.
Дослідження складу та активності — Paloi та Acharya 2013
Матеріал: Багатоетапна поліфенольна фракція AvaPre з ваучера AMFH-507, Міднапур, Західний Бенгал, Індія. Морфологічне визначення за Прадханом та ін. 2012. Дотримано впорядкованої процедури: етанол, повторна екстракція, висушений фільтрат, гаряча вода, додавання етанолу та збережений супернатант.
Обсяг прочитання: Повний текст.
Підготовка матеріалу: AvaPre. 1. екстракція — етанол, 25 градусів Цельсія, 2 дні. 2. повторна екстракція — етанол, 25 градусів Цельсія, 2 дні, повторення етапу «ethanol-1». 3. сушіння; збережено фільтрат. 4. екстракція — вода, 100 градусів Цельсія, 8 годин. 5. додавання — етанол, 4 об'єму щодо етапу «hot-water». 6. розділення фракцій; збережено супернатант.
Обмеження: Дві статті використовують той самий ваучер, а не дві незалежні популяції. Не доведено молекулярної відповідності європейському типу. Значення еквівалентів є результатами конкретних хімічних методів; TAC не є вмістом вітаміну C, а Фолін не ідентифікує галову кислоту в зразку. Вид ± у табличному підсумку складу не додано без явного визначення. Тести екстракту не доводять клінічної дії чи безпечності страви.
Дослід з інокуляцією рослин — матеріал та обмеження
Матеріал: Дослід із сіянцями Pinus tabulaeformis та інокулумом культури A. vaginata, отриманої з плодового тіла, зібраного в Хуодітан, гори Ціньлін, Китай. Після колонізації порівнювали рослини, заражені Bursaphelenchus xylophilus, із відповідним контролем без інокуляції грибом. Вимірюваною кінцевою точкою був вуглець біомаси мікроорганізмів ризосфери.
Обсяг вичитки: Повний текст.
Обмеження: У тексті наведено відносну різницю 38,16%. Опис охоплює вимірювання через 6 та 9 місяців після зараження; цьому скороченому числу не приписано самостійно вибраної часової точки. Це не відсоток убитих нематод, не доказ культивування плодових тіл і не клінічний результат. Інокуляція не ототожнювалася з безумовним природним зв'язком хазяїна.
Дослідження молекул — Seliman та ін. (2025)
Матеріал: Характеристика очищеного лектину AVL. В анотації описано осадження 80% сульфатом амонію та афінну хроматографію; масу смуги визначено за допомогою SDS-PAGE. Її не визнано встановленням четвертинної структури.
Обсяг вичитки: Анотація.
Спільні обмеження зчитування джерела
Обмеження: Опрацювання обмежене анотацією. У доступному тексті не вказано детальних доз, зразка та країни збору. Гемаглютинація не є гемолізом. Не доведено ефективності лікування в людей, як і тотожності AVL з атласною гіпотезою гемолізинів.
Archiwalny opis siedliska
Występuje w lasach pod bukami, dębami i świerkami, z którymi wchodzi w związki mikoryzowe.
[36]Archiwalny opis siedliska
Okres owocnikowania w Europie Środkowej trwa zasadniczo od maja do października, a pojedyncze znaleziska notowano jeszcze pod koniec listopada.
[28]- Результати, наведені в джерелах — Кількість спор на базидії
- Liczba zarodników na jednej podstawce wynosi 4. [55] [51]
Metody i zapisy źródłowe — Własne udokumentowane obserwacje Josepa Torresa, Fungipedia. N=30 zarodników; nie podano numeru voucheru, daty ani jednoznacznego miejsca pobrania. Mapa GBIF nie jest geolokalizacją badanego okazu.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Odczytano opis i tabelę 30 pomiarów oraz etykiety galerii mikroskopowej. Nie dopisano jednego medium wszystkim cechom. Reakcję Melzera rozliczono osobno.
Wygląd optyczny strzępek skórki — zapis źródłowy: „Hialinas: wyłącznie zwarte strzępki pod suprapellis, bezbarwne optycznie; nie określono w ten sposób całej skórki.” [51]
Układ strzępek skórki — zapis źródłowy: „Strzępki pod suprapellis: dispuestas más o menos paralelamente.” [51]
Liczba zarodników na jednej podstawce — zapis źródłowy: „Basidios tetraspóricos.” [51]
Rozszerzenie podstawki — zapis źródłowy: „Basidios ... fuertemente ensanchados.” [51]
Kształt podstawki — zapis źródłowy: „Basidios claviformes; stopień rozszerzenia pozostaje odrębną nieobsługiwaną cechą.” [51]
Obecność cystyd w hymenium — zapis źródłowy: „Queilocistidios: cystydy wskazano konkretnie na ostrzu blaszki; nie wyciągnięto wniosku o ich obecności lub nieobecności na ścianach blaszki.” [51]
Obfitość cystyd — zapis źródłowy: „Queilocistidios dispersos.” [51]
Kształt cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Queilocistidios ... entre globosos y piriformes.” [51]
Wielkość cystydy hymenialnej — zapis źródłowy: „Queilocistidios ... de gran tamaño; bez niepodanego wymiaru liczbowego.” [51]
Osadzenie strzępek skórki w substancji żelowej — zapis źródłowy: „Suprapellis filamentosa, formada por hifas finas, separadas por gelificación; obecność żelu w dokładnie nazwanej górnej warstwie, bez stopnia lub odsetka.” [51]
Krople wewnątrz zarodnika — zapis źródłowy: „Una gran gota en su interior; jedna duża kropla, bez wniosku o składzie lipidowym.” [51]
Długość zarodnika — zapis źródłowy: „Tabela esporas N=30, Largo: 9.21–12.98 µm; pełny zakres.” [51]
Iloraz długości i szerokości zarodnika — zapis źródłowy: „Tabela Q: 1.00–1.33; iloraz podany przez autora.” [51]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Esporas prácticamente esféricas; kuliste, z kwalifikatorem niemal przy tej wartości.” [51]
Powierzchnia zarodnika — zapis źródłowy: „Esporas de pared lisa.” [51]
Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Tabela esporas N=30, Ancho: 7.70–11.83 µm; pełny zakres.” [51]
Metody i zapisy źródłowe — Materiał chiński z §3.2.10: sześć wymienionych kolekcji BJTC/HMAS. Zapis zarodników [60/3/3]; nie przypisano całego opisu pojedynczemu okazowi. Część oznaczeń ma sekwencje, dwa eksykaty bez uzyskanych sekwencji pozostają identyfikacją morfologiczną.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Suszony materiał, cienkie skrawki w 3% KOH lub wodzie, następnie 1% czerwień Kongo. Mikroskop Olympus DP71. Dla konkretnego zakresu nie wskazano jednego wyłącznego medium; nie dopisano go.
