Їстівний
Установіть місцезнаходження, щоб побачити дані для свого регіону.










Рядовка зросла, або ліофіл скупчений (Lyophyllum decastes) — їстівний пластинчастий гриб родини ліофілових. Характерною рисою є ріст великими щільними зростками, де основи ніжок багатьох грибів зростаються в єдину масу. Шапинки округлі або хвилясті, від сірувато-бурого до горіхового кольору. Пластинки білуваті чи кремові. М'якоть пружна, хрящувата, щільна, біла, із приємним борошнистим ароматом і солодкуватим горіховим смаком. Поширений у парках, садах та лісах.
Розпізнавання, оселище та найважливіші відмінності.
Грибар
Будова плодового тіла
- Тип будови плодового тіла
- Тип будови плодового тіла: Шапинка, ніжка.
Шапинка
- Форма шапинки
- Форма шапинки: напівкулястий.
Форма шапинки: опуклий.
Форма шапинки: плоский.
Форма шапинки: плоский або увігнутий.
у молодих плодових тіл: Форма шапинки: сплощений. - Поверхня шапинки
- Поверхня шапинки: блискучий.
Поверхня шапинки: сухий. - Рельєф поверхні шапинки
- Рельєф поверхні шапинки: гладенький.
у старих плодових тіл: Рельєф поверхні шапинки: складчаста. - Покрив шапинки
- Покрив шапинки: борошнистий.
- Колір шапинки
- Колір шапинки: світло-коричневий.
Колір шапинки: коричневий.
Колір шапинки: сірий.
Колір шапинки: сіро-коричневий.
Колір шапинки: вохристо-коричневий. - Положення краю
- у молодих плодових тіл: Положення краю: підгорнутий усередину.
- Профіль краю шапинки
- Профіль краю шапинки: гострий.
у старих плодових тіл: Профіль краю шапинки: гострий. - Діаметр шапинки
- Діаметр шапинки становить 30–150 mm.
- Центр шапинки
- Центр шапинки: з виразним горбком.
- Відокремлюваність шкірки шапинки
- у мокрому стані: Відокремлюваність шкірки шапинки: частково знімається.
Низ шапинки
- Тип гіменофора
- Тип гіменофора: пластинки.
Пластинки біля ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки
- Прикріплення гіменофора до ніжки: прирослий до ніжки (пластинки).
- Ширина приростання гіменофора
- Ширина приростання гіменофора: широко прирослий (пластинки).
- Низхідність гіменофору по ніжці
- Низхідність гіменофору по ніжці: низхідний зубцем (пластинки).
- Колір гіменофора
- Колір гіменофора: білий.
Колір гіменофора: коричнюватий.
Колір гіменофора: кремовий.
Колір гіменофора: сірий.
Колір гіменофора: сіро-коричневий.
Колір гіменофора: білувате. - Забарвлення пластинок після пошкодження
- Забарвлення пластинок після пошкодження: без зміни кольору (пластинки).
- Макроскопічна будова вільного краю пластинок
- Макроскопічна будова вільного краю пластинок: городчастий.
- Диференціація довжини пластинок
- Диференціація довжини пластинок: неоднакові.
- Відстань між пластинками
- Відстань між пластинками: густо розташовані.
- Висота пластинок
- Висота пластинок: до 10 mm.
- Наявність коротких пластинок
- Наявність коротких пластинок: наявний.
Ніжка та основа
- Положення ніжки
- Положення ніжки: центральний.
- Форма ніжки
- Форма ніжки: циліндричний.
у молодих плодових тіл: Форма ніжки: булавоподібний. - Основа ніжки
- Основа ніжки: циліндрична.
Основа ніжки: потовщена.
у молодих плодових тіл: Основа ніжки: булавоподібна. - Колір ніжки
- у молодих плодових тіл: Колір ніжки: білувате.
у зрілих плодових тіл: Колір ніжки: сіруватий.
Колір ніжки: білувате або коричнюватий.
Колір ніжки: сіруватий. - Рельєф поверхні ніжки
- Рельєф поверхні ніжки: гладенький.
- Покрив поверхні ніжки
- Покрив поверхні ніжки: волокниста.
у молодих плодових тіл: Покрив поверхні ніжки: борошнистий.
у зрілих плодових тіл: Покрив поверхні ніжки: гола або волокниста. - Внутрішня будова ніжки
- Внутрішня будова ніжки: суцільний.
- Консистенція ніжки
- Консистенція ніжки: волокнистий.
- Довжина ніжки
- Довжина ніжки: 45–200 mm.
- Діаметр ніжки
- Діаметр ніжки: 8–20 mm.
- Вигин ніжки
- Вигин ніжки: зігнутий.
М'якуш
- Колір м’якуша
- Колір м’якуша: білий.
Колір м’якуша: білувате. - Щільність м’якуша
- Щільність м’якуша: щільний.
- Смак м’якуша
- Смак м’якуша: слабкий.
- Пружність м’якуша
- Пружність м’якуша: пружний.
Пружність м’якуша: пружний (м’якуш шапинки). - Тип консистенції м'якуша
- Тип консистенції м'якуша: Гумоподібний (м’якуш шапинки).
- Запах м’якуша
- Запах м’якуша: борошнистий.
Запах м’якуша: приємний.
Запах м’якуша: неприємний.
Запах м’якуша: невиразний.
Запах м’якуша: слабкий.
Запах м’якуша: відсутній. - Категорія товщини м’якуша
- Категорія товщини м’якуша: тонкий.
Де і коли росте
- Оселище
- Оселище: листяний ліс, хвойний ліс, узбіччя, парк або сад.
Оселище: листяний ліс, узбіччя або сад.
Оселище: листяний ліс.
Оселище: листяний ліс, мішаний ліс, узбіччя, парк або лука. - Субстрат
- Субстрат: ґрунт.
Субстрат: заглиблена деревина або підстилка.
Субстрат: заглиблена деревина. - Характер росту плодових тіл
- Характер росту плодових тіл: зрослі плодові тіла.
Характер росту плодових тіл: пучками, рядами, колами або поодинці.
Характер росту плодових тіл: групами.
Характер росту плодових тіл: поодинці. - Період плодоношення
- Плодові тіла з’являються з вересня до листопада.
- Територія поширення
- Територія поширення: підтверджено.
Їстівність і кулінарія
- Їстівність
- Їстівний
Право
- Охорона
- У Польщі вид не підлягає видовій охороні.
- Торгівля
- У Польщі вид не дозволено для торгівлі чи виробництва грибної продукції.
З чим можна сплутати

Bernie · Public domain
Wersja 1280 px przygotowana przez Wikimedia Commons; bez dodatkowych lokalnych zmian. Domena publiczna zadeklarowana na stronie pliku Commons; metadane nie podają osobnego adresu licencji.
Джерело фотографії · Public domainLyophyllum connatum
Найважливіші відмінності
Lyophyllum connatum (ліофіл білуватий) відрізняється від L. decastes чисто білим або крейдяно-білим забарвленням усього плодового тіла та еліпсоїдними спорами розміром 6–7 × 3,5–4 мкм.
Clitocybe nebularis
Найважливіші відмінності
Clitocybe nebularis (говорушка сіра) іноді згадується як вид із поверхово схожим виглядом, однак відрізняється м'яким, крихким м'якушем, іншим розташуванням і забарвленням пластинок, специфічним запахом та сіруватим відтінком шапинки й зазвичай поодиноким або розсіяним ростом.
FAQ
Чи є рядовка зросла їстівним грибом?
Так, це їстівний гриб із хрусткою текстурою, який обов'язково потребує попереднього відварювання перед вживанням.
Чому цей гриб називають «зрослим» або «скупченим»?
Плодові тіла рядовки виростають великими щільними пучками, де ніжки багатьох грибів міцно зростаються біля основи.
Чи можна вживати цей гриб без попереднього відварювання?
Ні, сирий або недоварений гриб містить речовини, які подразнюють травну систему та можуть викликати отруєння.
Де найчастіше росте рядовка зросла?
Вона росте на багатих ґрунтах у листяних лісах, лісосмугах, парках, садах, уздовж стежок і на залишках деревини.
У який період року плодоносить ліофіл скупчений?
Гриб масово з'являється хвилями з кінця серпня по листопад, продовжуючи плодоносити до настання перших морозів.
Як називають цей гриб у Японії?
В Японії він відомий як «хатаке-сімедзі», що буквально перекладається як «сімедзі з поля» або «городній сімедзі».
Що символізували зростки цього гриба в японській культурі?
Через щільне зрощення десятків грибів вони були символом родинної згуртованості, солідарності клану та достатку.
Як рядовку зросну використовували у фарбуванні тканин?
Зрілі шапинки використовували для фарбування вовни й льону у стійкі землисто-бурі, сірі та бежеві відтінки.
