Їстівний
Потребує обробки
Установіть місцезнаходження, щоб побачити дані для свого регіону.










Псевдоговорушка келихоподібна (Pseudoclitocybe cyathiformis) — сапротрофний шапинковий гриб родини трихоломових. Вид вирізняється характерною глибоколійчастою або келихоподібною формою шапки темно-кавового, попелясто-бурого чи майже чорного кольору та спадними блідішими пластинками. Гриб плодоносить на лісовій підстилці й гниючій деревині пізньої осені та на початку зими. Трапляється в лісах різного типу, чагарниках і парках помірного поясу, де бере участь у деструкції рослинних залишків.
Розпізнавання, оселище та найважливіші відмінності.
Грибар
Будова плодового тіла
- Тип будови плодового тіла
- Тип будови плодового тіла: Шапинка, ніжка.
Шапинка
- Форма шапинки
- у молодих плодових тіл: Форма шапинки: опуклий.
Форма шапинки: лійкоподібний. - Рельєф поверхні шапинки
- Рельєф поверхні шапинки: гладенький.
- Покрив шапинки
- Покрив шапинки: волокниста.
- Блиск поверхні шапинки
- Блиск поверхні шапинки: блискучий.
у мокрому стані: Блиск поверхні шапинки: блискучий. - Колір шапинки
- у мокрому стані: Колір шапинки: чорно-коричневий.
у мокрому стані: Колір шапинки: шоколадно-коричневий.
у мокрому стані: Колір шапинки: темно-коричневий.
у мокрому стані: Колір шапинки: сіро-коричневий.
у сухому стані: Колір шапинки: сіро-коричневий.
у сухому стані: Колір шапинки: світло-коричневий. - Положення краю
- Положення краю: підгорнутий усередину.
- Контур краю шапинки
- Контур краю шапинки: хвилястий.
- Профіль краю шапинки
- Профіль краю шапинки: гострий.
- Діаметр шапинки
- Діаметр шапинки становить 20–160 mm.
- Центр шапинки
- у молодих плодових тіл: Центр шапинки: Вдавлений і з виразним горбком.
- Гігрофанність шапинки
- Гігрофанність шапинки: гігрофанний.
Низ шапинки
- Тип гіменофора
- Тип гіменофора: пластинки.
Пластинки біля ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки: прирослий до ніжки (пластинки).
Прикріплення гіменофора до ніжки: прирослий до ніжки (пластинки).
Прикріплення гіменофора до ніжки: прирослий до ніжки (пластинки).
- Низхідність гіменофору по ніжці
- Низхідність гіменофору по ніжці: низхідний (пластинки).
- Ступінь анастомозів пластинок
- Ступінь анастомозів пластинок: наявний.
- Розгалуження пластинок
- Розгалуження пластинок: роздвоєні (часто).
- Макроскопічна будова вільного краю пластинок
- Макроскопічна будова вільного краю пластинок: зубчасте або пилчасте.
- Природний колір поверхні пластинки
- Природний колір поверхні пластинки: світло-коричневий.
у молодих плодових тіл: Природний колір поверхні пластинки: кремовий.
Природний колір поверхні пластинки: сірий.
Природний колір поверхні пластинки: сіро-коричневий. - Відстань між пластинками
- Відстань між пластинками: помірно густі.
Відстань між пластинками: близько розташовані.
Відстань між пластинками: рідко розташовані.
Ніжка та основа
- Форма ніжки
- Форма ніжки: циліндричний.
- Основа ніжки
- Основа ніжки: потовщена.
Основа ніжки: булавоподібна. - Колір ніжки
- Колір ніжки: коричневий.
- Рельєф поверхні ніжки
- Рельєф поверхні ніжки: сітчаста.
- Покрив поверхні ніжки
- Покрив поверхні ніжки: волокниста (білуватий покрив).
- Внутрішня будова ніжки
- Внутрішня будова ніжки: суцільний.
Внутрішня будова ніжки: порожнистий. - Довжина ніжки
- Довжина ніжки: 40–100 mm.
- Діаметр ніжки
- Діаметр ніжки: 5–10 mm.
М'якуш
- Колір м’якуша
- Колір м’якуша: білувате.
у мокрому стані: Колір м’якуша: сіруватий.