Liczba zarodników na jednej podstawce — zapis źródłowy: „§3.2.10: four-spored; pojedyncza liczba, bez przedziału alternatyw.” [55]
Długość podstawki; Szerokość podstawki — zapis źródłowy: „§3.2.10: basidia 48–60 × 13–18 µm.” [55]
Kształt podstawki — zapis źródłowy: „§3.2.10: clavate.” [55]
Długość zarodnika — zapis źródłowy: „§3.2.10: (9.2–)9.5–11.2(–13.0) µm.” [55]
Iloraz długości i szerokości zarodnika — zapis źródłowy: „§3.2.10: Q = (1.0–)1.02–1.08(–1.10).” [55]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „§3.2.10: globose to subglobose; podstawowy kształt kulisty.” [55]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „§3.2.10: subglobose; kulisty kształt z oddzielnym określeniem przybliżenia.” [55]
Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „§3.2.10: (8.0–)9.0–10.9(–13.0) µm.” [55]
Metody i zapisy źródłowe — GRej, Amanita vaginata
Metody i zapisy źródłowe — Karel Tejkal, Česká mykologická společnost: A.vaginata
Назви та межі визначення
Польська назва: Основною назвою залишається muchomor szarawy. Воєвода наводить давніші назви: bedłka pochwowata, bedłka, muchar pochwiasty, mglejarka pochwiasta та podsadka pochwiasta із зазначенням історичних публікацій. Їхня наявність засвідчує вживання назви в цих працях, а не сучасне визначення ідентичності кожного історичного зразка. Загальні назви, наприклад bedłka або kania з народного атласу, можуть позначати також інші гриби. Їх збережено як альтернативні назви з джерелом, без підвищення до основної назви.
Наукове трактування: Amanita vaginata (Bull.) Lam. — це назва, заснована на Agaricus vaginatus Bull.; колишня комбінація Amanitopsis vaginata залишається в історії назв. В аналізі Варги та співавторів від 2024 р. традиційно визначені A. vaginata утворюють кілька віддалених ліній. Автори відкладають окреме вирішення проблеми типіфікації та європейського обсягу цієї назви. Збережено традиційний обсяг наявного запису; дані з Китаю та Індії не представлено як молекулярно підтверджену польську популяцію sensu stricto.
Поширення та сезон у Польщі
Польські дані: Воєвода описує var. vaginata як часту в Польщі, що росте на землі в лісах, чагарниках, парках та на гірських луках. Він зазначає сусідство беріз, ялини звичайної, гірської сосни та горобини, без доказів того, що кожна згадана рослина є мікоризним партнером. Вказує червень–жовтень; той самий діапазон VI–X наведено в календарі власної картки атласу Державних лісів. Це польський атласний сезон, відмінний від поодиноких зборів та індійських строків.
Первинний матеріал: Дослідження ртуті Древновської та співавторів охоплювало плодові тіла, визначені як A. vaginata, із семи польських місцезростань, зібрані у 2000–2008 роках. Це незалежне свідчення роботи з польським матеріалом під цією назвою. Анотація не містить даних ДНК-аналізу кожного зразка, тому не встановлює сучасних меж комплексу. Історичну оцінку частоти 2003 р. не ототожнювали з новим національним моніторингом.
Мікроскопія — матеріал із Китаю
Матеріал і метод: Zhou та співавтори описують A. vaginata var. vaginata з гір Яньшань. Зазначено шість колекцій BJTC/HMAS; зведений запис спор — [60/3/3]. Тонкі зрізи висушеного матеріалу спостерігали в 3% KOH або воді, потім із 1% конго червоним, під мікроскопом Olympus DP71. Зведений опис не приписано жодному зразку чи жодному виключному середовищу. Частина колекцій має послідовності, дві базувалися на морфології; розбіжність номерів HMAS 75237/75273 між фрагментами статті залишається невирішеною.
Результати: Повні зовнішні межі спор становлять 9,2–13 × 8–13 µm, Q 1–1,10. Внутрішні інтервали джерела збережено в оригіналі. Qm 1,01 ± 0,03 є середнім зі стандартним відхиленням, а не додатковим діапазоном. Спори кулясті або майже кулясті. Базидії мають 48–60 × 13–18 µm, булавоподібну форму та чотири спори. Автори констатують відсутність пряжок у всіх досліджених тканинах плодових тіл. Інформація про те, що спостереження спорового відбитка не проводилися, не є доказом відсутності спорового відбитка.
