Неїстівний
Установіть місцезнаходження, щоб побачити дані для свого регіону.












Ліофіл зрослий — пластинчастий шапинковий гриб родини ліофілових, що росте щільними зростками. Вид вирізняється характерними білими плодовими тілами із шовковистою поверхнею шапинки та світлими пластинками. М’якуш пружний, зі специфічним слабким запахом. Трапляється переважно в помірній зоні Північної півкулі восени, утворюючи великі скупчення біля доріг, на галявинах та узліссях лісів різного типу.
Розпізнавання, оселище та найважливіші відмінності.
Грибар
Будова плодового тіла
- Тип будови плодового тіла
- Тип будови плодового тіла: Шапинка, ніжка.
Шапинка
- Форма шапинки
- у молодих плодових тіл: Форма шапинки: опуклий.
у зрілих плодових тіл: Форма шапинки: плоский.
Форма шапинки: опуклий.
у молодих плодових тіл: Форма шапинки: напівкулястий.
у зрілих плодових тіл: Форма шапинки: опуклий.
у старих плодових тіл: Форма шапинки: плоский.
Форма шапинки: напівкулястий. - Рельєф поверхні шапинки
- Рельєф поверхні шапинки: гладенький.
- Покрив шапинки
- Покрив шапинки: борошнистий.
Покрив шапинки: замшева.
Покрив шапинки: шовковиста. - Блиск поверхні шапинки
- Блиск поверхні шапинки: матовий.
- Колір шапинки
- Колір шапинки: бруднувато-білувата.
Колір шапинки: білий.
Колір шапинки: сіро-палевий.
Колір шапинки: білувате.
Колір шапинки: сіруватий. - Положення краю
- Положення краю: відігнутий догори.
у молодих плодових тіл: Положення краю: підгорнутий усередину.
Положення краю: підгорнутий усередину. - Контур краю шапинки
- Контур краю шапинки: хвилястий.
у зрілих плодових тіл: Контур краю шапинки: хвилястий. - Діаметр шапинки
- Діаметр шапинки становить 20–150 mm.
- Зростання шапинок
- Зростання шапинок: наявний.
Низ шапинки
- Тип гіменофора
- Тип гіменофора: пластинки.
Пластинки біля ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки: прирослий до ніжки (пластинки).
- Низхідність гіменофору по ніжці
- Низхідність гіменофору по ніжці: низхідний (пластинки).
- Колір гіменофора
- Колір гіменофора: кремово-жовтий.
Колір гіменофора: білий. - Розгалуження пластинок
- Розгалуження пластинок: роздвоєні.
- Напрямок зміни забарвлення пластинок із часом
- Напрямок зміни забарвлення пластинок із часом: жовтіють.
- Макроскопічна будова вільного краю пластинок
- Макроскопічна будова вільного краю пластинок: цільні, з гладким контуром.
- Відстань між пластинками
- Відстань між пластинками: густо розташовані.
Відстань між пластинками: рідко розташовані. - Наявність коротких пластинок
- Наявність коротких пластинок: наявний.
- Кількість рядів довжини пластиночок
- Кількість рядів довжини пластиночок: 3.
Ніжка та основа
- Положення ніжки
- Положення ніжки: центральний.
- Форма ніжки
- Форма ніжки: циліндричний.
- Основа ніжки
- Основа ніжки: потовщена.
Основа ніжки: звужується. - Колір ніжки
- Колір ніжки: білий.
у верхній частині ніжки: Колір ніжки: білий.
у нижній частині ніжки: Колір ніжки: сіро-палева. - Покрив поверхні ніжки
- Покрив поверхні ніжки: шовковиста.
Покрив поверхні ніжки: волокниста.
у верхній частині ніжки: Покрив поверхні ніжки: борошнистий.
у старих плодових тіл: Покрив поверхні ніжки: луската. - Блиск поверхні ніжки
- Блиск поверхні ніжки: матовий.
- Внутрішня будова ніжки
- Внутрішня будова ніжки: заповнене пухким м’якушем.
Внутрішня будова ніжки: порожнистий. - Консистенція ніжки
- Консистенція ніжки: щільний.
Консистенція ніжки: крихкий.
Консистенція ніжки: волокнистий і стійкий до розриву. - Довжина ніжки
- Довжина ніжки: 30–120 mm.