Як цей гриб застосовували в садівництві?
Старі грибні зростки та міцелій додавали до компостних куп для прискорення розкладання гілок, тирси й кори.
Яка текстура м'якоті рядовки після термічної обробки?
М'якоть рядовки зрослої після варіння залишається щільною, хрящуватою і хрусткою, не розварюючись у кашу.
Любитель
Назви та історія
- Obowiązująca nazwa krajowa
- Kępkowiec jasnobrązowy
- Obowiązująca nazwa taksonomiczna
- Lyophyllum decastes
Спостереження вдома
Споровий відбиток
- Необхідні матеріали
- свіжа, зріла шапинка, аркуш паперу, склянка або чашка, вода
- Час
- 2–24 h
- Виконання
- Покладіть шапинку нижньою стороною на папір.
- Додайте краплю води зверху та накрийте.
- Через 2–24 годин підніміть шапинку й огляньте осад.
Що шукати
- Колір спорового відбитка
- Колір спорового відбитка: білий.
Під мікроскопом
- Необхідні матеріали
- світловий мікроскоп, предметне й покривне скельця, голка, вода, спори зі спорового відбитка
- Виконання
- Перенесіть голкою трохи спорового відбитка на скельце.
- Додайте краплю води, накрийте покривним скельцем і розгляньте спори.
Що шукати
- Форма спори
- Форма спори: кулястий (майже). Форма спори: кулястий (майже).
- Поверхня спори
- Поверхня спори: гладенький. Поверхня спори: гладенький.
- Розміри спори
- Довжина 5,5–7,1 µm, ширина 4,4–6,5 µm.
- Розміри спори
- Довжина 6,5 µm, ширина 5,1 µm.
Розміри порівнюйте після калібрування шкали мікроскопа.
Екологія та поширення
- Листяні дерева в оточенні
- Листяні дерева в оточенні: бук, дуб або береза.
Листяні дерева в оточенні: бук.
Листяні дерева в оточенні: Acer negundo. - Хвойні дерева в оточенні
- Хвойні дерева в оточенні: сосна або ялиця.
Хвойні дерева в оточенні: сосна. - Кущі в оточенні
- Кущі в оточенні: Sambucus nigra.
Некулінарні застосування
Крім збору для вживання в їжу, рядовка зросла має кілька задокументованих нехарчових практичних застосувань у ремісництві та агротехніці.
У традиційній практиці природного фарбування текстилю зрілі плодові тіла з темно-коричневими шапинками застосовувалися народними майстрами для фарбування вибіленої пряжі з вовни та льону. Водні настої та відвари гриба з додаванням солей міді чи заліза давали приглушені землисто-сірі, попелясті, світло-бежеві та коричнево-бурі тони з доброю стійкістю до вигоряння.
У садівничих і присадибних традиціях старих фермерських господарств залишки перезрілих зростків разом із багатим міцелієм старих кореневищ використовували як натуральний біоактиватор компосту. Внесення подрібненої грибної маси в компостні купи сприяло швидшому розкладанню твердих деревних відходів, тріски, гілок та поліпшенню структури садового ґрунту на грядках.
Історія та культура
У традиційній культурі східноазійських країн, насамперед Японії, ліофіл скупчений посідає важливе місце. Там він відомий як «хатаке-сімедзі» (hatake-shimeji), що означає «сімедзі з поля». В японській фольклорній традиції та старовинних текстах зростки цих грибів символізували єдність, згуртованість родини, міцність клану та достаток завдяки тому, що десятки плодових тіл зростаються в одне неподільне гроно.
У європейській етномікології рядовка зросла здавна була відома сільським жителям під назвами на кшталт «курячий гриб» або «зросток». Її появу біля людських осель, на межах садів чи вздовж сільських доріг пов'язували з приходом стійкої осені та завершенням основних польових робіт перед зимою.
У мікологічних трактатах XIX століття автори часто відзначали разючу масивність зростків, вага яких могла сягати кількох кілограмів, що робило гриб помітною темою в записах натуралістів про дивовижні форми лісового родючості.
Їстівність і безпека
Рядовка зросла вважається добрим їстівним грибом, який вирізняється щільною, хрусткою текстурою, що добре зберігається після варіння. Водночас гриб вимагає суворого дотримання правил безпечного споживання. Вживати його в сирому вигляді категорично заборонено, оскільки сирі тканини містять термолабільні сполуки, які подразнюють травний тракт і викликають біль у животі та розлади шлунка.
Перед споживанням гриби необхідно очистити від налиплої землі та сміття, після чого піддати обов'язковому попередньому відварюванню протягом щонайменше двадцяти хвилин зі зливанням відвару. Смак обробленої рядовки м'який, солодкуватий, із вираженими борошнисто-грибними тонами та приємною пружністю.
У країнах Східної Європи рядовку зросну цінують за високу поживність і щільність м'якоті. В Японії та Китаї споріднені й аналогічні популяції цього виду вважаються цінним делікатесом під назвою «хатаке-сімедзі» та часто культивуються або збираються в дикій природі.
Оселище та поширення
Рядовка зросла широко розповсюджена в помірній смузі Європи, Азії та Північної Америки. В Україні зустрічається практично повсюдно — від поліських і карпатських лісів до степової та лісостепової зон.
Цей вид є переважно сапротрофом, проте здатний формувати слабкі мікоризні зв'язки з різними листяними й хвойними породами. Основними біотопами є світлі листяні та мішані ліси, лісосмуги, узбіччя доріг, галявини, парки, сквери, сади і присадибні ділянки. Важливий субстрат для росту — багатий на органіку, добре дренований або суглинковий ґрунт, ділянки зі старим закопаним хмизом, перепрілою тирсою, компостом або залишками деревної кори.
Сезон плодоношення розпочинається наприкінці літа (у серпні) і продовжується до пізньої осені, нерідко до перших значних морозів у листопаді. У регіонах із м'яким південним кліматом плодоношення може тривати до грудня. Зазвичай гриб з'являється хвилями, наймасовіша з яких припадає на вересень і жовтень після рясних дощів.
Джерела
- Bocian 2017 — nowe stanowisko Lyophyllum decastes
- ČMS — Lyophyllum decastes
- Ellen Larsson, Henrik Sundberg 2011. Lyophyllum shimeji, a species associated with lichen pine forest in northern Fennoscandia. Mycoscience 52:289–295. DOI 10.1007/s10267-010-0104-1
- Marek Snowarski, Atlas grzybów Polski, Lyophyllum decastes; karta zmieniona 17.01.2023, strona wygenerowana 01.09.2026
Дослідник
Їстівність і кулінарія
Ustalenia źródłowe: jadalność, spożycie i wykorzystanie
- Їстівність
- Їстівний — źródło oznaczenia
ČMS — Lyophyllum decastes · Кулінарне використання: Їстівний — оцінка автора джерела; не є офіційним дозволом на торгівлю.
Наукові назви та таксономія
- Чинна наукова назва
Lyophyllum decastes
Наукові назви та таксономія
Наукова назва виду — Lyophyllum decastes (Fr.) Singer, що належить до родини ліофілових (Lyophyllaceae). У базі NCBI зафіксовано базонім Agaricus decastes Fr. 1818 та дату комбінації Зінгера з 1949 року, тоді як джерела ČMS наводять 1951 рік. Офіційною польською атласною назвою є kępkowiec jasnobrązowy, а в давнішій літературі побутувала уживана назва podblaszek gromadny.
Наукові назви та таксономія
У мікологічній літературі відзначено численні історичні назви та комбінації: Agaricus aggregatus Schaeff. 1774, Agaricus decastes Fr. 1818, Agaricus decastes var. decastes Fr. 1818, Clitocybe aggregata (Schaeff.) Gillet 1874, Clitocybe decastes (Fr.) P. Kumm. 1871, Lyophyllum aggregatum (Schaeff.) Kühner 1938 та Tricholoma aggregatum (Schaeff.) Ricken 1915. Ці зведення охоплюють як трактування, засновані на епітеті decastes, так і назви з епітетом aggregatum. У базах MycoBank та GBIF відмінно трактуються таксономічні зв'язки щодо Lyophyllum fumosum.
Межі таксона та обмеження визначення
Назва Lyophyllum decastes застосовується як щодо вузько трактованого виду, так і щодо ширшого комплексу споріднених ліофілів. Аналізи послідовностей ITS та LSU, проведені Ларссон і Сундбергом у 2011 р., виділили чотири клади: L. decastes, L. fumosum, L. shimeji та неназваний Lyophyllum sp. Частина колекцій із лишайникових соснових борів північної Фенноскандії, які раніше визначалися як L. decastes, виявилася належною до L. shimeji, тоді як досліджуваний комерційний штам розташувався в окремій кладі Lyophyllum sp. Визначення на основі макроскопічних ознак і комерційної назви відрізняється за обсягом від генетичної ідентифікації.