Мікроскопія — власні спостереження Josepa Torresa
Матеріал і охоплення: Torres наводить опис і 30 вимірювань спор: 9,21–12,98 × 7,70–11,83 µm, Q 1–1,33. Відсутні номер ексиката, дата та однозначне місце збору; відображена карта GBIF не ідентифікує дослідженого зразка. Не надано статистичного значення непоясненому скороченню Q(Me). Це первинне спостереження автора, без наведеного на цій сторінці контролю ДНК. Результат реакції Мельцера негативний; відсутність числових даних про час і дозу реактиву збережено як обмеження.
Точні структури: Спори майже кулясті, гладкі, з однією великою краплею; автор хімічно не ідентифікує її як ліпід. Хейлоцистиди розсіяні, великі, від кулястих до грушоподібних. Базидії булавоподібні, сильно розширені, чотириспорові. Гіфи супрапелісу розділяє гелева речовина; нижній шар більш щільний, із більш-менш паралельними, безбарвними гіфами без пряжок. Шари, форму, розмір, ступінь і наближення збережено окремо. Спостереження хейлоцистид не визначає наявності чи відсутності плевроцистид.
Законодавство Польщі — основа короткого результату
Охорона: Перевірено чинний офіційний статус і повні додатки до розпорядження Dz.U. 2014 поз. 1408. A. vaginata, базіонім та альтернативна комбінація, як і збірна позиція, що охоплює цей вид, відсутні в реєстрах. Результат: у Польщі не підлягає видовій охороні. Це висновок із національного акта, окремий від червоного списку, правил природоохоронних територій та визначення гриба.
Торговий обіг: Перевірено єдиний текст, оприлюднений 3 березня 2026 р., Dz.U. 2026 поз. 258, §2 абз.1, а також увесь додаток 1, позиції 1–72. Мухомор піхвистий і його власні наукові назви відсутні в списку; його не охоплює збірний запис роду Amanita. Результат: у Польщі не допущений до торгового обігу чи виробництва грибних продуктів. Це не те саме, що оцінка токсичності.
Шлях посилань і місця, де закінчується підтвердження
Історичні назви: Опрацьований список Wojewody (2003, с. 51) відсилає для давніх польських назв до Kluka (1787), Jundziłła (1830), Chełchowskiego (1898), Błońskiego (1889, 1890), Kaufmanna (1889) та Berdaua (1876). Підтверджено наявність цих посилань у списку; самі зазначені давні публікації не читали. Народні назви з атласу Lasy Państwowe прочитано на с. 306, без дописування йому незазначених первинних інформантів. Ця історія назв не розглядається як серія незалежних біологічних досліджень.
Ідентифікація хімічного матеріалу: Paloi та Acharya (2014), матеріал і посилання 20 → Pradhan та співавтори (2012), Amanita from Lateritic Region of West Bengal, Indian Forester 138(4):361–367, DOI 10.36808/if/2012/v 138 та 4/4638. Прочитано анотацію Pradhana, а не його платний повний текст. Це посилання документує задекларовану основу морфологічного визначення; воно не замінює власного прочитання діагностики чи послідовностей ДНК. Paloi 2014, посилання 18 → Paloi та Acharya 2013: повний текст прочитано; обидва препарати зберігають той самий ваучер AMFH-507.
Теза про токсичність у сирому вигляді: Картка Lyon 1 → оцінка автора щодо гемолізинів і обробки → відсутність зазначеного посилання на конкретний первинний експеримент для цієї тези. Атлас Lasy Państwowe → оцінка автора щодо легкої токсичності сирих плодових тіл, без власного експерименту. У цих перевірених джерелах не встановлено ідентифікованого гемолізину та валідованого порогу обробки. Відсутність кінцевого підґрунтя в перевіреному ланцюжку не доводить хибності оцінки атласу чи безпечності сирого гриба.
Що є власним експериментом: Zhou 2023 → власний матеріал, мікроскопія та послідовності в задекларованому обсязі; Torres → власний опис і 30 вимірювань, без зазначеного ваучера; Yıldırım 2023 → власний експеримент із біосорбції та таблиця параметрів; Chu 2021 → власний експеримент з інокуляції рослин. Прочитано повні відповідні описи. Результат, метод, ідентифікація матеріалу й обмеження оцінюються окремо; сам статус первинного джерела не усуває розбіжностей у таблицях або обмежень щодо визначення виду.
Межі прочитання останніх публікацій: Drewnowska та співавтори 2014 → доступна анотація власного визначення Hg; Seliman та співавтори 2025/2026 → анотація власного очищення AVL та клітинного експерименту; Malacara-Marquez та співавтори 2026 → анотація роботи щодо шести видів. Повні протоколи цих трьох робіт не читалися. Не дописувалися ненадані дози, номери зразків, специфічний IC50 чи результати для інших видів. Дані залишаються на рівні анотації, а не підтвердження з повного тексту.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Polskie hasło Wojewody dla var. vaginata oraz pierwotny opis zbiorów z siedmiu polskich stanowisk z lat 2000–2008. Historyczna nazwa morfologiczna, bez potwierdzenia wszystkich okazów w nowoczesnym sensie molekularnym.
Обсяг опрацювання: Фрагменти джерел.
Прочитано фрагмент джерела; повний текст і методи не були верифіковані.
Дата перегляду: 18.10.2026.
Обмеження: Визначення давніх джерел стосуються їхнього власного розуміння A. vaginata, а не епітипіфікованого європейського sensu stricto.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Chachuła 2018 wymienia gatunek w wynikach badań Dłubniańskiego Parku Krajobrazowego. Zachowano morfologiczne źródłowe ujęcie gatunku.