у сухому стані: Колір м’якуша: білий. - Запах м’якуша
- Запах м’якуша: борошнистий, слабкий (усе плодове тіло).
Запах м’якуша: невиразний (м’якуш).
Запах м’якуша: відсутній. - Виразність смаку м'якуша
- Виразність смаку м'якуша: невиразний.
- Категорія товщини м’якуша
- Категорія товщини м’якуша: тонкий.
Де і коли росте
- Оселище
- Оселище: ліс невказаного типу, рудеральне або міське оселище або узбіччя.
Оселище: ліс невказаного типу, парк або узбіччя. - Субстрат
- Субстрат: ґрунт або мертва деревина.
Субстрат: підстилка або мертва деревина. - Характер росту плодових тіл
- Характер росту плодових тіл: групами або пучками.
Характер росту плодових тіл: групами. - Частота трапляння
- Частота трапляння: звичайний.
- Період плодоношення
- Плодові тіла з’являються з вересня до грудня.
- Територія поширення
- Територія поширення: підтверджено.
- Група деревини субстрату
- Група деревини субстрату: деревина листяних дерев.
Їстівність і кулінарія
- Їстівність
- Їстівний
- Необхідна обробка
- Потребує обробки
Право
- Охорона
- Вид не внесено до польського переліку охоронюваних видів грибів.
- Торгівля
- Вид не внесено до польського переліку грибів, дозволених до обігу.
FAQ
Де найчастіше оселяється псевдоговорушка келихоподібна?
Вона росте на багатій на гумус лісовій підстилці, опалому листі, гниючих пнях і занурених у ґрунт гнилих гілках як листяних, так і хвойних порід дерев.
У який період року спостерігається поява плодових тіл?
Цей гриб є пізньоосіннім видом, основне плодоношення якого відбувається з жовтня до середини грудня, нерідко триваючи під час слабких морозів до початку січня.
Звідки походить видова назва гриба?
Видова назва «cyathiformis» утворена від латинського слова «cyathus» (келих або кубок), що підкреслює глибоку лійчасту форму шапки дорослих грибів.
Чи є псевдоговорушка келихоподібна їстівним видом?
Зазвичай її вважають неїстівною через посередній смак і тонку м'якоть, хоча окремі автори зазначають можливість вживання в сумішах. Доказів токсичності немає.
Якої попередньої кулінарної обробки потребує цей вид?
Безпечний час варіння не встановлено, оскільки гриб зазвичай не зараховують до їстівних. Розбіжності в оцінках пов'язані з його низькою цінністю, а не токсичністю.
Який запах та смак має м'якоть псевдоговорушки?
М'якоть має приємний, слабкий грибний або злегка солодкувато-мигдалевий аромат і нейтральний, трохи землистий м'який смак.
Як поводиться колір шапки під час зміни вологості?
Гриб є гігрофанним: у сиру погоду шапка темно-бура, майже чорна або кавова, а під час висихання помітно світлішає до сіро-попелястого чи кремового відтінку.
Чи схильний цей гриб рости групами?
Так, зазвичай плодові тіла з'являються невеликими групами або щільними пучками на лісових галявинах, узбіччях стежок та біля старих гнилих пнів.
Яке головне некулінарне практичне значення має вид?
Його застосовують як модельний біоіндикатор у моніторингу процесів розкладання крупних деревних решток і гуміфікації ґрунту в лісових заповідниках.
У яких регіонах поширений цей вид грибів?
Він широко розповсюджений у зоні помірного клімату Північної півкулі, охоплюючи лісові райони Європи, Північної Азії та Північної Америки.
Любитель
Назви та історія
- Чинна національна назва
- Lejkownik kubkowatokapeluszowy
- Чинна таксономічна назва
- Pseudoclitocybe cyathiformis
- Інші назви
- lejóweczka miskowata
Спостереження вдома
Споровий відбиток
- Необхідні матеріали
- свіжа, зріла шапинка, аркуш паперу, склянка або чашка, вода
- Час
- 2–24 h
- Виконання
- Покладіть шапинку нижньою стороною на папір.
- Додайте краплю води зверху та накрийте.
- Через 2–24 годин підніміть шапинку й огляньте осад.
Що шукати
- Колір спорового відбитка
- Колір спорового відбитка: білий.