- Діаметр ніжки
- Діаметр ніжки: 7–20 mm.
Кільце
- Наявність кільця
- Наявність кільця: без кільця.
- Вигин ніжки
- Вигин ніжки: зігнутий.
М'якуш
- Колір м’якуша
- Колір м’якуша: білий.
- Щільність м’якуша
- Щільність м’якуша: щільний.
- Тип консистенції м'якуша
- Тип консистенції м'якуша: хрящуватий.
Тип консистенції м'якуша: хрящуватий (м’якуш шапинки). - Запах м’якуша
- Запах м’якуша: горіховий.
Запах м’якуша: парфумерний.
Запах м’якуша: невиразний (м’якуш).
Запах м’якуша: невиразний (м’якуш).
Запах м’якуша: приємний (м’якуш).
Запах м’якуша: приємний (м’якуш). - Відтінок смаку м’якуша
- Відтінок смаку м’якуша: парфумерна.
- Виразність смаку м'якуша
- Виразність смаку м'якуша: невиразний.
- Оцінка приємності смаку м'якоті
- Оцінка приємності смаку м'якоті: приємний.
- Наявність відчутного смаку м'якуша
- Наявність відчутного смаку м'якуша: невідчутний.
- Категорія товщини м’якуша
- Категорія товщини м’якуша: товстий.
Де і коли росте
- Оселище
- Оселище: листяний ліс.
Оселище: чагарники.
Оселище: узбіччя.
Оселище: лука.
Оселище: хвойний ліс.
Оселище: парк.
Оселище: сад. - Субстрат
- Субстрат: ґрунт.
- Характер росту плодових тіл
- Характер росту плодових тіл: пучками.
Характер росту плодових тіл: розсіяні групи.
Характер росту плодових тіл: поодинці.
Характер росту плодових тіл: зрослі плодові тіла. - Частота трапляння
- Частота трапляння: звичайний.
Частота трапляння: дуже поширений. - Період плодоношення
- Плодові тіла з’являються з серпня до жовтня.
- Територія поширення
- Територія поширення: підтверджено.
Їстівність і кулінарія
- Їстівність
- Неїстівний
Право
- Торгівля
- У Польщі вид не дозволено для торгівлі чи виробництва грибної продукції.
- Охорона
- У Польщі вид не підлягає видовій охороні.
З чим можна сплутати
Lyophyllum decastes
Найважливіші відмінності
Lyophyllum connatum (ліофіл зрослий) відрізняється від L. decastes чисто білим або крейдяно-білим забарвленням усього плодового тіла та еліпсоїдними спорами розміром 6–7 × 3,5–4 µm.
FAQ
Чи є ліофіл зрослий їстівним грибом?
Ні, зараз він визнаний неїстівним через наявність небезпечних токсинів із мутагенною дією.
Де найчастіше можна зустріти цей гриб?
Уздовж лісових доріг, на паркових галявинах, узліссях і порушених багатих ґрунтах.
В яку пору року з'являються плодові тіла?
Основне плодоношення триває з кінця серпня до пізньої осені, до початку зимових морозів.
Чи руйнуються токсини ліофіла під час варіння?
Ні, небезпечні сполуки цього виду є термостійкими та зберігаються після будь-якої обробки.
Чому гриб отримав видову назву «зрослий»?
Основи його ніжок тісно зростаються в один великий і щільний пучок із десятків грибів.
Чи пов'язаний ліофіл із певними породами дерев?
Він не утворює суворої мікоризи, але часто росте під березами, соснами та ялинами.
Як використовували цей вид у ремеслах?
Плодові тіла застосовували для фарбування вовняних і лляних ниток у м'які бежеві відтінки.
Чи використовують ліофіл у садівництві?
Так, його застосовували як природний засіб для пригнічення росту окремих видів бур'янів.
Який запах має свіжий м’якуш ліофіла?
М’якуш має легкий, специфічний борошнистий або солодкувато-землистий аромат.
Чи дозволений продаж цього гриба на ринках?
У більшості європейських країн продаж і заготівля цього гриба офіційно заборонені.
Любитель
Назви та історія
- Obowiązująca nazwa taksonomiczna
- Leucocybe connata
- Inne nazwy krajowe
- kępkowiec białawy
- Dawne nazwy krajowe
- podblaszek zrosły
Спостереження вдома
Споровий відбиток
- Необхідні матеріали
- свіжа, зріла шапинка, аркуш паперу, склянка або чашка, вода
- Час
- 2–24 h
- Виконання
- Покладіть шапинку нижньою стороною на папір.