Обсяг опрацювання: Фрагменти джерел.
Опрацьовано фрагмент джерела; повний текст і методи не були верифіковані.
Дата перегляду: 21.10.2026.
Обмеження: Вихідне визначення та обсяг поняття збережено. Не декларувалося нового дослідження зразків чи опрацювання всіх публікацій, цитованих джерелом.
Обсяг опрацювання
Обов'язкові перевірки врегульовані.
Правова основа та межі оцінки
Аналітичні результати
Склад і лабораторна активність
- Активність дослідженого екстракту
- Активність дослідженого екстракту: антиоксидантна активність. [50]
Активність дослідженого екстракту: цитотоксичність щодо клітин (клітинна лінія MCF7, екстракт, екстракт, досліджений на клітинній лінії MCF7). [38]
Активність дослідженого екстракту: антиоксидантна активність (екстракт, екстракт AvaPre). [38] - Кількісний вміст компонента в матеріалі
- Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,096 mg/kg (Hg, зразок ґрунту, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, ґрунт для визначення ртуті, наведене значення після знака ±: 0,036, середнє значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,028–0,47 mg/kg (Hg, препарат із плодових тіл, у перерахунку на суху масу, ніжки для визначення ртуті, наведене значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,637 µg/mg (лікопен, екстракт, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт EfraAva, наведене значення після знака ±: 0,098, наведене значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,043–0,73 mg/kg (Hg, препарат із плодових тіл, у перерахунку на суху масу, шапинки для визначення ртуті, наведене значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,23 mg/kg (Hg, препарат із плодових тіл, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, ніжки для визначення ртуті, наведене значення після знака ±: 0,07, середнє значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 1 µg/mg (β-каротин, екстракт, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт AvaPre, наведене значення після знака ±: 0,06, наведене значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,035 mg/kg (Hg, зразок ґрунту, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, ґрунт для визначення ртуті, наведене значення після знака ±: 0,018, середнє значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,48 mg/kg (Hg, препарат із плодових тіл, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, шапинки для визначення ртуті, наведене значення після знака ±: 0,13, середнє значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,729 µg/mg (аскорбінова кислота, екстракт, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт EfraAva, наведене значення після знака ±: 0,00031, наведене значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,017–0,16 mg/kg (Hg, зразок ґрунту, у перерахунку на суху масу, ґрунт для визначення ртуті, наведене значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,047 mg/kg (Hg, препарат із плодових тіл, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, ніжки для визначення ртуті, наведене значення після знака ±: 0,02, середнє значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,6 µg/mg (лікопен, екстракт, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт AvaPre, наведене значення після знака ±: 0,03, наведене значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 1,7205 µg/mg (β-каротин, екстракт, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт EfraAva, наведене значення після знака ±: 0,265, наведене значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,00035 µg/mg (аскорбінова кислота, екстракт, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт AvaPre, наведене значення після знака ±: 0,00005, наведене значення). [38]
Кількісний вміст компонента в матеріалі: 0,096 mg/kg (Hg, препарат із плодових тіл, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, шапинки для визначення ртуті, наведене значення після знака ±: 0,052, середнє значення). [38] - Концентрація EC50 у зазначеному антиоксидантному тесті
- Концентрація EC50 у зазначеному антиоксидантному тесті: 0,73 mg/ml (EC50, тест хелатування іонів заліза(II), екстракт, екстракт EfraAva, наведене значення). [38]
Концентрація EC50 у зазначеному антиоксидантному тесті: 1,48 mg/ml (EC50, тест DPPH, екстракт, екстракт EfraAva, наведене значення). [38]
Концентрація EC50 у зазначеному антиоксидантному тесті: 1,45 mg/ml (EC50, тест DPPH, екстракт, екстракт AvaPre, наведене значення). [38]
Концентрація EC50 у зазначеному антиоксидантному тесті: 0,01 mg/ml (EC50, тест нейтралізації гідроксильного радикала, екстракт, екстракт AvaPre, наведене значення). [38]
Концентрація EC50 у зазначеному антиоксидантному тесті: 1,2 mg/ml (EC50, тест нейтралізації супероксидного радикала, екстракт, екстракт AvaPre, наведене значення). [38]
Концентрація EC50 у зазначеному антиоксидантному тесті: 1,75 mg/ml (EC50, тест хелатування іонів заліза(II), екстракт, екстракт AvaPre, наведене значення). [38] - Відновна здатність у визначенні Фоліна–Чокальтеу
- Відновна здатність у визначенні Фоліна–Чокальтеу: 5,335 µgGAE/mg (метод Фоліна–Чокальтеу, екстракт, у перерахунку на масу екстракту, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт AvaPre, калібрувальний стандарт: галова кислота, наведене значення після знака ±: 0,28, наведене значення). [38]