Під мікроскопом
- Необхідні матеріали
- світловий мікроскоп, предметне й покривне скельця, голка, вода, спори зі спорового відбитка
- Виконання
- Перенесіть голкою трохи спорового відбитка на скельце.
- Додайте краплю води, накрийте покривним скельцем і розгляньте спори.
Що шукати
- Форма спори
- Форма спори: еліпсоїдний.
- Поверхня спори
- Поверхня спори: гладенький. Поверхня спори: гладенький.
- Розміри спори
- Довжина 8–12 µm, ширина 5–6,5 µm.
Розміри порівнюйте після калібрування шкали мікроскопа.
Екологія та поширення
- Реакція ґрунту
- Реакція ґрунту: некислий.
- Загальна тяжкість ґрунту
- Загальна тяжкість ґрунту: важкий.
- Тип живлення
- Тип живлення: сапротрофний.
Некулінарне застосування
Практичне некулінарне використання псевдоговорушки келихоподібної пов'язане насамперед із науково-екологічним моніторингом, лісовою біоіндикацією та експериментальною біотехнологією. У лісових заповідниках і національних парках вид застосовують як надійний біоіндикатор стадії розкладання крупних деревних залишків: поява його плодових тіл на колодах фіксує перехід деревини у фінальну фазу гниття та початок активного формування гумусного шару.
У прикладних мікологічних дослідженнях штами міцелію цього виду використовують для тестування ферментативної активності дереворуйнівних комплексів, зокрема лакказ і пероксидаз, у процесах біодеградації стійких синтетичних барвників та очищення ґрунтів від залишкових органічних забруднювачів. Також міцелій тестують як перспективну культуру для біологічної переробки відходів лісозаготівельної та деревообробної промисловості.
Крім того, висушені зразки псевдоговорушки застосовують у формуванні навчальних мікологічних гербаріїв для студентів лісівничих і біологічних спеціальностей, а також на осінніх публічних виставках дикорослих грибів у ботанічних садах для популяризації знань про біорізноманіття лісових редуцентів помірної зони.
Історія та культура
Псевдоговорушка келихоподібна посідає помітне місце в класичній європейській мікологічній літературі доби Просвітництва. Вперше вид був проілюстрований і описаний французьким ботаніком Жаном Батістом Бюйяром у 1792 році під назвою Agaricus cyathiformis. Пізніше видатний систематик Рольф Зінгер виокремив його в окремий рід Pseudoclitocybe, що стало важливою віхою в упорядкуванні систематики пластинчастих грибів.
Характерний вигляд гриба здавна привертав увагу натуралістів своєю витонченою келихоподібною формою, що відобразилося в народних назвах багатьох європейських мов. У французькій, англійській та німецькій традиціях гриб порівнювали з деревними кубками, винними чашами або лійками, приписуючи йому образ лісової посудини, в якій накопичується осіння роса чи перший сніг.
В осінньо-зимовому фольклорі та культурі грибних промислів народів Центральної та Північної Європи поява цих темних келихоподібних грибів на падолисті вважалася символічним маркером остаточного завершення лісового сезону та приходу зимового спокою. Гриб часто фігурував у класичних ботанічних атласах дев'ятнадцятого століття як естетичний приклад пізньоосінньої флори, здатної протистояти приморозкам.
Їстівність і безпека
Псевдоговорушка келихоподібна в мікологічній літературі зазвичай наводиться як неїстівний гриб через невисокі смакові якості та тонку водянисту м'якоть. Водночас деякі автори (зокрема Л. Гагара) розглядають її як їстівну для використання в грибних сумішах. Розбіжності в джерелах зумовлені переважно низькою гастрономічною цінністю, а не доказами токсичності, проте точного або гарантовано безпечного часу термічної обробки для неї не встановлено.
Основний ризик при збиранні становить можлива плутанина з іншими темнозабарвленими або отруйними світлими говорушками (зокрема Clitocybe dealbata чи Clitocybe rivulosa), що містять мускарин. Псевдоговорушка келихоподібна відрізняється глибоковтисненою бокаловидною шапкою, гігрофанністю та темним забарвленням, але вимагає уважності.
М'якоть гриба тонка, із слабким солодкуватим або землистим запахом. У більшості країн її практично не збирають, оскільки вона не має харчової цінності.