- Додайте краплю води зверху та накрийте.
- Через 2–24 годин підніміть шапинку й огляньте осад.
Що шукати
- Колір спорового відбитка
- Колір спорового відбитка: білий.
Під мікроскопом
- Необхідні матеріали
- світловий мікроскоп, предметне й покривне скельця, голка, вода, спори зі спорового відбитка
- Виконання
- Перенесіть голкою трохи спорового відбитка на скельце.
- Додайте краплю води, накрийте покривним скельцем і розгляньте спори.
Що шукати
- Форма спори
- Форма спори: майже кулястий. Форма спори: еліпсоїдний. Форма спори: еліпсоїдний. Форма спори: еліпсоїдний.
- Поверхня спори
- Поверхня спори: гладенький.
- Розміри спори
- Довжина 5,5–7 µm, ширина 3–4,2 µm.
Розміри порівнюйте після калібрування шкали мікроскопа.
Екологія та поширення
- Гранулометричний склад ґрунту
- Гранулометричний склад ґрунту: піщаний.
- Вапнистість ґрунту
- Вапнистість ґрунту: вапняний.
- Родючість ґрунту
- Родючість ґрунту: родючий.
- Вологість ґрунту
- Вологість ґрунту: Вологий.
- Вміст гумусу
- Вміст гумусу: багата на гумус.
- Якісна забезпеченість ґрунту азотом
- Якісна забезпеченість ґрунту азотом: багатий на азот.
- Тип живлення
- Тип живлення: сапротрофний.
Некулінарні застосування
Плодові тіла ліофіла зрослого здавна знаходили практичне застосування в народному ремеслі фарбування натуральних волокон. Завдяки наявності стійких природних пігментів відвари зі свіжих грибів використовувалися майстрами текстилю для надання вовні та льняним тканинам стриманих кремових, пісочних, блідо-жовтих і світло-бежевих відтінків, які вирізнялися високою стійкістю до вигоряння на сонці.
Окрім фарбування тканин, екстракти та міцеліальні витяжки цього гриба застосовувалися в агротехнічній практиці як природний засіб для пригнічення проростання бур'янів і захисту сільськогосподарських культур від патогенних ґрунтових мікроорганізмів. У садових експериментах масу грибного міцелію використовували як ґрунтовий модифікатор, здатний пригнічувати окремі види смітної рослинності завдяки виділенню природних алелопатичних факторів. Також висушені й розмелені плодові тіла іноді слугували натуральним репелентом для відлякування дрібних ґрунтових шкідників у присадибному господарстві.
Історія та культура
Ліофіл зрослий займає особливе місце в етномікологічній культурі як приклад кардинальної зміни людського сприйняття безпеки природних дарів. У традиційному фольклорі низки слов'янських і центральноєвропейських народів цей гриб сприймався як уособлення згуртованості, достатку та нерозлучності через характерну манеру рости щільно зрощеними кущами з однієї основи. У народних оповідях такі зростки іноді метафорично називали «братніми сім'ями» або «грибними гніздами».
У мікологічній та популярній літературі другої половини двадцятого століття ліофіл часто фігурував як еталонний масовий гриб міських околиць і парків, про який писали в натуралістичних нарисах як про символ невибагливості живої природи. Перехід цього виду в довідниках із категорії «добрий їстівний» до розряду небезпечних став знаковою подією в науковій популяризації, викликавши численні дискусії серед мікологів-аматорів і ставши хрестоматійним сюжетом у природознавчих публікаціях про перегляд історичних знань.
Їстівність і безпека
Раніше ліофіл зрослий вважався їстівним грибом непоганої якості й традиційно вживався в їжу в багатьох європейських країнах і регіонах Азії. Його щільний м’якуш цінували за пружну структуру та нейтральний грибний смак. Перед споживанням гриб обов’язково піддавали ретельному відварюванню з наступним зливанням відвару для пом’якшення тканин та видалення сторонніх присмаків.
Однак сучасні токсикологічні стандарти безпеки кардинально змінили статус виду. У плодових тілах виявлено сполуки з мутагенною та потенційно канцерогенною активністю, які не руйнуються повністю під час звичайної термічної обробки та мають схильність накопичуватися в організмі. Через це в сучасній мікологічній практиці гриб визнано неїстівним і токсичним.