Відновна здатність у визначенні Фоліна–Чокальтеу: 11,296 µgGAE/mg (метод Фоліна–Чокальтеу, екстракт, у перерахунку на масу екстракту, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт EfraAva, калібрувальний стандарт: галова кислота, наведене значення після знака ±: 0,74, наведене значення). [38] - Антиоксидантна активність, віднесена до маси
- Антиоксидантна активність, віднесена до маси: 213 µgAAeq/mg (фосфомолібденовий тест, екстракт, у перерахунку на масу екстракту, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт EfraAva, аскорбінова кислота, наведене значення після знака ±: 9,5, наведене значення). [38]
Антиоксидантна активність, віднесена до маси: 225 µgAAeq/mg (фосфомолібденовий тест, екстракт, у перерахунку на масу екстракту, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт AvaPre, аскорбінова кислота, наведене значення після знака ±: 3,5, наведене значення). [38] - Вміст флавоноїдів у сумарному визначенні
- Вміст флавоноїдів у сумарному визначенні: 2,29 µgQE/mg (визначення з нітратом алюмінію, екстракт, у перерахунку на масу екстракту, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт EfraAva, кверцетин, наведене значення після знака ±: 0,44, наведене значення). [38]
Вміст флавоноїдів у сумарному визначенні: 0,81 µgQE/mg (визначення з нітратом алюмінію, екстракт, у перерахунку на масу екстракту, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на масу екстракту, екстракт AvaPre, кверцетин, наведене значення після знака ±: 0,06, наведене значення). [38]
Біотехнологічні досліди
- Результат біотехнологічного експерименту
- Результат біотехнологічного експерименту: біосорбція (метиленовий синій, залишок біомаси, лабораторний експеримент, залишок біомаси AVA). [38]
Результат біотехнологічного експерименту: біосорбція (метиленовий синій, композит, лабораторний експеримент, композит AVAK). [38]
Активність ізольованих сполук
- Активність виділеної сполуки
- Активність виділеної сполуки: зниження експресії білка (клітинна лінія RAW264.7, очищена сполука, дозозалежний, експресія iNOS, препарат AVL, досліджений на клітинах). [38]
Активність виділеної сполуки: зниження експресії білка (клітинна лінія RAW264.7, очищена сполука, дозозалежний, експресія COX-2, препарат AVL, досліджений на клітинах). [38]
Параметри сорбції
- Спільні параметри дослідження
- Умови дослідження включають температура: 298 кельвінів, маса сорбенту: 0,01 грама, об'єм розчину: 20 мілілітрів. [37]
- Сорбційна ємність, підібрана за моделлю
- Сорбційна ємність, підібрана за моделлю: 185,19 mg/g (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, композит, композит AVAK, наведене значення). [38]
Сорбційна ємність, підібрана за моделлю: 769,23 mg/g (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, залишок біомаси, залишок біомаси AVA, наведене значення). [38]
Сорбційна ємність, підібрана за моделлю: 90,09 mg/g (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, композит, композит AVAK, наведене значення). [38]
Сорбційна ємність, підібрана за моделлю: 588,24 mg/g (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, залишок біомаси, залишок біомаси AVA, наведене значення). [38]
Сорбційна ємність, підібрана за моделлю: 163,93 mg/g (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, композит, композит AVAK, наведене значення). [38]
Сорбційна ємність, підібрана за моделлю: 714,29 mg/g (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, залишок біомаси, залишок біомаси AVA, наведене значення). [38] - Виміряна сорбційна ємність
- Виміряна сорбційна ємність: 76,6 mg/g (метиленовий синій, залишок біомаси, залишок біомаси AVA, наведене значення). [38]
Виміряна сорбційна ємність: 151,1 mg/g (метиленовий синій, композит, композит AVAK, наведене значення). [38]
Виміряна сорбційна ємність: 43,12 mg/g (метиленовий синій, залишок біомаси, залишок біомаси AVA, наведене значення). [38]
Виміряна сорбційна ємність: 133,58 mg/g (метиленовий синій, композит, композит AVAK, наведене значення). [38]
Виміряна сорбційна ємність: 129,76 mg/g (метиленовий синій, залишок біомаси, залишок біомаси AVA, наведене значення). [38]
Виміряна сорбційна ємність: 55,54 mg/g (метиленовий синій, композит, композит AVAK, наведене значення). [38] - Коефіцієнт відповідності моделі сорбції R²
- Коефіцієнт відповідності моделі сорбції R²: 0,9954 (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, залишок біомаси, таблиця в джерелі, посилання на підгонку моделі amanita_vaginata.w10.nr23.extensions.biosorption_fitted_capacity.1.result, залишок біомаси AVA, наведене значення). [38]
Коефіцієнт відповідності моделі сорбції R²: 0,9907 (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, залишок біомаси, таблиця в джерелі, посилання на підгонку моделі amanita_vaginata.w10.nr23.extensions.biosorption_fitted_capacity.2.result, залишок біомаси AVA, наведене значення). [38]
Коефіцієнт відповідності моделі сорбції R²: 0,09951 (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, композит, основний текст публікації, посилання на підгонку моделі amanita_vaginata.w10.nr23.extensions.biosorption_fitted_capacity.6.result, композит AVAK, наведене значення). [38]
Коефіцієнт відповідності моделі сорбції R²: 0,9859 (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, залишок біомаси, таблиця в джерелі, посилання на підгонку моделі amanita_vaginata.w10.nr23.extensions.biosorption_fitted_capacity.3.result, залишок біомаси AVA, наведене значення). [38]
Коефіцієнт відповідності моделі сорбції R²: 0,9951 (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, композит, таблиця в джерелі, посилання на підгонку моделі amanita_vaginata.w10.nr23.extensions.biosorption_fitted_capacity.6.result, композит AVAK, наведене значення). [38]