Оселище та зростання
Псевдоговорушка келихоподібна широко розповсюджена в помірній та бореальній зонах Голарктики, включаючи Європу, Північну Азію та Північну Америку. Вид трапляється в широкому спектрі лісових оселищ: хвойних, мішаних і широколистяних лісах, старих парках, лісопосадках, садах і на зарослих пустирях. Особливо часто гриб виявляють на вологих узбіччях лісових доріг, у затінених ярах, на галявинах і поблизу лісових струмків.
Основним субстратом для виду є органічний опад, товстий шар лісової підстилки з перепрілого листя чи хвої, а також сильно розкладена деревина. Гриб активно розвивається на старих замшілих пнях, напівзогнилих валежинах і хмизі берези, дуба, бука, ялини, сосни та вільхи. Він демонструє високу субстратну пластичність, успішно освоюючи як листяні, так і хвойні залишки в умовах високої вологості.
Сезон утворення плодових тіл має виразний пізньоосінній характер. Гриб починає масово з'являтися у жовтні й продовжує плодоношення протягом усього листопада та грудня, нерідко до початку січня під час м'яких безсніжних зим. Завдяки високій стійкості до низьких температур плодові тіла здатні витримувати перші помірні заморозки, відновлюючи спороутворення під час потепління, що робить цей вид одним із найпізніших шапинкових грибів лісової зони.
Дослідник
Їстівність і кулінарія
Дані джерел: їстівність, споживання та використання
- Їстівність
- Їстівний — джерело визначення
Odczyt pełnej karty Snowarskiego przez Terra w zalogowanym Chrome; zachowany wyciąg, nie surowy HTML. · #TRESC-9096: Їстівний.
- Їстівність
- Неїстівний
Odczytano opis, występowanie, oceny kulinarne i skróty znalezisk; nie deklaruje się lektury całej cytowanej literatury. · Badge Неїстівний гриб; Кулінарне використання: зазвичай вказується як неїстівний, водночас цитує їстівність за Гагаром (2014).
- Необхідна обробка
- Потребує обробки
Wild Food UK — odczytane wymaganie obróbki · Псевдоговорушка келихоподібна:intro; Смак/запах:перед споживанням повинен бути добре термічно оброблений.
Наукові назви та таксономія
- Чинна наукова назва
Pseudoclitocybe cyathiformis
- Zakres ujęcia taksonomicznego
Pseudoclitocybe cyathiformis (Bull.) Singer,1956; bazionim Agaricus cyathiformis Bull.,1792. Rodzina Pseudoclitocybaceae. Zapis obejmuje gatunek w zakresie oznaczeń źródłowych; materiałom atlasowym i fotografiom nie przypisano konkretnej linii kryptycznej ani niezależnego oznaczenia molekularnego.
[20] [21]
Екологія та поширення
Лабораторна діагностика
Структуровані дані
Інші лабораторні ознаки
- Наявність ризоморф
- Наявність ризоморф: наявний. [21]
Спори
Матеріал і методи досліджень
Мікроскопічні дані — джерело та обмеження
Матеріал: Вихідний діапазон Qav спор в атласі; без зазначення обсягу вибірки, кількості колекцій та методу обчислення.
Обсяг ознайомлення: Фрагменти джерел.
Ознайомлено з фрагментом джерела; повний текст та методи не були верифіковані.
Обмеження: Збережено діапазон статистики Qav, зазначений автором. Відсутність n та необроблених даних; із цього діапазону не створювалися індивідуальні Q.
Metody i zapisy źródłowe — Snowarski — odrębne atlasowe opisy zarodników i ryzomorf Pseudoclitocybe cyathiformis, bez podanej próby ani medium.
Identyfikacja kropli: nierozstrzygnięta.
Obecność ryzomorf — zapis źródłowy: „#TRESC-9094: często z ryzomorfami; nie dopisano mikoryzy.” [21]
Barwa zarodnika w mikroskopie — zapis źródłowy: „#TRESC-9095: hialinowe.” [21]
Krople wewnątrz zarodnika — zapis źródłowy: „#TRESC-9095: z kroplami; bez dopisania liczby/wielkości.” [21]
Długość zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „#TRESC-9095: zarodniki8–10×5–6,5µm.” [21]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „#TRESC-9095: elipsoidalne.” [21]
Powierzchnia zarodnika — zapis źródłowy: „#TRESC-9095: gładkie.” [21]
Metody i zapisy źródłowe — ČMS — atlasowy opis bazydiospor Pseudoclitocybe cyathiformis, bez podanego medium i n; nie własne pomiary.