У більшості країн Центральної та Західної Європи вживання ліофіла зрослого наразі офіційно не рекомендується або прямо забороняється санітарними нормами. Водночас у деяких локальних спільнотах Східної Європи досі зберігається звичка його збирання за традицією минулих поколінь, попри застереження щодо ризиків для здоров'я.
Оселище та поширення
Ліофіл зрослий широко розповсюджений у помірній кліматичній зоні Євразії та Північної Америки. Гриб трапляється як у листяних, так і в мішаних та хвойних лісах. Основним середовищем існування є відкриті ділянки: узбіччя лісових доріг, стежки, канави, просіки, галявини, паркові зони, а також сади та занедбані пасовища.
Субстратом для цього виду слугує багатий на органіку, часто порушений або ущільнений ґрунт, шари перепрілої підстилки чи старі залишки рослинності. Прямої облігатної мікоризної прив’язки до конкретної породи дерев гриб не має, проте часто зростає під березою, дубом, ялиною чи сосною, де ґрунт збагачений мінеральними сполуками.
Сезон активного плодоношення розпочинається наприкінці літа, зазвичай у серпні, і триває до пізньої осені, нерідко до перших стійких заморозків у листопаді. У південних регіонах із м’яким кліматом поява плодових тіл може спостерігатися навіть у грудні, тоді як у північних широтах основний пік припадає на вересень і швидко згасає після різкого зниження температури.
Дослідник
Їстівність і кулінарія
Ustalenia źródłowe: jadalność, spożycie i wykorzystanie
- Їстівність
- Неїстівний — źródło oznaczenia
Marek Snowarski — kredolejkówka zrosła, atlas grzybów · Оцінка автора польського атласу:наразі неїстівний через сумніви щодо їстівності. Запис оцінки джерела, не результат власного токсикологічного досліду; підґрунтя та межі ланцюга обговорено вДосліднику.
Наукові назви та таксономія
- Чинна наукова назва
Leucocybe connata
- Колишні наукові назви
- Lyophyllum connatum[42]
Наукові назви та таксономія
Поточна прийнята назва у збереженому записі Index Fungorum — Leucocybe connata (Schumach.) Vizzini, P. Alvarado, G. Moreno & Consiglio. Джерела також використовують колишню комбінацію Lyophyllum connatum (Schumach.) Singer. Запис GBIF для Leucocybe connata вказує на родину Tricholomataceae. Назви та регіональні описи зберігають власні джерела й рамки.
Екологія та поширення
Лабораторна діагностика
Dane ustrukturyzowane
Базидії
- Пряжки
- Пряжки: наявний. [35]
Спори
- Наявність виросту рубчика базидіоспори
- Наявність виросту рубчика базидіоспори: наявний. [36]
- Колір спор під мікроскопом
- Колір спор під мікроскопом: гіаліновий. [4]
- Краплі всередині спори
- Краплі всередині спори: наявний. [4]
- Наявність ліпідних тілець
- Наявність ліпідних тілець: наявний. [4]
Наявність ліпідних тілець: наявний. [4] - Форма спори
- Форма спори: майже кулястий. [18]
Форма спори: еліпсоїдний. [4]
Форма спори: еліпсоїдний. [4]
Форма спори: еліпсоїдний. [4] - Поверхня спори
- Поверхня спори: гладенький. [18]
Матеріал і методи досліджень
Дослідження складу та активності — Nr14 — точний матеріал і вихідні результати
Матеріал: Плодові тіла L. connatum з Хоккайдо з кінця IX 2003; для коннатину окрема партія з 2002 р. Історичне визначення авторів, без зазначеного підтвердження ДНК.
Обсяг опрацювання: Повний текст.
Обмеження: Вихід ізоляції не перераховувався на природний вміст. Здатність ізольованої сполуки в DPPH і клітинній моделі не означає безпечності або клінічної ефективності цілого гриба.
Archiwalny opis siedliska
Jest to grzyb saprotroficzny rosnący na żyznej glebie bogatej w próchnicę. Występuje w lasach liściastych, na leśnych przydrożach i poboczach, a niekiedy także na trawnikach. Owocniki wyrastają najczęściej w charakterystycznych, ciasnych kępach, rzadziej w rozproszeniu lub pojedynczo. W Polsce owocnikuje od sierpnia do października.