Коефіцієнт відповідності моделі сорбції R²: 0,9902 (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, композит, таблиця в джерелі, посилання на підгонку моделі amanita_vaginata.w10.nr23.extensions.biosorption_fitted_capacity.5.result, композит AVAK, наведене значення). [38]
Коефіцієнт відповідності моделі сорбції R²: 0,9898 (метиленовий синій, модель псевдодругого порядку, розрахована рівноважна сорбційна ємність Qe,c, композит, таблиця в джерелі, посилання на підгонку моделі amanita_vaginata.w10.nr23.extensions.biosorption_fitted_capacity.4.result, композит AVAK, наведене значення). [38]
Розподіл елементів
- Спільні параметри дослідження
- Умови дослідження включають період із 2000 року до 2008 року; кількість локалітетів: 7. [41]
- Коефіцієнт біоконцентрації елемента
- Коефіцієнт біоконцентрації елемента: 11 (Hg, відношення концентрації ртуті в шапинці до концентрації в ґрунті, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, верхнє значення у зведенні за ділянками, наведене значення після знака ±: 5, наведене значення). [38]
Коефіцієнт біоконцентрації елемента: 7,4 (Hg, відношення концентрації ртуті в ніжці до концентрації в ґрунті, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, верхнє значення у зведенні за ділянками, наведене значення після знака ±: 3,9, наведене значення). [38]
Коефіцієнт біоконцентрації елемента: 0,61 (Hg, відношення концентрації ртуті в ніжці до концентрації в ґрунті, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, нижнє значення у зведенні за ділянками, наведене значення після знака ±: 0,26, наведене значення). [38]
Коефіцієнт біоконцентрації елемента: 1,2 (Hg, відношення концентрації ртуті в шапинці до концентрації в ґрунті, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, нижнє значення у зведенні за ділянками, наведене значення після знака ±: 0,6, наведене значення). [38] - Співвідношення концентрацій елемента в шапинці та ніжці
- Співвідношення концентрацій елемента в шапинці та ніжці: 1,2–2,2 (Hg, відношення концентрації ртуті в шапинці до концентрації в ніжці, у перерахунку на суху масу, діапазон медіан за ділянками). [38]
Співвідношення концентрацій елемента в шапинці та ніжці: 2,1 (Hg, відношення концентрації ртуті в шапинці до концентрації в ніжці, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, верхнє значення у зведенні за ділянками, наведене значення після знака ±: 0,5, середнє значення). [38]
Співвідношення концентрацій елемента в шапинці та ніжці: 1,2 (Hg, відношення концентрації ртуті в шапинці до концентрації в ніжці, неуточнений показник розсіювання, поданий як ±, у перерахунку на суху масу, нижнє значення у зведенні за ділянками, наведене значення після знака ±: 0,4, середнє значення). [38]
Досліди з рослинами
- Відносна зміна параметра після інокуляції рослини
- Відносна зміна параметра після інокуляції рослини: 38,16 % (вуглець мікробної біомаси ризосфери, Pinus tabuliformis, збільшення, наведене значення). [38]
Характеристика очищеного білка
- Матеріал дослідження
- Використано матеріал — AVL. [49]
- Молекулярна маса досліджуваного білка
- Молекулярна маса досліджуваного білка: 45 kDa (очищена сполука, препарат AVL для характеристики білка, наведене значення). [38]
- Кратність очищення білка
- Кратність очищення білка: 16 (очищена сполука, препарат AVL для характеристики білка, наведене значення). [38]
- Вихід очищення білка
- Вихід очищення білка: 20 % (очищена сполука, препарат AVL для характеристики білка, наведене значення). [38]
- Питома гемаглютинаційна активність білка
- Питома гемаглютинаційна активність білка: 5120 HU/mg protein (очищена сполука, препарат AVL для характеристики білка, наведене значення). [38]
Результати тестів — відновлення фериціаніду
Результати тестів — відновлення фериціаніду
AvaPre — поліфенольна фракція з Індії, 2013
Матеріал і підготовка: Paloi та Acharya використали плодові тіла із Західного Бенгалу, ваучер AMFH-507, визначені морфологічно за Pradhan та співавторами. AvaPre отримували поетапно: екстракція етанолом за 25°C протягом двох днів, повторення, висушування фільтрату, гаряча вода 100°C протягом восьми годин, додавання чотирьох об'ємів етанолу та збереження супернатанту. Це конкретна лабораторна фракція, а не ціла страва чи препарат, ідентичний до EfraAva з наступної роботи.
Склад і активність: На мг екстракту наведено: феноли 5,335 ± 0,28 µg еквівалента галової кислоти, флавоноїди 0,81 ± 0,06 µg еквівалента кверцетину, β-каротин 1 ± 0,06 µg, лікопен 0,6 ± 0,03 µg та аскорбінова кислота 0,00035 ± 0,00005 µg. Флавоноїди визначали нітратом алюмінію. TAC становила 225 ± 3,5 µg еквівалента аскорбату/мг. EC50: гідроксильний радикал 0,01; супероксидний 1,2; DPPH 1,45; хелатування Fe 2+ 1,75 мг/мл. Концентрація 1,55 мг/мл давала абсорбцію 0,5 у тесті відновлювальної сили, а не 50% інгібування.
EfraAva — етанольний екстракт з Індії, 2014
Матеріал і метод: Та сама дослідницька група знову використала ваучер AMFH-507 з Міднапура. Для EfraAva екстрагували 30 г порошку 500 мл етанолу протягом 24 годин за 25°C, повторюючи екстракцію; розчинник випаровували за 40°C. Ця процедура відрізняється від AvaPre. Дві статті стосуються одного й того самого визначеного матеріалу, тому не збільшують кількості незалежних популяцій. Відсутнє підтвердження ДНК-відповідності європейському A. vaginata.