Обсяг джерел та оцінок
Кулінарні оцінки: Польський атлас Сноварського та довідник Naturalis визначають вид як їстівний. ČMS позначає його як неїстівний, а в тексті також наводить оцінку Гагара (2014), яка допускає споживання. Це розбіжні оцінки авторів, а не результати власного токсикологічного дослідження.
Сезон: Воєвода (2003) наводить для Польщі вересень–грудень, а ČMS для Чехії — серпень–листопад. Сноварський говорить про пізню осінь без місячних меж. Йому не приписано місяців із чекліста і не розраховано сезон за датами окремих колекцій.
Мікроскопія: Сноварський наводить спори 8–10 × 5–6,5 µm і Qav 1,5–1,6, а ČMS — 8–12 × 5–6,5 µm. Джерела не наводять n чи повного методу підготовки. Обидва описують амілоїдність; ČMS визначає її як слабку до сильної. Атласний запис про відсутність цистид і пряжок не визначає дослідженої тканини чи збору і не замінює результатів точних анатомічних цілей.
Зчитані місцезнаходження
Біново: Домян і Куява (2022) зазначають одне плодове тіло з Бінова, гміни Старе Чарново, Грифінського повіту, Західнопоморського воєводства, 11 жовтня 2017 р. Вихідні координати: N 53,3290, E 14,6421; родючий буковий ліс, ґрунт, leg. і det. GD, зразок WA134787. Зазначено проектований заповідник Долина Понікві в районі Букових пагорбів (Wzgórza Bukowe). Дані описують конкретний історичний збір, не замінюючи одиничного спостереження оцінкою частоти трапляння виду.
Атласні спостереження: Сноварський показує фотографію з околиць Твардоґури від 26 жовтня 2002 р. Атлас ČMS наводить Середньочеський край: 11 листопада 2025 р. та 5 листопада 2020 р., а також Південночеський край: 28 жовтня 2023 р. Короткі описи знахідок не наводять точних місцезнаходжень і номерів зразків; ці дані не дописувалися.
Дослідження екстрактів і метаболітів
Екстракти з плодових тіл: Güler та ін. (2012) досліджували екстракти з висушених плодових тіл, визначених у Туреччині як Pseudoclitocybe cyathiformis. Методи зазначають по 50 г порошку в 300 мл розчинника, окремо ацетон і хлороформ, та сім днів екстракції; анотація повідомляє про 12 годин. У дифузійному тесті використовували диски 6 мм, середовище PDA і температуру 28°C. Результат стосується екстрактів in vitro, а не лікувального застосування плодових тіл.
Зони інгібування: Таблиця 1 наводить діаметри зон інгібування Fusarium culmorum: 38 мм для ацетону та 30 мм для хлороформу; для Fusarium moniliforme відповідно 34 та 36 мм. Контроль із водою становить 0 мм. Опис результатів наводить пари значень з однаковими середніми, не пояснюючи однозначно їхнього зв'язку із заявленими трьома повтореннями. Ці результати не перераховувалися на MIC, MBC чи IC50 і не визнавалися клінічним результатом.
Ціатиформіни: Анотація Arnone та ін. (1993), DOI 10.1016/S 0040-4020(01)87202-1, описує ізоляцію ціатиформінів A–D зі штаму, позначеного колишньою назвою Clitocybe cyathiformis. Структуру визначали на основі ЯМР і хімічних даних. Анотація не дає відповіді, чи були матеріалом плодові тіла чи міцелій, і не наводить концентрацій чи тесту активності. Повний текст статті не читали; дослідженню не приписували криптичної лінії чи промислового застосування.
Точність вихідного визначення форми
Чеський опис: Атлас ČMS описує спори як «oválné» (овальні). Саме це слово не вирішує, чи один кінець ширший за інший. Незалежний атлас Сноварського наводить еліпсоїдну форму. Збережено обидва описи без надання чеському терміну більш конкретного значення.
Верифікація трапляння — межі та обмеження
Матеріал: Źródłowy przegląd występowania — Polska — dane ogólne.