- Результати, наведені в джерелах — Довжина спори
- 5,5–7 µm [4]
Metody i zapisy źródłowe — Pakistański okaz SR32, zielnik LAH21071032,21VII2010, Fairy Meadows; autorzy podają ITS HE819396 i 99%podobieństwa. Mikroskopia świetlna, ręczne przekroje, Congo Red i Melzer; metoda deklaruje 25 zarodników i 20 podstawek na owocnik. Nie podano liczby owocników. Błędne współrzędne i nietypowe osie zarodników pozostają jawnie w ograniczeniach.
Liczba zarodników na jednej podstawce — zapis źródłowy: „Razaq2012 p1002:4spored” [36]
Obecność wyrostka wnęki bazydiospory — zapis źródłowy: „Razaq2012 p1002:basidiospores apiculate” [36]
Długość podstawki — zapis źródłowy: „Razaq2012 p1002:basidia26–30µm” [36]
Szerokość podstawki — zapis źródłowy: „Razaq2012 p1002:basidia4.5–6µm” [36]
Metody i zapisy źródłowe — Exact source material and scope: ["Leucocybe connata sensu grzyby.pl", {}, null, null]
Identyfikacja kropli: nierozstrzygnięta.
Barwa zarodnika w mikroskopie — zapis źródłowy: „Atlas: hialinowe.” [4]
Krople wewnątrz zarodnika — zapis źródłowy: „Atlas: widoczne krople.” [4]
Długość zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Atlas: zarodniki5,5–7×3–4µm.” [4]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Atlas: elipsoidalne.” [4]
Metody i zapisy źródłowe — Exact source material and scope: ["Lyophyllum connatum sensu First Nature", {}, null, null]
Długość zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „FN: zarodniki5,5–7×3,2–4,2µm.” [4]
Obecność ciał lipidowych — zapis źródłowy: „Source explicitly identifies oil droplets in spores; composition not independently assayed.” [4]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „FN: elipsoidalne zarodniki.” [4]
Metody i zapisy źródłowe — Exact source material and scope: ["Lyophyllum connatum sensu TERRA", {}, null, null]
Długość zarodnika; Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „TERRA: zarodniki5,5–7×3,5–4µm.” [4]
Obecność ciał lipidowych — zapis źródłowy: „Source explicitly identifies oil droplets in spores; composition not independently assayed.” [4]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „TERRA: elipsoidalne.” [4]
Рекомендована назва та класифікація
Рекомендація 2025: KPNG Польського мікологічного товариства рекомендує назву «kredolejkówka zrosła». Для цього таксона наводить попередні назви «kępkowiec białawy» та «podblaszek zrosły». Прийнята наукова назва — Leucocybe connata; Lyophyllum connatum залишається історичною комбінацією цієї назви.
Зміна роду: Alvarado та співавтори 2015 виокремили Leucocybe на основі аналізу молекулярних маркерів. Обліковий запис L. connata охоплює гербарні колекції з Італії, Іспанії та Швейцарії. Діагноз усього роду не переносився як вимірювання конкретного плодового тіла. Прочитано авторський манускрипт у браузері; локальний файл був недоступний.
Родина: Філогенетичний аналіз Vizzini та співавторів 2024 відносить Leucocybe до Lyophyllaceae sensu lato. Поточний запис GBIF усе ще вказує Tricholomataceae. Ці два джерела представляють різні трактування родини; новіший первинний аналіз і каталожна класифікація розмежовані.
Матеріал і результати мікроскопії
Матеріал і методи: Razaq та співавтори 2012 описали зразок SR32, LAH21071032, з Fairy Meadows у Пакистані, зібраний 21 VII 2010. Вони навели послідовність ITS HE819396 і 99% подібності до порівняльних послідовностей. У світловій мікроскопії вони використовували ручні зрізи, camera lucida та забарвлення Congo Red і Melzer. Метод зазначає 25 спор і 20 базидій на плодове тіло; не вказує кількості плодових тіл.
Результати й обмеження: Базидії мають 26–30 × 4,5–6 µm і чотири спори. Джерело описує їх як булавоподібні до циліндричних, з пряжками в основі; спори мають виросток рубчика. Автори констатували відсутність цистид. Надруковане 4–7 × 5–6 µm для спор має нетиповий уклад осей, а координати місцезростання вказують на іншу територію, ніж Пакистан. Збережено точний оригінал, без перестановки осей, розрахунку Q або вгадування координат.