Результати й обмеження: Феноли: 11,296 ± 0,74 µg GAE/мг; флавоноїди: 2,29 ± 0,44 µg QE/мг; β-каротин: 1,7205 ± 0,265 µg/мг; лікопен: 0,637 ± 0,098; аскорбінова кислота: 0,729 ± 0,00031. TAC: 213 ± 9,5 µg еквівалента аскорбату/мг. EC50 DPPH: 1,48 мг/мл, хелатування Fe 2+: 0,73 мг/мл; абсорбція 0,5 за 0,91 мг/мл. Підписи до рисунків описують три експерименти, виконані у трьох повторностях; це не означає дев'яти популяцій. Хімічні тести екстракту не доводять терапевтичної ефективності чи безпеки страви.
Очищений лектин AVL — клітинне дослідження
Це не доказ прямого інгібування цих ферментів. Опрацьовано анотацію PMID 40679843 (онлайн 2025, том 2026), без повних доз і даних про зразок. Гемаглютинація не є гемолізом; лікування в людей не доведено.
Метанольний екстракт і MCF7
Обсяг доступної інформації: Не наводить специфічного для цього виду числового значення IC50. Діапазони досліджень Artemia для шести видів і результати щодо фенолів іншого виду не приписували мухомору піхвистому. Це результат на клітинному рівні, без доказів протипухлинної ефективності в пацієнтів; повну статтю не читали.
Ртуть — польський матеріал із довкілля
Матеріал, метод і діапазони: Drewnowska, Nnorom та Falandysz досліджували плодові тіла та ґрунт із семи польських локалітетів за 2000–2008 роки методом CV-AAS при 253,7 нм. Їх не перераховували на свіжу масу без урахування вологості.
Співвідношення та значення: BCF порівнює тканину з ґрунтом, а співвідношення шапинка/ніжка — дві тканини, тому це різні показники. З них не виводили індивідуального мінімуму та максимуму, готового методу ремедіації чи оцінки безпеки конкретної страви. Ознайомлення обмежене анотацією.
Залишок після екстракції — біосорбція барвника
FTIR використовували для характеристики до та після сорбції. Це лабораторний експеримент на неживому матеріалі, а не впроваджена очисна споруда.
Експериментальні результати підтверджують висновок про вищу сорбцію AVAK; підібрані значення з таблиці змінюють це співвідношення на протилежне та чітко відхиляються від експерименту. Ці дві статистики не ототожнювали. Розбіжність R² 0,09951 у тексті та 0,9951 у таблиці залишено без прихованого виправлення.
Інокуляція сосни — експеримент із мікоризою
Схема експерименту: Chu та співавтори (2021) отримали культуру A. vaginata з плодового тіла з Huoditang у горах Ціньлін, розмножували міцелій на PDA/PDB та інокулювали Pinus tabulaeformis. Досліджували систему рослина–гриби після інфікування сосновою нематодою Bursaphelenchus xylophilus. Це не було вирощуванням їстівних плодових тіл чи дослідженням прямої смертності нематод.
Найважливіші речовини та їхня дія
Найважливіші речовини та їхня дія
У біохімічних дослідженнях, проведених на плодових тілах, традиційно визначених як Amanita vaginata в Індії (зразок AMFH-507), аналізували властивості етанольних екстрактів.
Найважливіші речовини та їхня дія
В екстракті виявлено наявність поліфенолів (11,3 µg GAE/mg), флавоноїдів (2,29 µg QE/mg), β-каротину (1,72 µg/mg), лікопену (0,64 µg/mg) та аскорбінової кислоти (0,73 µg/mg).
Найважливіші речовини та їхня дія
Ці екстракти продемонстрували в лабораторних тестах антиоксидантну активність, а також здатність до хелатування заліза (EC50 = 0,73 mg/ml) та зв'язування вільних радикалів DPPH (EC50 = 1,48 mg/ml).
Найважливіші речовини та їхня дія
З плодових тіл виділили специфічний лектин (AVL) із молекулярною масою 45 kDa та високою гемаглютинаційною активністю (5120 HU/mg).
Найважливіші речовини та їхня дія
У клітинних тестах in vitro на макрофагах цей лектин пригнічував експресію прозапальних ферментів iNOS та COX-2.
Найважливіші речовини та їхня дія
Мікроскопічні дослідження тканин покривала та вимірювання спор у межах секції Vaginatae підтверджують необхідність точного аналізу зрізів піхви для розрізнення споріднених видів.
Їстівність і ризик — тип доказу
Оцінка польського атласу: Атлас Lasy Państwowe визнає вид їстівним після термічної обробки, застерігаючи від вживання сирих плодових тіл як слабкоотруйних; це оцінка автора атласу, а не результат власного токсикологічного дослідження. Відсутність вираженого смаку та крихкість наведено як споживчі властивості. Речення про шкірку, що легко знімається, у подальших «Зауваженнях» стосується порівнюваного A. fulva, тому його не переносили на мухомора піхвистого. Йому також не приписували ґрунт або дерева, зазначені для іншого виду.
Теза про гемолізини: Університетська картка Lyon 1 приписує сирому виду термолабільні гемолізини та згадує температуру 70°C. Сторінка не веде до первинного експерименту, що ідентифікує такий токсин у цьому матеріалі та валідує універсальний поріг безпеки. У цьому огляді не знайдено такої специфічної праці чи однозначного опису випадку, що дозволяє відтворити весь ланцюг. Це обмеження доказу, а не констатація хибності оцінки атласу. Гемаглютинацію очищеного лектину AVL не ототожнювали з гемолізом.
Отруєння внаслідок помилки: Опис випадку з 2025 р. стосується смертельного отруєння A. vidua, помилково прийнятою за A. vaginata. Автори описують HPLC аматоксинів, а також макро- та мікроскопічну ідентифікацію A. vidua. Випадок документує загрозу помилки, а не доведену смерть від правильно визначеного A. vaginata. Опрацьовано анотацію, без повної клінічної документації.