Межі таксона та обмеження визначення
Фіlogenetyчні дослідження секції Difformia роду Lyophyllum, проведені у 2011 р., охоплювали секвенування повної ділянки ITS та близько 900 bp з ділянки 5′ LSU для 47 таксонів (зокрема Lepista nebularis як зовнішньої групи). У матриці довжиною 1758 позицій (1573 після виключення неоднозначних позицій) ідентифіковано 162 парсимонійно-інформативних ознак. Аналіз дав 24 725 дерев довжиною 463 кроків (CI = 0,7387, RI = 0,8762; депоновані в TreeBASE під № 10823). Значення бутстреп-підтримки становили 100% для клади L. decastes, 95% для L. shimeji, 59% для L. fumosum та 100% для Lyophyllum sp. У межах клади L. decastes виділено дві підклади (європейську та японську) з підтримкою 89%.
- Zakres ujęcia taksonomicznego
Katalogowy wpis Lyophyllum decastes (Fr.) Singer zgodny z dokładnym zaakceptowanym dopasowaniem GBIF i polskim atlasem. Zachowano granice materiału publikacji i kolekcji. Szersza grupa opisana przez Kuo i historyczny kompleks L.decastes/L.fumosum/L.loricatum nie stanowią niezależnego dowodu cechy ściśle wydzielonej linii; historyczne nazwy i materiały pozostają przy źródłach.
[9] [34]
Джерельна документація
Висновки джерела: Атлас наводить комбінацію Lyophyllum decastes (Fr.) Singer 1951, родину Lyophyllaceae та синоніми Agaricus decastes Fr. 1818 і Lyophyllum aggregatum (Schaeff.) Kühner 1938. У частині про можливі помилки зазначається, що за наведеною інформацією L. fumosum має зрощені основи ніжок, дещо менші плодові тіла та затхлий запах; водночас зазначається, що обидві назви можуть означати один вид. Отже, джерело зберігає невирішеність і не встановлює синонімії.
Джерельна документація
Висновки джерела: Польський атлас наводить назву Lyophyllum decastes (Fr.) Singer, kępkowiec jasnobrązowy, podblaszek gromadny та родину Lyophyllaceae. У примітці він вказує L. aggregatum як пов'язану назву та наводить розбіжність реєстрів: чеклісти та MycoBank нібито розділяють L. fumosum, а GBIF розглядає його як синонім L. decastes; повторної перевірки реєстрів не проводили. Для L. loricatum автор вказує на щільну шкірку шапинки, яка хрумтить при розламуванні.
Джерельна документація
Висновки джерела: Куо прямо зазначає, що не знає, скільки видів ховається під назвою Lyophyllum decastes, і навмисно розглядає опис як групу потенційних видів. Він пише, що польові ознаки, такі як колір шапинки, не обов'язково вказують на генетичні межі, після чого наводить ключ до чотирьох таксонів групи. Отже, зміст цієї картки не є доказом для вузького європейського L. decastes sensu stricto чи вирішенням меж таксона.
Джерельна документація
Висновки джерела: Бібліографія Райнгарда Аґерера містить працю Аґерера та Беенкіна 1998 р. «Lyophyllum decastes (Fr.) Sing. + Quercus robur L.», Descriptions of Ectomycorrhizae 3:43–47. Це доказ існування та назви публікації. Збережений запис не містить її анатомічного опису, вимірювань коренів чи протоколу ідентифікації; йому не приписували таких результатів.
Джерельна документація
Висновки джерела: Нотатка з повного зчитування сторінки фіксує німецькі назви Brauner Rasling, Büschelrasling, Geselliger Rasling та Ockerbrauner Büschelrasling. Арнольд наводить еліпсоїдні спори 6–7 × 3–4 µm, що відрізняється від кулястих розмірів у польському атласі, атласі ČMS та в Куо. Збережений запис не містить кількості вимірювань чи методу. Розбіжність слід явно залишити як суперечливі описи джерел; сама по собі вона не вказує, яке вимірювання є помилковим.
Джерельна документація
Висновки джерела: Нотатка ČMS фіксує Lyophyllum decastes (Fr.) Singer 1951 та чеську назву líha nahloučená разом зі списком синонімів атласу. Вона відзначає розбіжність року комбінації: 1951 в атласі проти 1949 в NCBI. Картка зазначає, що L. fumosum створює проблематичну плутанину і що наявна інформація може вказувати на один вид під обома назвами, але не розв'язує цього питання. Це збережена невизначеність джерела, а не нове номенклатурне рішення.
Джерельна документація
Висновки джерела: Ларссон і Сундберґ (2011) розділили комплекс Lyophyllum на основі ITS та близько 900 пар основ 5′ LSU. Клада, позначена L. decastes, мала бутстреп-підтримку 100%, а субклади листяного матеріалу зі Швеції та Норвегії і хвойного з Японії — по 89%. Один комерційний штам, що продавався як L. decastes, опинився в окремому Lyophyllum sp. Екологію L. shimeji не приписували L. decastes; автори не визначили остаточно всіх меж назв, зокрема L. loricatum.
Джерельна документація
Висновки джерела: Навчальна картка Університету Клода Бернара Ліон 1 використовує для Lyophyllum decastes французькі назви Tricholome agrégé та Tricholome en touffes. Це народні назви, наведені цим джерелом, без нового рішення щодо наукової синонімії чи ідентичності окремих ліній комплексу.
Джерельна документація
Висновки джерела: Збережене прочитання NCBI наводить Lyophyllum decastes (Fr.) Singer 1949, базіонім Agaricus decastes Fr. 1818, родину Lyophyllaceae та англійську назву fried chicken mushroom. NCBI застерігає, що не є номенклатурним авторитетом. Примітка не містить власного прочитання Index Fungorum, MycoBank чи першодруку комбінації, тому розбіжність 1949 щодо 1951 в атласі ČMS залишається невирішеною.
Лабораторна діагностика
Dane ustrukturyzowane
Базидії
Спори
- Середнє відношення довжини спори до її ширини
- Середнє відношення довжини спори до її ширини: 1,3 (середнє значення). [10]
- Діаметр спори
- Діаметр спори: 5–7 µm. [4]
- Довжина спори
- Довжина спори: 5,8–7,1 µm. [10]
Довжина спори: 6,5 µm (середнє значення). [10]
Довжина спори: 5,5–7 µm. [10] - Відношення довжини спори до її ширини
- Відношення довжини спори до її ширини: 1,1–1,5. [10]
Матеріал і методи досліджень
Мікроскопічні дані — джерело та обмеження
Матеріал: Спори колекції GRej 362388, зібраної 5 жовтня 2022 року в околицях Кшинок; джерело декларує ексикат.
Діапазон зчитування: Повний текст.
Обмеження: Збережений документ є зчитуванням повної картки через Chrome, а не оригінальним HTML. Джерело не наводить кількості вимірювань ані середовища. Середнє значення 1,3 наведено безпосередньо в джерелі; його не обчислено з меж діапазону, і воно не є діапазоном середніх колекцій.
- Результати, наведені в джерелах — Довжина спори
- 5,8–7,1 µm [10]
5,5–7 µm [10]
Materiał badania: Okaz zgłoszenia GRej 362388, 5.10.2022, okolice Krzynek, zachodniopomorskie; eksykat zadeklarowany. Średnia długość zarodnika w badanym materiale wynosi 6,5 mikrometra. [10] - Результати, наведені в джерелах — Ширина спори
- Materiał badania: Okaz zgłoszenia GRej 362388, 5.10.2022, okolice Krzynek, zachodniopomorskie; eksykat zadeklarowany. Średnia szerokość zarodnika w badanym materiale wynosi 5,1 mikrometra. [10]
5–6,5 µm [10]
4,4–5,7 µm [10]
Metody i zapisy źródłowe — Owocniki zebrane 23.12.2015 przy Mirosławcu i Gniewoszu; eksykaty w prywatnym zielniku autora.
Metoda źródłowa. Technika: mikroskopia świetlna (LM). Opis metody w źródle: Mikroskop OLYMPUS BX53; ponowne uwodnienie wcześniej zasuszonych okazów. Środek rehydratacji nie został podany.
Liczba sterygm jednej podstawki — zapis źródłowy: „Podstawki z 4sterygmami.” [4]
Długość podstawki; Szerokość podstawki — zapis źródłowy: „Własne wyniki autora s.33: podstawki 35–45 × 8–10 µm,4sterygmy.” [4]
Kształt podstawki — zapis źródłowy: „Podstawki opisane jako maczugowate.” [4]
Średnica zarodnika — zapis źródłowy: „Zarodniki prawie kuliste; źródłowa średnica 5–7 µm.” [4]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Zarodniki opisane jako prawie kuliste.” [4]
Powierzchnia zarodnika — zapis źródłowy: „Powierzchnia zarodników opisana jako gładka.” [4]
Metody i zapisy źródłowe — Okaz zgłoszenia GRej 362388, 5.10.2022, okolice Krzynek, zachodniopomorskie; eksykat zadeklarowany.