Обсяг ознайомлення: Фрагменти джерел.
Прочитано фрагмент джерела; повний текст і методи не були перевірені.
Дата перегляду: 08.11.2026.
Обмеження: Обсяг, зазначений у джерелі; історичне спостереження не доводить нинішньої зайнятості місцезнаходження чи повного ареалу. Дати колекцій не замінюють атласного сезону.
Верифікація трапляння — межі та обмеження
Матеріал: Źródłowy przegląd występowania — Czechy — dane ogólne.
Обсяг ознайомлення: Фрагменти джерел.
Прочитано фрагмент джерела; повний текст і методи не були перевірені.
Дата перегляду: 08.11.2026.
Обмеження: Обсяг, зазначений у джерелі; історичне спостереження не доводить нинішньої зайнятості місцезнаходження чи повного ареалу. Дати колекцій не замінюють атласного сезону.
Верифікація трапляння — межі та обмеження
Матеріал: Źródłowy przegląd występowania — województwo zachodniopomorskie.
Обсяг ознайомлення: Фрагменти джерел.
Прочитано фрагмент джерела; повний текст і методи не були перевірені.
Дата перегляду: 08.11.2026.
Обмеження: Обсяг, зазначений у джерелі; історичне спостереження не доводить нинішньої зайнятості місцезнаходження чи повного ареалу. Дати колекцій не замінюють атласного сезону.
Верифікація трапляння — межі та обмеження
Матеріал: Źródłowy przegląd występowania — kraj środkowoczeski.
Обсяг ознайомлення: Фрагменти джерел.
Прочитано фрагмент джерела; повний текст і методи не були перевірені.
Дата перегляду: 08.11.2026.
Обмеження: Обсяг, зазначений у джерелі; історичне спостереження не доводить нинішньої зайнятості місцезнаходження чи повного ареалу. Дати колекцій не замінюють атласного сезону.
Верифікація трапляння — межі та обмеження
Матеріал: Źródłowy przegląd występowania — kraj południowoczeski.
Обсяг ознайомлення: Фрагменти джерел.
Прочитано фрагмент джерела; повний текст і методи не були перевірені.
Дата перегляду: 08.11.2026.
Обмеження: Обсяг, зазначений у джерелі; історичне спостереження не доводить нинішньої зайнятості місцезнаходження чи повного ареалу. Дати колекцій не замінюють атласного сезону.
Охоплення опрацювання
Перед завершенням запис потребує доповнення або перевірки.
- Нові джерела вимагають урахування відомостей, виявлених під час огляду.
Правова основа та межі оцінки
Правила для місцезнаходження: Польща
Підстава відомостей про охорону
Вид не зазначений у додатках1–4 розпорядження про видову охорону грибів (Dz.U.2014/1408).
Підстава відомостей про торгівлю
Вид не зазначений у переліку грибів, дозволених для обігу та виробництва грибних продуктів (Dz.U.2026/258,załącznik1). Це окреме питання від їстівності.
Оселище та зростання
Підтверджений ареал поширення
Усі території підтверджені в збережених даних джерел.
| Країна | Регіони та місцезнаходження | Плодоношення | Джерела |
|---|---|---|---|
| Чехія | Середньочеський край; Південночеський край | VIII–XI |
|
| Польща | Західнопоморське воєводство | IX–XII |
|
Джерела
- Dz.U. 2014/1408
- Dz.U. 2026/258
- Odczytano opis, występowanie, oceny kulinarne i skróty znalezisk; nie deklaruje się lektury całej cytowanej literatury.
- Domian i Kujawa 2022 — wpis druk 74 i metody druk 59
- GBIF — dokładne zaakceptowane dopasowanie
- Odczyt pełnej karty Snowarskiego przez Terra w zalogowanym Chrome; zachowany wyciąg, nie surowy HTML.
- Odczyt gatunkowego opisu Naturalis, nie całej bazy.
- Arnone i in. 1993 — abstrakt wydawcy, bez pełnego artykułu
- Güler i in. 2012 — pełny tekst odczytany przez indeksowany PDF; receipt nie jest surowym PDF
- Źródłowy zakres Qav zarodników
- Wojewoda (2003) — przeczytano wpis gatunku druk562/PDF564, nie całą książkę