Традиція споживання — польове дослідження
Опитування у східній Індії: В етноботанічному дослідженні 2023 р. A. vaginata має ваучер SS18, назви Sal Chhatu та Budhi Onthe, 42 інформантів, RFC 0,27 та 123 звітів про використання. Описано варіння та приготування з тамариндом, часником і рисом. Це задокументована кулінарна практика респондентів, а не контрольоване дослідження безпеки. Індійський сезон липень–жовтень не замінює польських даних. Окрему позицію A. vaginata var. alba (SKM26) не поєднували з SS18.
Екологічні дослідження
Локальна частота в дослідженнях Оравсько-Новотарзької котловини
Метод оцінки: Коморовська, Карасінський і Гайнріх (2023) вирізняють три класи локальної частоти: rare — до 5 місцезростань, frequent — 6–20, common — понад 20. Місцезростання означає один квадрат ATPOL зі стороною 1 км. Оцінка стосується району досліджень Оравсько-Новотарзької котловини разом із приєднаними територіями заповідника Пролом Бялки під Кремпахами та Пасєчного лісу.
Результат для Amanita vaginata: Запис frequent (6) означає клас, що охоплює 6–20 місцезростань та шість зайнятих квадратів: DG 38-06, DG 38-26, DG 38-33, DG 38-38, EG 30-25 та EG 30-32. Число 6 не визначає кількості плодових тіл або гербарних зборів. Багаторазові збори з одного квадрата рахуються як одне місцезростання; знак питання біля EG 30-25 вказує на неточну локалізацію.
Джерельна документація
Висновки джерела: Naturalis описує Amanita vaginata в листяних лісах та алеях, особливо біля тополь, а також дубів, беріз і ліщини. Наводить глинисті й суглинисті ґрунти та багаті або вапняні піски. Вказує період літо–осінь. Цей якісний сезон збережено для меж нідерландського опису; його не перераховували на польський сезон і не ототожнювали алеї з природним лісом. Оцінка „Kwetsbaar” є позицією червоного списку, окремою від видової охорони.
Оселище та поширення
Potwierdzony zasięg występowania
Wszystkie obszary potwierdzone w zapisanych danych źródłowych.
| Kraj | Regiony i stanowiska | Плодоношення | Джерела |
|---|---|---|---|
| Польща | Длубнянський ландшафтний парк | VI–X |
|
Джерела
- PHYLO-VAGINATAE-EUROPE-2024
- Komorowska H., Karasiński D., Heinrich Z. 2023 (author order on title page). The Agaricomycotina of the Kotlina Orawsko-Nowotarska basin, Western Carpathian Mts (Poland). W. Szafer Institute of Botany, Polish Academy of Sciences. ISBN 978-83-62975-46-4; DOI 10.35535/978-83-62975-46-4.
- Naturalis Interactive Guide: Introduction
- Naturalis Interactive Guide: Amanita vaginata
- Paloi i Acharya 2013, Int. J. PharmTech Res. 5(4): 1645–1654 — uporządkowane wyniki tego samego badania (także [46])
- Paloi i Acharya 2014, Asian J. Pharm. Clin. Res. 7(2): 88–92 — uporządkowane wyniki tego samego badania (także [47])
- Pierwotny zapis źródłowy — P0: amanita_vaginata
- Karel Tejkal, Česká mykologická společnost: A.vaginata
- Minister Środowiska, Dz.U. 2014 poz. 1408, rozporządzenie w sprawie ochrony gatunkowej grzybów
- Minister Zdrowia, Dz.U. 2026 poz. 258, tekst jednolity rozporządzenia dotyczącego grzybów dopuszczonych do obrotu
- GRej, Amanita vaginata
- Index Fungorum record114685
- Soumitra Paloi, Krishnendu Acharya 2014, Asian J.Pharm.Clin.Res.7(2): 88–92, Evaluation of antioxidative activity and chemical composition...
- Seliman T.M.H. i in., Natural Product Research40(15): 4557–4565(2026), epub 18.07.2025 DOI 10.1080/14786419.2025.2530212 (także [49])
- Stadt Wien, Marktamt: Grauer Scheidenstreifling
- Yıldırım, Polat, Aktay i Acay 2023, Kadirli 3(2): 285–298
- Chu i in. 2021, Inoculation With Ectomycorrhizal Fungi…, DOI 10.3389/fmicb.2021.687304
- Badanie ilościowe dzikiej żywności plemion wschodnich Indii, 2023, DOI 10.3389/fsufs.2023.1198187
- Drewnowska, Nnorom i Falandysz 2014, Mercury in the Grisette, DOI 10.1080/03601234.2014.896677
- Muchomor szarawy — aktualne polskie wykazy ochrony i obrotu
- Zarzyński, Grzyby polskich lasów, s. 306–307
- Université Lyon 1, Champignons: Amanita vaginata
- Malacara-Marquez i in. 2026, Bioactive metabolites from edible fungi, DOI 10.1080/10826068.2026.2640061
- ELI, obowiązujący status Dz.U. 2014 poz. 1408
- Muchomor szarawy — udokumentowane wyniki źródłowe
- Josep Torres, własne obserwacje i 30 pomiarów zarodników A. vaginata, Fungipedia
- ELI, obowiązujący status Dz.U. 2026 poz. 258
- Opis przypadku zatrucia A. vidua, błędnie uznaną za A. vaginata, PMID 40819824
- Wojewoda 2003, Checklist of Polish larger Basidiomycetes, s. 51
- Zhou i in. 2023, Diversity and taxonomy of Amanita in the Yanshan Mountains, DOI 10.3389/fpls.2023.1226794