Długość zarodnika — zapis źródłowy: „GRej 362388: pierwsza oś 5,8–7,1 µm; druga 4,4–5,7 µm.” [10]
Długość zarodnika — zapis źródłowy: „GRej 362388: podana średnia długości zarodnika: 6,5 µm.” [10]
Iloraz długości i szerokości zarodnika — zapis źródłowy: „GRej 362388: Q 1,1–1,5; źródłowa średnia 1,3.” [10]
Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „GRej 362388: druga oś 4,4–5,7 µm; pierwsza 5,8–7,1 µm.” [10]
Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „GRej 362388: podana średnia szerokości zarodnika: 5,1 µm.” [10]
Metody i zapisy źródłowe — Ogólny opis mikroskopowy w Atlasie grzybów Polski; nie wskazano konkretnej kolekcji ani wykonawcy pomiarów.
Długość zarodnika — zapis źródłowy: „Ogólny atlas Polski: 5,5–7 × 5–6,5 µm; pierwsza oś.” [10]
Kształt zarodnika — zapis źródłowy: „Ogólny atlas Polski: zarodniki kulistawe.” [10]
Powierzchnia zarodnika — zapis źródłowy: „Ogólny atlas Polski: zarodniki gładkie.” [10]
Szerokość zarodnika — zapis źródłowy: „Ogólny atlas Polski: 5,5–7 × 5–6,5 µm; druga oś.” [10]
Індивідуальні колекції GRej
Обсяг зчитування: Відкрито всі 14 сторінок GRej, пов'язаних з атласом. Дані 13 колекцій, описаних у джерелі як Lyophyllum decastes, збережено окремо з датою, локалізацією та ексикатом, якщо вони були наведені. Збережено первинні статуси визначення; зчитування реєстру не є новим незалежним визначенням.
Межі віднесення: Записи з непевним визначенням залишаються у збереженому зчитуванні джерела, без зарахування їх як колекцій виду. Дати окремих знахідок не перетворювалися на сезон, а сусідство дерев — на мікоризне партнерство.
Власна колекція та ознаки матеріалу з публікації 2017 року
Матеріал і метод: Боцян описав колекцію, зібрану 23 грудня 2015 р. в околицях Мірославця та Гнєвоша, у квадраті ATPOL Bb 93. Визначення ґрунтувалося на свіжих макроскопічних ознаках, а також спорах і базидіях. Висушені плодові тіла регідратували та досліджували під світловим мікроскопом OLYMPUS BX53. Матеріал надійшов до приватного гербарію автора; номер ексикату не вказано.
Ознаки описаної колекції: В описі цієї колекції ширина пластинок становила 85% товщини шапинки. Ніжки розширювалися до основи та зросталися. М'якуш описано як однорідний, білуватий, а безпосередньо під шкіркою шапинки — злегка сірий. Пропорцію 85% не перераховували на міліметри й не ототожнювали із шириною пластинок усього виду.
Джерельна документація
Висновки джерела: Порівняльна таблиця Боцяна зіставляє L. decastes і L. fumosum та ознаки, процитовані з кількох праць. Результати власної колекції відокремлено від даних Ґумінської, Брайтенбаха та Fungi Nordica, позначених окремими примітками. Наприклад, власні базидії мають 35–45 × 8–10 µm; ширший порівняльний набір охоплює також 32–47 µm. Ці діапазони не об'єднували в один вимір тієї самої проби.
Джерельна документація
Висновки джерела: Як рідкісніший подібний вид джерело зазначає L. loricatum з темнішою, хрящуватою шапинкою, неприємним запахом, гіркуватим смаком і більшими спорами. Картка наводить заголовки трьох чеських знахідок: 0071-2022-0208 з 30.09.2022 у Karlovarským краю, 0071-2020-0260 з 28.09.2020 у Jihočeským краю та 0066-2017-0153 з 07.10.2017 у Středočeským краю. Тексти приписано Тейкалу та Бартушеку, зображення — Тейкалу.
Джерельна документація
Висновки джерела: Зчитування охоплює 14 записів GRej. Повідомлення, позначені як L. decastes, охоплюють, зокрема, Любуське, Лодзинське, Підкарпатське та Західнопоморське воєводства; запис 319170 з Любліна є лише Lyophyllum sp. (L. decastes?) і не підтверджує вид. Поодинокі дати від 6 травня 2014 та 17 червня 2022 не визначають звичайного сезону. Окремий зразок: jsb.161102-02112016-8JS, leg. Jacek Soboń, det. Błażej Gierczyk, околиці Радомиловиць на Качавському підгір'ї.
Джерельна документація
Висновки джерела: Для групи Куо наводить спори 4–6 µm, кулясті або майже кулясті, гладенькі й неамілоїдні, відсутність цистид на поверхні та краю пластинок і сидерофільні гранули в базидіях після ацетокарміну; пряжки наявні. Зазначені збори Herb. Kuo — це 09110406, 01130516, 09110514, 05140601 та 11110701 (WW), без зазначення штатів і кількості вимірювань. Ключ розрізняє, зокрема, L. loricatum та L. fumosum.
Джерельна документація
Висновки джерела: Ключ Куо розділяє чотири елементи групи Lyophyllum decastes і зіставляє, зокрема, L. loricatum та L. fumosum. Автор застерігає, що кількість реальних видів у групі залишається невідомою і що колір шапинки може не відповідати генетичним межам. Групові порівняння не переносилися на діагноз європейського L. decastes sensu stricto.
Джерельна документація
Висновки джерела: Нотатка з повного зчитування сторінки фіксує німецькі назви Brauner Rasling, Büschelrasling, Geselliger Rasling та Ockerbrauner Büschelrasling. Арнольд наводить еліпсоїдні спори 6–7 × 3–4 µm, що відрізняється від кулястих розмірів у польському атласі, атласі ČMS та в Куо. Збережений запис не містить кількості вимірювань чи методу. Розбіжність слід явно залишити як суперечливі описи джерел; сама по собі вона не вказує, яке вимірювання є помилковим.
Джерельна документація
Висновки джерела: Нотатка ČMS фіксує Lyophyllum decastes (Fr.) Singer 1951 та чеську назву líha nahloučená разом зі списком синонімів атласу. Вона відзначає розбіжність року комбінації: 1951 в атласі проти 1949 в NCBI. Картка зазначає, що L. fumosum створює проблематичну плутанину і що наявна інформація може вказувати на один вид під обома назвами, але не розв'язує цього питання. Це збережена невизначеність джерела, а не нове номенклатурне рішення.
Джерельна документація
Висновки джерела: Галеб та співавтори (2025) отримали сирий препарат LDP з комерційних плодових тіл від Yunnan Mei Food Co. Ltd.; вони не надали ваучера чи ДНК-визначення матеріалу. Екстракція водою 1:40 за 70°C тривала 3 години і повторювалася; було застосовано депротеїнізацію TCA, осадження етанолом і ліофілізацію. Досліджували 32 самців BALB/c у чотирьох групах по вісім: контрольній, DSS та двох групах LDP 200 або 400 мг/кг. DSS 3% вводили протягом семи днів, а LDP внутрішньошлунково протягом 14 днів. Матеріал та експериментальна модель не є доказом ефективності вживання гриба людиною.
Джерельна документація
Висновки джерела: Куо прямо зазначає, що опис охоплює Lyophyllum decastes species group, оскільки під цією назвою може ховатися кілька видів; він зауважує, що польові ознаки не розв'язують цієї проблеми. Його історичний ключ розділяє чотири елементи групи. Опис не слід звужувати до європейського L. decastes sensu stricto чи представляти як молекулярну ревізію. Нотатка з повного зчитування фіксує білий, пружний м'якуш, який не змінює забарвлення на повітрі, відсутність обох покривал, кулясті або майже кулясті спори 4–6 µm, гладенькі й неамілоїдні, відсутність цистид, сидерофільні гранули в базидіях після ацетокарміну та наявні пряжки. Перелічено п'ять кодів Herb. Kuo, проте без штатів США та N вимірювань. Обсяг інформації залишається груповим.
Джерельна документація
Висновки джерела: Матеріал цільової клади Ларссона і Сундберґа охоплює сім записів: Brunsson 19920924/HM572544, Andersson 19901016/HM572546, Bengtsson 19910929/HM572545 та LAS06-152/HM572547 зі Швеції; Aase 19821031/HM572543 з Норвегії; Sundberg 20091007 a/HM572548 і b/HM572549 з Японії. Окремо залишаються порівняльні Aase 19811014/HM572550 та комерційний штам/HM572551 із клади Lyophyllum sp. Аналіз охоплював 47 таксонів і 1573 позицій; протокол ПЛР відіслано до іншої праці.