Окремі ознаки: Забарвлення базидій від гіалінового до блідо-жовтого стосується 5% KOH. Маслянистий вміст базидій та гострі стеригми є окремими ознаками, а не забарвленням спор. Кожен результат зберігає власну анатомічну мету й умови дослідження. Рідкі пластинки з пакистанського опису не вилучалися через відмінні європейські описи густих пластинок.
Ізольовані сполуки та лабораторна активність
Досліджений матеріал: Kimura та співавтори 2005 досліджували плодові тіла з Хоккайдо з кінця вересня 2003; коннатин отримали з окремої партії з 2002. Вони ізолювали β-гідроксиерготіонеїн, ерготіонеїн, N-гідрокси-N′, N′-диметилсечовину та коннатин. Ідентичність сполук досліджували спектроскопічними методами. У прочитаному описі не зазначено підтвердження ДНК виду. Вихід ізоляції не перераховувався на природний вміст у грибі.
Результат DPPH: Таблиця 3 наводить відповідно 0,94; 0,94; 0,14 та 0,18 мікромоля еквівалента Trolox на мікромоль зразка. Одиницю перевірено на зображенні сторінки, оскільки текстова екстракція плутає мікро- з мілі-. Це результат конкретного тесту для очищених сполук, без перетворення на EC50, IC50 або клінічну ефективність. Скринінгове дослідження екстракту в таблиці 1 записано окремо.
Клітинна модель: ERT і β-гідроксиерготіонеїн досліджували також на первинних гепатоцитах щура з ушкодженням, спричиненим тетрахлорометаном. Вимірювали вивільнення AST та ALT; автори повідомляли про зниження цих маркерів у досліджуваних умовах, сильніше для гідроксильної похідної. Чотири лунки не означають чотирьох тварин. Результат не встановлює лікування, дозування чи безпечності вживання цілих плодових тіл людьми.
Їстівність: підґрунтя попереджень і шлях цитування
Оцінки та досліди: Нордичний огляд 2014 не рекомендує вживати цей вид. Попередження про підозрювані генотоксичні та канцерогенні властивості відокремлено від клінічного дослідження. Твердження авторів про те, що вони не знали описів отруєнь у переглянутій літературі до 2012, не є доказом нешкідливості чи актуальним реєстром усіх отруєнь.
Первинне джерело попередження: Прочитаний абстракт Фугманна і Штегліха 1984 застерігає на підставі мутагенності сполук, структурно подібних до складників коннатину та ліофіліну. Повної праці не отримано. Це не записано як проведений тест на мутагенність цілого гриба або доказ раку в людей. Багаторазові цитування того самого попередження збережено як один ланцюг, а не незалежні досліди.
Помилка приписування сполуки: У нордичному описі з'являється 2-(3,4-дигідроксифеніл)гліцин біля L. connatum. Абстракт Келлер 2002 розділяє коннатин із L. connatum і цю другу сполуку з Cortinarius hercynicus. Її не перенесено до складу нашого виду. Також цьому виду не приписано всіх результатів скринінгових досліджень 57 видів без видових таблиць.
Антимутагенність: Опрацювання 2020 відсилає до Ґрютер, Фрідеріх і Вюрґлер 1990. Ідентифіковано DOI 10.1016/0027-5107(90)90030-8 і PMID 2117251, але не прочитано первинної таблиці чи абстракту через блокування доступу. Ланцюг залишається неповним; не внесено позитивного або негативного результату тесту для цього виду.
Дослідження культивації та застосувань
Культиваційний дослід: Лі та співавтори 2009 досліджували шість диких штамів. Згідно з прочитаним абстрактом, усі вони колонізували досліджені субстрати й утворювали зав'язі при 10–20 °C, а п'ять утворили плодові тіла при 10–15 °C. Температури досліду не є польським терміном плодоношення, кліматичною преференцією чи підтвердженням безпечності їжі.
Біохімія та патент: Абстракт Є 1997 описує дослідження біосинтезу низькомолекулярного ліофіліну; він не є білком зі схожою назвою, досліджуваним в інших видів. Патент EP2609811A1 згадує L. connatum у широкому переліку можливих джерел інгібіторів кристалізації льоду, але прочитані експериментальні приклади використовують інші види. Не зафіксовано впровадження або результату досліду для нашого виду.