Джерельна документація
Висновки джерела: Лян та співавтори (2025) описують у зчитаному фрагменті методів культуру з Shandong Academy of Agricultural Sciences, спочатку на PDA за 25°C протягом семи днів. Сухий субстрат містить тирсу 32%, кукурудзяні качани 21%, пшеничні висівки 17%, кукурудзяне борошно 15%, соєві оболонки 7%, бавовняне лушпиння 5% та соєвий шрот 3%. Після колонізації та обробки scratching плодоношення проводили за 18°C. Анотація наводить максимуми амінокислот і полісахаридів на стадії зрілості; повні методи визначення, кількість або вагову основу не було зчитано.
Доповнені методи визначення
Висновки джерела: Нове прочитання тексту видавця Liang 2025 наводить стадію PR на 11-й день, YO на 16-й день і MA на 25-й день після процедури scratching. Вільні амінокислоти визначали після екстракції 100 mg ліофілізованого зразка у воді методом HPLC з детекцією MS. Полісахариди екстрагували з 1 g сухого порошку в 42 mL води протягом 2,5 годин при 65°C; після очищення визначали фенол-сульфатним методом за калібрувальною кривою глюкози при 490 nm. Статистика наводить щонайменше три незалежні вимірювання та mean±SE, але опис стовпчиків похибок говорить про SD. Цю розбіжність не замінювали на довільно обраний тип невизначеності.
Джерельна документація
Висновки джерела: Картка Lyon вживає назви Tricholome agrégé та Tricholome en touffes. Описує свіжу м'якоть як гумоподібно пружну та важку для розривання, а після висихання — як більш крихку; пластинки тонкі й густі та не змінюють колір після тертя. Як можливий субстрат наводить закопану деревину. Збережена примітка не наводить зразка, місця вимірювання чи N; розмір ніжки 4–8 à 0,8–2 cm залишено буквально.
Джерельна документація
Висновки джерела: Польський атлас називає таксон kępkowiec jasnobrązowy та podblaszka gromadny, наводить родину Lyophyllaceae та осінь як сезон без точних місяців. Поширення описує зазвичай у зрослих групах; наводить листяні та хвойні ліси, трав'янисті місця, узбіччя, парки, сади, гумус, кропиву та інші азотолюбні рослини, котловани та земляні льохи. Автор зазначає труднощі розрізнення коричневих ліофілів; MycoBank не перевірявся незалежно. Запис 256144 описує L. decastes var. decastes із Кросна, зібраний Анною Гречкою 06.05.2014 і мікроскопічно підтверджений В. Чернявським; примітка говорить, що зразок зберігається у Чернявського. Запис 291766 наводить ваучер BGF0006585. Записи 362388 і 372968 декларують ваучер без ідентифікатора. Не додано номерів або місць депозиту, яких джерело не наводить.
Джерельна документація
Висновки джерела: Польський атлас зазначає труднощі розрізнення коричневих ліофілів. Запис охоплює вихідні позначення L. decastes, тоді як запис GRej 319170 має вигляд Lyophyllum sp. (L. decastes?) і залишається непевним. Його не включено до підтверджених місцезростань виду, а первинні визначення всіх зборів не визнано незалежно переглянутими.
Джерельна документація
Висновки джерела: Xu та співавтори (2023) досліджували промислову культуру LRG-d 1 та монокаріони LRG-d 1-1, LRG-d 1-2 і LRG-d 1-5. Геном LRG-d 1-1, зібраний з рідів Nanopore та Illumina, мав 47,7 Mb у 15 контигах, N90 2,08 Mb і 14 499 передбачених моделей генів. Було ідентифіковано 541 генів, що кодують 577 CAZymes. У протеоміці чотирьох субстратів виявлено 1071 білків, зокрема 182 CAZymes і 258 секретованих ферментів. PDB порівнювали з PDB з висівками, лушпинням бавовника або тирсою; підвищене утворення двох лаказ і хінонредуктази стосується цих культур, а не складу диких плодових тіл.
Джерельна документація
Висновки джерела: Польський атлас описує шапинку як іноді майже білу, а ніжку як суцільну та еластичну. Визначення еластичності в цьому реченні стосується ніжки; джерело окремо описує м'якуш. Не вказано віку для майже білого забарвлення шапинки.
Джерельна документація
Висновки джерела: Атлас ČMS описує пластинки як широко прирослі, іноді низхідні коротким зубцем. У запаху іноді зазначає легку мишачу нотку. Смак визначає як м'який, борошнистий, іноді злегка редьковий. Кожне з цих означень зберігає приписану йому частину плодового тіла або ознаку та вихідну джерельну умовність.
Джерельна документація
Висновки джерела: Сторінка AWL описує ніжку як брудно-білу, що темнішає від основи. Прочитання не вказує кінцевого кольору зміни або точного віку плодового тіла. Цю інформацію прикріплено до нового фрагмента сторінки, оскільки збережена старіша нотатка охоплювала виключно інші ознаки.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Potwierdzone stanowiska kępkowca jasnobrązowego w Polsce według atlasu i rejestru GRej. Wpis GRej 319170, oznaczony Lyophyllum sp. (L. decastes?), nie potwierdza występowania tego gatunku.
Обсяг прочитання: Повний текст.
Дата перегляду: 28.10.2026.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Stanowiska we wskazanym województwie: GRej ID 168165; 11.09.2008; 1 km na SW od Rogoziniec, pow. Świebodzin, woj. lubuskie.
Обсяг прочитання: Повний текст.
Дата перегляду: 28.10.2026.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Stanowiska we wskazanym województwie: GRej ID 168993; 11.09.2009; okolice Jasienia, woj. łódzkie; GRej ID 211147; 25.10.2012; okolice Kotlew, woj. łódzkie; GRej ID 272798; 11.11.2015; Pawlikowice, woj. łódzkie; GRej ID 291766; 04.10.2016; Pawlikowice, woj. łódzkie; BGF0006585; GRej ID 318089; 29.09.2018; Czyżów, woj. łódzkie; GRej ID 358586; 17.06.2022; Tomaszów, woj. łódzkie.
Обсяг прочитання: Повний текст.
Дата перегляду: 28.10.2026.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Stanowiska we wskazanym województwie: GRej ID 256144; 06.05.2014; Krosno, woj. podkarpackie; oznaczenie mikroskopowo potwierdzone według wpisu; GRej ID 327292; 08.09.2019; okolice Woli Niżnej, woj. podkarpackie.
Обсяг прочитання: Повний текст.
Дата перегляду: 28.10.2026.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Stanowiska we wskazanym województwie: GRej ID 297140; 29.08.2016; Puszcza Bukowa, woj. zachodniopomorskie; GRej ID 318086; 29.09.2018; Puszcza Bukowa, woj. zachodniopomorskie; GRej ID 362388; 05.10.2022; okolice Krzynek, woj. zachodniopomorskie; GRej ID 372968; 03.10.2023; Wzgórza Bukowe, woj. zachodniopomorskie.
Обсяг прочитання: Повний текст.
Дата перегляду: 28.10.2026.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Stanowiska we wskazanym województwie: Wybrane okazy; jsb.161102-02112016-8JS; leg. Jacek Soboń; det. Błażej Gierczyk; okolice Radomiłowic, Pogórze Kaczawskie, woj. dolnośląskie. Data zbioru niepodana.
Обсяг прочитання: Повний текст.
Дата перегляду: 28.10.2026.
Верифікація поширення — обсяг та обмеження
Матеріал: Stanowisko koło Mirosławca i Gniewosza oraz zestawienie wcześniejszych stanowisk w Polsce (Bocian 2017, s. 32–38).
Обсяг прочитання: Повний текст.
Дата перегляду: 28.10.2026.
Обсяг опрацювання
Перед завершенням запис потребує доповнення або врегулювання.
- Нові джерела вимагають врахування інформації, виявленої під час перегляду.
Правова основа та межі оцінки
Правила для місцезнаходження: Польща
Підстава відомостей про охорону
Перевірені назви відсутні в переліках видової охорони грибів. Висновок обмежується цими переліками та перевіреними формами запису.
Підстава відомостей про торгівлю
Перевірені назви відсутні в переліку грибів, дозволених до обігу або виробництва переробленої продукції. Висновок обмежується цими переліками та перевіреними формами запису.
Джерельна документація
Висновки джерела: Не знайдено виду чи перевірених комбінацій: Lyophyllum decastes, Lyophyllum aggregatum, Agaricus decastes, Clitocybe decastes, Agaricus aggregatus, Clitocybe aggregata, Tricholoma aggregatum, kępkowiec jasnobrązowy, podblaszek gromadny, у повних списках макрогрибів суворої та часткової охорони. Це не встановлює загального права на збирання. Червоний список і видова охорона є окремими. Умови конкретної території та законодавство інших країн не перевірялися. Збережена нотатка зчитування стосується того самого акта, оригінальний PDF якого залишається в базі; вона не є незалежною правовою підставою.