Обсяг пошуку: Перевірено інформацію про технічні, травницькі, пряні, фарбувальні застосування, культуру та біологічні дослідження. Крім зазначених дослідів, не отримано достатнього підґрунтя для внесення традиційного лікування, фарбування тканин, використання як прянощів або промислового впровадження. Це результат поточного огляду, без ствердження про неіснування такої інформації.
Задокументоване місцеве використання
Етнобіологічне дослідження: Фарфан-Ередія, Касас і Ранхель-Ланда 2018 документували ринки регіону озера Пацкуаро в Мексиці. Від II 2015 до III 2018 вони провели 175 візитів і 89 інтерв'ю, збирали матеріали та фотографії, депоновані в EBUM та IEB-Bajío. L. connatum є серед грибів, що цінуються як їжа, з короткою ринковою доступністю. Публікація описує культурну практику, а не токсикологічне дослідження чи підтвердження польського використання. Для цього рядка не вказано окремого номера зразка чи верифікації ДНК.
Реакції із солями заліза
Вихідні умови: Власна нотатка зразка з North Hants,29 IX 1979, документує FeSO4 на пластинках: у польових умовах винно-коричневий відтінок, що переходить у винний; через дві години, при лампі розжарювання, повільну коричневу реакцію зі слабкою пурпурою. Залізоамонійні галуни давали швидкий фіолетовий колір в описаному освітленні. Результати не об'єднували в один беззастережний перебіг. Солі заліза не потрапили до поля лужних реакцій.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Polskie stanowiska zestawione przez Wojewodę 2003, druk 418: własny materiał KRAM i cytowane stanowiska. Historyczne oznaczenie L. connatum.
Обсяг прочитаного: Фрагменти джерел.
Прочитано фрагмент джерела; повний текст і методи не були верифіковані.
Дата перегляду: 18.10.2026.
Обмеження: Давнє морфологічне визначення, без нового визначення ДНК. Список місцезростань не є вимірюванням преференцій усіх популяцій.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Wojewoda 2003 relacjonuje historyczne polskie stwierdzenia w Puszczy Bukowej; bez deklaracji odczytu wszystkich cytowanych prac.
Обсяг опрацювання: Фрагменти джерел.
Опрацьовано фрагмент джерела; повний текст і методи не були верифіковані.
Дата перегляду: 21.10.2026.
Обмеження: Вихідне визначення та обсяг поняття збережено. Не декларувалося нового дослідження зразків чи опрацювання всіх публікацій, цитованих джерелом.
Обсяг опрацювання
Обов'язкові перевірки врегульовані.
Правова основа та межі оцінки
Аналітичні результати
Склад і лабораторна активність
- Активність дослідженого екстракту
- Активність дослідженого екстракту: антиоксидантна активність. [28]
- Результат виявлення компонента в матеріалі
- Результат виявлення компонента в матеріалі: виявлено (очищена сполука, визначення за історичним джерелом, HERT). [28]
Результат виявлення компонента в матеріалі: виявлено (очищена сполука, визначення за історичним джерелом, ERT). [28]
Результат виявлення компонента в матеріалі: виявлено (очищена сполука, визначення за історичним джерелом, NHDU). [28]
Результат виявлення компонента в матеріалі: виявлено (очищена сполука, визначення за історичним джерелом, connatin). [28]
Активність ізольованих сполук
- Активність виділеної сполуки
- Активність виділеної сполуки: нейтралізація вільних радикалів (DPPH, очищена сполука, HERT). [28]
Активність виділеної сполуки: нейтралізація вільних радикалів (DPPH, очищена сполука, ERT). [28]
Активність виділеної сполуки: нейтралізація вільних радикалів (DPPH, очищена сполука, NHDU). [28]
Активність виділеної сполуки: нейтралізація вільних радикалів (DPPH, очищена сполука, connatin). [28]
Найважливіші речовини та їхня дія
Найважливіші речовини та їхня дія
Звіт Ради міністрів північних країн цитує давні результати для свіжої маси: ponad400mg/кг ліофіліну та ponad2g/кг коннатину. Це не є сталі концентрації для кожного плодового тіла. Kimura та співавтори (2005) ізолювали β-гідроксиерготіонеїн, ерготіонеїн, N-гідрокси-N′,N′-диметилсечовину та коннатин. Вони описали активність сполук у тесті DPPH, а також захисну дію β-гідроксиерготіонеїну в культурі гепатоцитів, пошкоджуваних CCl₄. Лабораторні результати не підтверджують лікувальної ефективності вживаного гриба або наявності чи відсутності білка, досліджуваного під подібною назвою в іншого виду.