Джерельна документація
Висновки джерела: Не знайдено виду чи перевірених комбінацій у повних 72 позиціях додатка № 1. Їстівність або внесення іншого виду не є позитивною підставою для обігу цього таксона. Це предметна основа та загальні вимоги акта, без доказу атестації відповідної партії, повноважень продавця чи виконання всіх умов. Збережена нотатка зчитування стосується того самого акта, оригінальний PDF якого залишається в базі; вона не є незалежною правовою підставою.
Найважливіші речовини та їхня дія
Найважливіші речовини та їхня дія
У 2023 р. Xu та співавтори опублікували результати секвенування геному промислового дикаріотичного штаму LRG-d1 та трьох монокаріонів (LRG-d1-1, LRG-d1-2, LRG-d1-5) за допомогою платформ Nanopore PromethION та Illumina NovaSeq 6000 PE150:
| Параметр | LRG-d1-1 | LRG-d1-5 | LRG-d1-2 |
|---|---|---|---|
| Розмір збирання | 47,72 Mb | 42,98 Mb | 40,04 Mb |
| Кількість контигів | 15 | 18 | 2400 |
| Найдовший контиг | 6,62 Mb | 5,16 Mb | 16,686 kb |
| N50 | 3,92 Mb | 3,53 Mb | 90,6 kb |
| N90 | 2,08 Mb | 1,28 Mb | 9774 bp |
| Вміст GC | 50,25% | 50,38% | 50,35% |
| Платформа секвенування | Nanopore + Illumina | Nanopore + Illumina | Illumina |
Збирання на основі довгих прочитань дозволили отримати майже хромосомну неперервність послідовності для монокаріонів 1 і 5.
Найважливіші речовини та їхня дія
Анотація геному монокаріона LRG-d1-1 виявила 14 499 генів, що кодують білки, загальною довжиною 23,95 Mb (50,2% геному). Середня довжина гена становила 1652,21 bp, екзона — 264,52 bp (у середньому 6,25 екзона на ген), а інтрона — 74 bp. Тест BUSCO показав повноту на рівні 95,7% (725 з 758 ортологів). Повторювані послідовності складали 25,67% геному (12,25 Mb) з домінуванням ретротранспозонів Gypsy/DIRS1 (10,67%). Філогеномний аналіз 346 однокопійних ортологів оцінив час розходження ліній Lyophyllaceae та Agaricaceae приблизно у 52,34 млн років тому, а відокремлення від Hypsizygus marmoreus, Termitomyces та L. atratum відповідно у 45,53, 40,51 та 37,32 млн років тому. Показник нуклеотидної ідентичності fastANI перевищував 92% між штамами L. decastes.
Найважливіші речовини та їхня дія
У геномі LRG-d1-1 ідентифіковано 541 генів із 577 призначеннями вуглеводно-активних ферментів (CAZymes), зокрема 253 глікозид-гідролаз (GH, переважно родини GH5, GH18, GH3, GH43), 77 глікозилтрансфераз (GT), 24 полісахарид-ліаз (PL), 40 вуглеводних естераз (CE), 154 допоміжних ферментів (AA) та 29 вуглевод-зв'язувальних доменів (CBM). Анотовано 25 лаказ і 7 пероксидаз класу II. У дослідженнях секретому на лігноцелюлозних субстратах (з додаванням пшеничних висівок, бавовняного лушпиння та тирси) ідентифіковано 1071 секретованих білків, серед яких 182 CAZymes. Виявлено 17 лаказ і 3 пероксидази; ферменти MDBLdec1_07135 та MDBLdec1_09727 належали до найбільш індукованих лаказ, пероксидази MDBLdec1_05507 та MDBLdec1_11977 з'являлися виключно за наявності лігноцелюлози, а хінонредуктаза AA6 MDBLdec1_12289 виявляла збільшення вмісту від 12,4- до 27,7-кратного.
Найважливіші речовини та їхня дія
З культивованих плодових тіл виділено сирий полісахаридний екстракт LDP з виходом 18% мас./мас., що містив 1,4% білка та 59 мг/мл вуглеводів у перерахунку на D-глюкозу. Гель-проникна хроматографія (GPC) показала гетерогенну молекулярну масу Mw 5,59 × 10⁶ Da та Mn 2,47 × 10⁶ Da. Аналіз моносахаридного складу методом HPLC-UV після дериватизації PMP виявив такі компоненти:
| Цукор | Вміст (мг/кг екстракту) | Частка (%) | Час утримування (хв) |
|---|---|---|---|
| Глюкоза | 154 961,5 | 67,03 | 34,17 |
| Галактоза | 36 376,92 | 15,73 | 35,97 |
| Манноза | 23 434,62 | 10,14 | 23,73 |
| Фукоза | 9153,85 | 3,96 | 39,66 |
| Рибоза | 5984,62 | 2,59 | 27,52 |
| Галактуронова кислота | 1276,92 | 0,55 | 29,94 |
Найважливіші речовини та їхня дія
Дію полісахаридної фракції LDP досліджували на мишачій моделі виразкового коліту, викликаного 3% декстрансульфатом натрію (DSS) у самців мишей BALB/c (групи по 8 особин). Уведення екстракту в дозах 200 і 400 мг/кг м.т. протягом 14 днів суттєво полегшувало клінічні симптоми (індекс активності захворювання DAI), зменшувало зниження маси тіла та гальмувало вкорочення товстої кишки. Гістопатологічні дослідження та фарбування MUC2, PAS і Alcian Blue показали збереження структури епітелію, захист келихоподібних клітин і слизового шару, а також підвищену експресію білків щільних контактів (оклюдину та ZO-1).
Найважливіші речовини та їхня дія
У дослідженнях тканини кишківника мишей уведення LDP знижувало рівень мієлопероксидази (MPO) та концентрації прозапальних цитокінів, виміряних тестом ELISA (TNF-α, IL-1β, IL-6), а також підвищувало рівень протизапальних цитокінів IL-4 і TGF-β, демонструючи різну значущість обох доз для TNF-α (зниження значуще лише за високої дози), IL-1β та IL-4. У дослідженні qPCR введення LDP пригнічувало експресію мРНК TNF-α та підвищувало експресію мРНК IL-10, причому зростання експресії мРНК IL-10 було статистично значущим за високої дози (400 мг/кг м.т.), а незначущим за низької дози. Цей вплив залежав від дози, із сильнішим захисним ефектом при дозі 400 мг/кг м.т.
Найважливіші речовини та їхня дія
Аналіз секвенування гена 16S rRNA (ділянка V3–V4) фекальної мікробіоти мишей показав, що фракція LDP протидіяла дисбіозу, викликаному DSS. Екстракт підвищував показники альфа-різноманіття (Шеннона, Chao1, ACE) і знижував індекс Сімпсона. У таксономічних аналізах спостерігалося відновлення чисельності типів Bacillota, Bacteroidota та Actinomycetota при обмеженні частки Pseudomonadota, а на рівні родин і родів — зростання відносної кількості Lachnospiraceae, Muribaculaceae та Lactobacillus (зокрема Lactobacillus johnsonii) при одночасному зниженні потенційно патогенних Enterobacteriaceae та Escherichia-Shigella.
Найважливіші речовини та їхня дія
Метаболомні та транскриптомні аналізи культивованих плодових тіл показали динамічні біохімічні зміни в процесі розвитку. У зрілій стадії відзначено максимальну концентрацію вільних амінокислот, що становила 45 107,39 µg/g, та полісахаридів на рівні 13,66 mg/g.
Найважливіші речовини та їхня дія
З плодових тіл Lyophyllum decastes раніше описували полісахаридні структури, що містять розгалуження бета-(1→3)/(1→6)-глюканові, угруповання альфа-(1→4)-глюкозні та бета-(1→6)-галактозні, а також специфічний лектин, що зв'язує альфа-галактозу. З водних екстрактів також виділено 6-гідрокси-L-триптофан, що виявляє активність пригнічення тирозинази печериці двоспорової (Agaricus bisporus).
Найважливіші речовини та їхня дія
Секвенсні дані штамів LRG-d1 депоновано в базах NCBI GenBank (CP107701–CP107715 для LRG-d1-1; JAOWSY000000000 для LRG-d1-5), Genome Warehouse (GWHBOVF00000000, GWHBOVC00000000, GWHBOVD00000000) та протеомній OMIX002140. Генетичний аналіз виявив тетраполярну гетероталічну систему спаровування: локус A з гомеодоменними генами локалізовано на хромосомі 01, а локус B з генами рецепторів феромонів — на хромосомі 10, приписуючи монокаріону LRG-d1-1 алельний профіль A1B1, а монокаріонам LRG-d1-2 і LRG-d1-5 — стан A2B2.
Аналітичні результати
Окремі джерельні аналітичні результати
- protein
- Результат визначення становить 1,4 %. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: Source-reported protein determination in crude LDP; basis not stated.[27] [1]
- total carbohydrates as D-glucose equivalent
- Результат визначення становить 59 mg/mL. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: Source-reported carbohydrate determination; solution concentration, not mass of fruitbody.[27] [1]
- LDP weight-average molecular mass Mw
- Результат визначення становить 5590000 Da. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: Agilent/RI,PL aquagel-OH Mixed-H300×7.5mm8µm;woda1mL/min30°C;стандарти декстрану.[27] [1]
- LDP number-average molecular mass Mn
- Результат визначення становить 2470000 Da. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: Agilent/RI,PL aquagel-OH Mixed-H300×7.5mm8µm;woda1mL/min30°C;стандарти декстрану.[27] [1]
- Glucose
- Результат визначення становить 154961,5 міліграма на кілограм. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Glucose
- Результат визначення становить 67,02823 %. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Galactose
- Результат визначення становить 36376,92 міліграма на кілограм. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Galactose
- Результат визначення становить 15,73475 %. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Mannose
- Результат визначення становить 23434,62 міліграма на кілограм. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Mannose
- Результат визначення становить 10,13659 %. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Fucose
- Результат визначення становить 9153,85 міліграма на кілограм. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Fucose
- Результат визначення становить 3,959475 %. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Ribose
- Результат визначення становить 5984,62 міліграма на кілограм. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Ribose
- Результат визначення становить 2,588633 %. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
- Galacturonic acid
- Результат визначення становить 1276,92 міліграма на кілограм. Базис маси не вказано в джерелі. Метод за джерелом: 50mg/2MTFA120°C6h;метанол/NaOH/PMP70°C1h;3xхлороформ;0.22µm;Agilent1260InfinityII/XDB-C18 4.6×250mm5µm;UV254nm;0.1Mфосфатний буфер pH6.7:ACN82:18,1mL/min30°C,20µL.[27] [1]
Окремі джерельні аналітичні результати
- total amino acids
- Результат визначення становить 45107,39 мікрограма на грам. Базис маси не вказано в джерелі. Статистика: середня. Метод за джерелом: Free amino acids:100mg freeze-dried sample in10mL water, ultrasound30min, dichloromethane,0.22µm filtration, HPLC UltiMate3000/C18-HypersilGold with MS.[30] [2]
- polysaccharides
- Результат визначення становить 13,66 mg/g. Базис маси не вказано в джерелі. Статистика: середня. Метод за джерелом: Dried powder1g with42mL water,65°C2.5h; ethanol precipitation,Sevag deproteinization,3500Da dialysis,lyophilization; phenol-sulfuric acid/glucose calibration at490nm.[30] [2]
Доклінічна модель та обсяг результатів
Висновки джерела: Результати Галеба розділено за аналізом і дозою. Для IL-10 мРНК низька доза відносно DSS не була статистично значущою, а висока мала p < 0,001. Для TNF-α в ELISA низька доза не була значущою, а висока мала p < 0,01; це не те саме визначення, що й TNF-α мРНК. Для IL-4 в ELISA відповідно вказано відсутність значущості та p < 0,01. MPO визначали імунологічно, а не окремою кінетикою ферменту. Кількість OTU становила NC 2831, DSS 1863, LDPL 2420 та LDPH 3081. Джерело містить розбіжності щодо хронології, платформи 16S, набору для виділення та порогів зірочок; їх збережено без уніфікації.
Результати зрілої стадії
Висновки джерела: Liang 2025 наводить для зрілої стадії MA 45 107,39 µg/g амінокислот та 13,66 mg/g полісахаридів. Обидва максимуми зафіксовані в старішому прочитанні анотації та в новому прочитанні тексту видавця. Стадія MA означає збір на 25-й день після процедури scratching. Це не є результатом дикої популяції, а запис методів і невизначеностей зберігає окремі обмеження публікації.
Екологічні дослідження
Бібліографічний опис мікоризи з дубом
Агерер і Беенкен 1998: Бібліографія Райнгарда Агерера містить опис Lyophyllum decastes від Quercus robur у Descriptions of Ectomycorrhizae 3, с. 43–47. Прочитаний матеріал є бібліографічним записом автора й не охоплює цих п'яти сторінок. Отже, він не встановлює подробиць колекції чи застосованого методу.
Субстрат одного місцезростання 2015 року
Локальні умови: Місцезростання мало рудеральний характер; раніше там складували будівельне сміття та інші неорганічні відходи. Ґрунт був глинистий, із тонким шаром листяної підстилки. Плодові тіла росли на землі. Це опис цього місцезростання, без приписування виду загального уподобання глини чи визнання шару підстилки безпосереднім субстратом плодоношення.
Джерельна документація
Висновки джерела: Bocian (2017) повідомляє про літературний період плодоношення від вересня до пізньої осені, а власну колекцію знайшов 23 грудня 2015 р. в околицях Мирославця та Гнєвоша. Груднева дата є датою конкретного збору, а не дописаним місяцем звичайного сезону. «Пізньої осені» не замінено на точний день і не використано поодинокої знахідки для розширення атласного діапазону.
Джерельна документація
Висновки джерела: Картка ČMS наводить плодоношення від серпня до листопада та розсіяне зростання, зазвичай у зростках (пучках), часом рясних. Вона зазначає пеньки, коріння дерев, підстилку та залишки деревини, прихованої в ґрунті, а також ліси, сади й узбіччя доріг. Це загальні дані чеської атласної картки; вони не описують польських місцезнаходжень і не доводять мікоризного зв'язку зі згаданими деревами.
Джерельна документація
Висновки джерела: Атлас описує вид як не дуже частий; плодові тіла зазвичай ростуть зрослими групами, часом до кількох десятків, колами чи рядами, рідко поодиноко. Сезон зазначено як осінь без точних місяців. Перелічені оселища охоплюють листяні та хвойні ліси, трав'янисті місця, узбіччя доріг, парки й сади, гумусні місця, кропиву та інші азотолюбні рослини, а також викопи й земляні льохи.
Джерельна документація
Висновки джерела: Польський атлас вказує гумусні місця, а також кропиву та інші азотолюбні рослини по сусідству з ліофілом. Описує листяні та хвойні ліси, трав'янисті місця, узбіччя, парки, сади, викопи та земляні льохи. Супутні рослини через це не визнаються мікоризними хазяями. Це межі атласу та зазначених повідомлень, без вимірювання вмісту азоту чи автоматичного приписування кожному місцезнаходженню однакового субстрату.
Джерельна документація
Висновки джерела: У межах групи Куо описує гриб як сапротрофний, що зазвичай росте щільними скупченнями на порушеному ґрунті біля доріг, стежок та освоєних ділянок, часом у лісі. Він вказує літо й осінь, а на західному узбережжі Північної Америки — осінь–весну; ареал визначає як широкий у Північній Америці. Це групові дані, а не польські місцезнаходження чи доказ хазяїна.
Джерельна документація
Висновки джерела: Назва праці Аґерера та Беенкіна (1998) згадує пару Lyophyllum decastes та Quercus robur. Повного первинного опису отримано не було. Зв'язок збережено як тему бібліографічно вказаної праці, без підвищення назви до незалежно зчитаного результату мікоризи та без дописування даних мікрометрії, ДНК чи конкретного місцезнаходження.
Джерельна документація
Висновки джерела: Атлас ČMS наводить сезон серпень–листопад і розсіяне поширення в Чехії. Він перелічує ліси, сади, узбіччя доріг, пеньки, коріння, підстилку та залишки деревини, приховані в ґрунті; плодові тіла зазвичай трапляються у зростках (пучках), часом рясних. Це загальний опис картки, без ваучера, кількості місцезнаходжень чи детальних локалізаційних даних, тому його не слід розглядати як список чеських знахідок.
Джерельна документація
Висновки джерела: У таблиці Ларссона і Сундберґа цільові збори L. decastes зі Швеції описано як газон, буковий ліс, траву біля листяних дерев і компостну купу; норвезький збір — як пасовище, а обидва японські — як газон під Pinus. Це контексти конкретних секвенованих колекцій, а не перелік мікоризних хазяїв. Комерційний штам, що належить до Lyophyllum sp., не використовували як дике місцезнаходження L. decastes.
Джерельна документація
Висновки джерела: Збережені 14 записів GRej охоплюють, зокрема, Рогозинець у Любуському воєводстві (168165, 11.09.2008), Павликовиці в Лодзинському воєводстві (272798, 11.11.2015), Кросно в Підкарпатському воєводстві (256144, 06.05.2014) та Кшинки в Західнопоморському воєводстві (362388, 05.10.2022). Запис 319170 з Любліна має позначення Lyophyllum sp. (L. decastes?) і не є підтвердженням виду. Сезонні дати окремих повідомлень не замінюють осіннього опису в атласі.