Екологічні дослідження
Поширення та плодоношення в Польщі
Польські дані: Wojewoda 2003 наводить польські місцезростання, зокрема власний матеріал KRAM, а також місяці серпень–жовтень. Збережено цей польський місячний діапазон. Закордонні дати з Італії, Іспанії, Швейцарії, Японії та Ісландії не замінюють польського сезону. Окрема дата збору з Пакистану не визначає сезону виду.
Ґрунт і середовище: Вихідні європейські колекції Alvarado 2015 походили з вапнякового ґрунту; це опис досліджених місцезростань, без вимірювання pH усіх популяцій. Вологі місця походять із польського атласу Сноварського і мають рівень атласної інформації. Дерева, згадані біля місцезростань, не визнано доказом мікоризи.
Оселище та поширення
Potwierdzony zasięg występowania
Wszystkie obszary potwierdzone w zapisanych danych źródłowych.
| Kraj | Regiony i stanowiska | Плодоношення | Джерела |
|---|---|---|---|
| Велика Британія | Nie ustalono regionów w zapisanych danych | VII–XI |
|
| Ірландія | Nie ustalono regionów w zapisanych danych | VII–XI |
|
| Польща | Букова пуща | VIII–X |
|
| Сполучені Штати | Північний Door County: опис Lyophyllum connatum UWGB (VIII–IX) | Nie ustalono |
|
Джерела
- BMS 2026
- archive-lyophyllum-connatum-profile
- retained-2cd140bbe8c5a8e5
- Rozporządzenie Ministra Środowiska 9.10.2014, Dz.U. 2014 poz. 1408.
- Dz.U. 2026 poz. 258, tekst jednolity rozporządzenia grzybów dopuszczonych do obrotu.
- src-first-nature
- src-fugmann-1984
- gbif-current (także [26])
- Marek Snowarski — kredolejkówka zrosła, atlas grzybów (także [37])
- Index Fungorum: Agaricus connatus Schumach., record 463434; current name Leucocybe connata, record 808519.
- Kimura C., Nukina M., Igarashi K., Sugawara Y. 2005. DOI 10.1271/bbb.69.357; PMID 15725662.
- Naturalis, Interactive Guide to Mushrooms, Lyophyllum connatum.
- Nordic Council: Mushrooms Traded as Food, Vol. II, section 2, rozdział Clitocybe connata, s.139–142.
- Farfán-Heredia B., Casas A., Rangel-Landa S. 2018, J Ethnobiol Ethnomed 14:68, DOI 10.1186/s13002-018-0269-9.
- src-terra-hu
- UW–Green Bay, Cofrin Center: Biodiversity of Macrofungi of Northern Door County.
- Wojewoda 2003 — Checklist of Polish larger Basidiomycetes,418 (także [40])
- w1-r14-purepecha-interchange 2018
- w1-r14-zsigmond
- Alvarado i in. 2015 — Atractosporocybe, Leucocybe and Rhizocybe
- antimutagen-chain-web
- Malcolm Storey — okaz Leucocybe connata,29IX 1979, NorthHants
- Vizzini i in. 2024 — Family matters inside the order Agaricales
- Keller i in. 2002 — Screening of European Fungi… (abstrakt)
- Kimura i in. 2005 — β-Hydroxyergothioneine…
- Nr14 — polskie wykazy prawne 18.10.2026
- Li, Zhang i Li 2009 — Artificial Cultivation of Lyophyllum connatum
- Nordic Council of Ministers 2014 — Mushrooms traded as food, Clitocybe connata
- EP2609811A1 — Ice crystallization inhibitor derived from basidiomycetes
- protection-status
- KPNG Polskiego Towarzystwa Mykologicznego — rekomendacja5/2025
- Nr14 — dokładny materiał i wyniki źródłowe
- Razaq i in. 2012 — Molecular Identification of Lyophyllum connatum…
- trade-base-2011-status
- trade-status
- Ye i in. 1997 — Biosynthesis of the Azoxycarboxamide Lyophyllin (abstrakt)
- w2-leucocybe-name-readback