Оселище та поширення
Середовище існування, регіон і пора року
У Чехії вид плодоносить із серпня до листопада (VIII–XI). Трапляється розсіяно, утворюючи рясні зростки плодових тіл на родючих лісових оселищах, у садах, парках і при дорогах, виростаючи на багатому на гумус ґрунті, підстилці, навколо старих пнів і коренів та на закопаній у землю деревині.
Середовище існування, регіон і пора року
У Північній Америці цей гриб росте сапротрофно на порушеному ґрунті вздовж доріг, стежок та освоєних територій, а також у лісах; з'являється влітку та восени, а на тихоокеанському узбережжі — від осені до весни. У Франції він відзначений з кінця літа до осені під листяними деревами, часто на закопаній деревині. У Центральній Європі плодоносить переважно навесні та восени у світлих листяних і мішаних лісах, чагарниках та парках.
Середовище існування, регіон і пора року
У філогенетичних дослідженнях Ларссон і Сундберга (2011 р.) до строгого кладу Lyophyllum decastes віднесено сім секвенованих колекцій з Європи та Японії:
| Колекція | Країна | Гербарій | Оселище | GenBank |
|---|---|---|---|---|
| Brunsson 19920924 | Швеція | L | Газон | HM572544 |
| Andersson 19901016 | Швеція | L | Буковий ліс, глибокий культивований ґрунт | HM572546 |
| Bengtsson 19910929 | Швеція | L | Трава в листяному лісі | HM572545 |
| LAS 06-152 | Швеція | GB | По сусідству з компостною купою (раніше як L. loricatum) | HM572547 |
| Aase 19821031 | Норвегія | O | Пасовище | HM572543 |
| Sundberg 20091007a | Японія | GB | Газон під сосною (Pinus) | HM572548 |
| Sundberg 20091007b | Японія | GB | Газон під сосною (Pinus) | HM572549 |
Ці колекції підтверджують трапляння виду як у лісових, так і в антропогенних середовищах.
Середовище існування, регіон і пора року
Біологія живлення ліофіла зрослого поєднує ознаки сапротрофії та здатність до мікоризних взаємодій. Морфологічно й екологічно він найчастіше описується як сапротроф, що розкладає органічну речовину та закопану деревину, що підтверджується ферментним профілем штаму LRG-d1, здатного до деградації лігноцелюлози. Одночасно Pera та Alvarez показали утворення ектомікоризи in vitro з Pinus pinaster, а Agerer та Beenken (1998 р.) описали мікоризний синтез із дубом черешчатим (Quercus robur). Зростання поблизу дубів, буків або сосен вказує на екологічну пластичність без суворої прив'язки до одного мікоризного партнера.
Potwierdzony zasięg występowania
Wszystkie obszary potwierdzone w zapisanych danych źródłowych.
| Kraj | Regiony i stanowiska | Плодоношення | Джерела |
|---|---|---|---|
| Чехія | Nie ustalono regionów w zapisanych danych | VIII–XI |
|
| Польща | Lubuskie / Lubusz — територія, вказана в метаданих GBIF; Лодзинське воєводство; Підкарпатське воєводство; Західнопоморське воєводство; Нижня Сілезія — діапазон, названий джерелом | IX–XI |
|
Матеріали
Гербарні колекції
- 1016* (власний гербарій)
Польща; 1 км на SW від Rogoziniec; 2008-09-11; Tomasz Ślusarczyk
[21]- Колекція
Польща; 2,5 км SE,Jasień,gm.Kobiele Wielkie; 2009-09-11; Jacek Nowicki
[21]- Колекція
Польща; 250 м SE від села Kotlewy (ч. села Żaby ), gm.Dobryszyce; 2012-10-25; Jacek Nowicki
[21]- Колекція
Польща; Krosno; 2014-05-06; Anna Hreczka
[21]- Колекція
Польща; Pawlikowice, 3 км на північний захід від села; 2015-11-11; Beata Łyszkowska
[21]- BGF0006585
Польща; 2 км на NW від села Pawlikowice; 2016-10-04; Beata Łyszkowska
[21]- Колекція
Польща; Puszcza Bukowa, бл. 1,8 км на W від Kołbacza; 2016-08-29; Grazyna Domian
[21]- Колекція
Польща; Puszcza Bukowa, 1,9 км на N від Glinnej; 2018-09-29; Grazyna Domian
[21]- Колекція
Польща; 1,5 км SE від села Czyżów, gm.Kleszczów; 2018-09-29; Jacek Nowicki
[21]- Колекція
Польща; околиці Woli Niżnej; 2019-09-08; Anna Hreczka
[21]- Колекція
Польща; 0,5 км N від села Tomaszów; gm. Ładzice; 2022-06-17; Jacek Nowicki
[21]- Колекція
Польща; Równina Pyrzycka (Barlinecki PK, prop. rez. Buczyny Barlineckie), 1,9 км на W від населеного пункту Krzynki; 2022-10-05; Grazyna Domian
[21]- Колекція
Польща; Wzgórza Bukowe (rez. Buczynowe Wąwozy), 2,5 км NW від Dobropola Gryfińskiego; 2023-10-03; Grazyna Domian
[21]- Засушені зразки L. decastes передано до приватного гербарію автора публікації; номер не вказано.
Польща; Безпосереднє сусідство населених пунктів Mirosławiec і Gniewosz; квадрат ATPOL Bb 93; 2015-12-23
[5]
Джерела
- lyophyllum_decastes.close58.24.exact-results
- lyophyllum_decastes.close58.27.exact-results
- W. Arnold, Brauner Rasling – Büschelrasling, awl.ch, aktualizacja 13.02.2026 (także [23])
- Bocian 2017 — nowe stanowisko Lyophyllum decastes
- nr47.bocian 2017.collection-record-extract
- ČMS — Lyophyllum decastes (także [24])
- nr47.eli.protection.20261028
- nr47.eli.trade.20261028
- Lyophyllum decastes — exact accepted taxon
- Marek Snowarski — Atlas grzybów Polski: Lyophyllum decastes
- Kuo — Lyophyllum decastes species group (także [28])
- nr47.legal.verification.20261028
- Dokładne dane kolekcji odczytanych w 14 stronach GRej — identyfikacja według źródła. (także [34])
- Reinhard Agerer, Ludwig Beenken 1998. Lyophyllum decastes (Fr.) Sing. + Quercus robur L. Descriptions of Ectomycorrhizae 3:43–47; bibliografia autora
- Rozporządzenie Ministra Środowiska 9.10.2014; Dz.U. 2014 poz. 1408
- Tekst jednolity rozporządzenia Ministra Zdrowia; Dz.U. 2026 poz. 258
- Eslam Ghaleb, Yamina Alioui, Jamalat Yazeed, Natheer Wahan, Ahmed Bashah, Ali AL-waqeerah, Aamna Atta, Yuxin Sun, Yi Xin, Liang Wang, Bin Feng, Weifeng Mao 2025. Lyophyllum decastes-derived polysaccharides alleviate DSS-induced colitis in mice by suppressing inflammation, enhancing intestinal barrier integrity, and restoring gut microbiota homeostasis. Frontiers in Pharmacology 16:1644325, 11.07.2025. DOI 10.3389/fphar.2025.1644325
- Ellen Larsson, Henrik Sundberg 2011. Lyophyllum shimeji, a species associated with lichen pine forest in northern Fennoscandia. Mycoscience 52:289–295. DOI 10.1007/s10267-010-0104-1
- Lidan Liang, Peijin Zhang, Jiayan Lu, Wenjin Han, Pengfei Ren, Yufei Lan, Qingji Wang, Zhuang Li, Li Meng 2025. Exploring the Mechanisms of Amino Acid and Bioactive Constituent Formation During Fruiting Body Development in Lyophyllum decastes by Metabolomic and Transcriptomic Analyses. Journal of Fungi 11(8): 586, 08.08.2025. DOI 10.3390/jof11080586; PMID 40863538
- Université Claude Bernard Lyon 1, Lyophyllum decastes, baza dydaktyczna grzybów
- NCBI Taxonomy, taxid 64660, Lyophyllum decastes
- Joan Pera, Isabel F. Alvarez 1995. Ectomycorrhizal fungi of Pinus pinaster. Mycorrhiza 5:193–200. DOI 10.1007/BF00203337
- Lili Xu, Wujie Yang, Tianmei Qiu, Xia Gao, Hongyong Zhang, Shuliang Zhang, Hui Cui, Lizhong Guo, Hailong Yu, Hao Yu 2023. Complete genome sequences and comparative secretomic analysis for the industrially cultivated edible mushroom Lyophyllum decastes reveals insights on evolution and lignocellulose degradation potential. Frontiers in Microbiology 14:1137162, 23.03.2023. DOI 10.3389/fmicb.2023.1137162